Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1527

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |



7.8. Типологічна і популяційна концепції рас

 

РАСА – група людей, яка відрізняється від інших популяцій час тотами генів, хромосомними перебудовами і спадковими фенотипічними ознаками.

Серед населення Землі можна виділити близько 100 морфо логічних варіантів будови тіла, котрі формувалися як адаптації до кон кретних умов довкілля. Зокрема це стосується пігментації шкіри, будови

обличчя, волосяного покриву, співвідношення маси і поверхні тіла, ос новного обміну речовин, компонентів крові, рівня ферментів і гормонів тощо. За цими ознаками відрізняють не тільки расові, а   й консти туціональні типи.

Важливим фактором закріплення локальних пристосувальних властивостей є ізоляція, в тому числі й соціальна. Внаслідок дії цього ево люційного фактора генетична будова ареалу будьякої біологічної форми (в тому числі і людських популяцій) виглядає так: у центрі найбільш поширеними є домінантні гомозиготи, потім – гетерозиготи, а на окраїнах – рецесивні гомозиготи, котрі завжди витісняються на периферію території, зайнятої певною популяцією. Наприклад, Скандинавський півострів не входив до початкового ареалу расоутворення і був заселений не раніше

мезоліту, що спричинило накопичення тут рецесивних гомозигот за багатьма ознаками.

Судячи з викопних знахідок, особливостей біохімічного складу крові та інших даних, можна стверджувати, що першою від загальної

поліморфної групи наших пращурів відокремилася монголоїдна раса. Це сталося близько 100 тис. років тому. Розмежування негроїдів і європеоїдів відбулося дещо пізніше, а остаточні расові варіанти склалися приблизно

30 – 40 тис. років тому внаслідок розселення людства у різні кліматичні умови. Зокрема, згідно з археологічними даними, негроїди були досить

поширеними у Європі верхнього палеоліту і протягом багатьох тися чоліть (неоліт, епохи бронзи і заліза) цей антропологічний тип зустрічався серед населення Швейцарії, Англії, Північної Італії, в регіонах Нижньої Оки та в Україні.

Але менша пристосованість до суворих кліматичних умов з ча сом зумовила те, що негроїдний морфологічний варіант поступився місцем європеоїдному типу, у межах якого розрізняють північну (Скан динавія, Ісландія, Ірландія, Англія, північні райони Німеччини, Фінляндії

та Прибалтики) і південну (Індія, Афганістан, Іран, Туреччина, Турк меністан, Азербайджан, Грузія, Південна Італія та Франція, Іспанія і Пор тугалія) гілки.

Між ними існує чимало проміжних варіантів.

Згідно з типологічною концепцією, раси становлять собою еле ментарну біологічну одиницю людства, яке поділяється на чотири основні расові типи: монголоїдний, негроїдний, європеоїдний та австралоїдний.

З наукової точки зору, це старий погляд на антропологічний склад людства, який суперечить сучасним генетичним дослідженням. Зокрема, типологічна концепція нехтує той факт, що раси – це відкриті генетичні системи і внаслідок змішання (метисації) все більше поширю ються змішані за походженням популяції. Тому прихильникам цієї кон цепції довелося виділити понад 30 малих і перехідних рас, наприклад, ханти і мансі становлять собою перехідний варіант між європеоїдами та монголоїдами, ефіопи – між європеоїдами і негроїдами тощо.

Найбільше процес змішання проявляється у таких регіонах: Судан, Передня Індія,   Індокитай,   Індонезія, Середня Азія, Західний Сибір, Ал тай, південні штати Північної Америки, Центральна та Південна Америка.

Усвідомлення великої ролі змішання в расоутворенні та суттєве розширення діапазону антропологічних досліджень зумовило те, що у 50х роках ХХ ст. сталися якісні зміни у поглядах на динамічність людських рас. Виникла нова концепція розуміння біологічної структури людства, яка одержала назву популяційної.

Згідно з нею, ПОПУЛЯЦІЯ –   елементарна одиниця біологічного складу людства, котра становить собою групу споріднених осіб, що прожи вають на певній території, мають свої мовні та соціальні особливості й ві докремлені від інших популяцій генетичними бар’єрами різної щільності.

Ця концепція була офіційно прийнята резолюціями нарад експертів ЕНЕСКО з расової проблеми, які проходили у 1964 р. у Москві й у 1967 р. – в Парижі. Вона підтримується переважною більшістю антро пологів.

Таким чином, усе сучасне людство належить до єдиного поліморфного виду Homo sapiens. Ця єдність базується на спільності походження і соціальнопсихічного розвитку, необмеженій здатності до схрещування, практично однаковому рівні загального фізичного і розу мового розвитку представників різних рас.

Загальна картина сапієнтації виглядає як нерівномірна мозаїчна еволюція різних груп палеоантропів. Вона супроводжувалася змішанням і потоками генів між популяціями. Це уповільнювало дивергенцію і зумо влювало розвиток за сіткоподібним типом.

Одночасно на території нашої планети існували різні морфологічні та культурологічні варіанти гомінідів, пристосованих до тих чи інших умов довкілля. При цьому швидкість змін будови тіла не збігалася з темпами молекулярної еволюції. В різних колективах роль праці та соціальний

устрій були неоднаковими. Не було чіткої відповідності між морфологіч ною організацією та культурою.  За такої ситуації практично неможливо визначити конкретних предків, що є додатковим підтвердженням систе мності розвитку будьякого виду, в тому числі й такого унікального як Homo sapiens. Відновлення його минулого проводилося численними ме тодами, що дозволило скласти цілком прийнятну картину еволюційних перетворень вузьконосих приматів на гоміноїдів, а потім – на гомінідів.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: