Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1455

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |


7.6.2. Роль праці в антропогенезі

 

Вперше на значення цього пристосування в антропогенезі звернув увагу Ф. Енгельс у публікації "Роль праці у процесі перетворення мав пи на людину". Це одна з глав його незакінченої книги "Діалектика природи", яка вийшла з друку в 1875 році. Основна теза: "Праця ство рила людину".

 

Трудова теорія Ф. Енгельса

 

Докладний аналіз різних аспектів еволюції людини дозволив Енгельсу сформулювати такі основні положення трудової теорії:

–          розвиток прямоходіння як вирішального кроку на шляху гомінізації,

–          розвиток руки як органа і продукту праці,

–          виникнення звукової виразної мови,

–          розвиток людського мислення внаслідок соціалізації.

Фрідріх Енгельс підкреслював якісну своєрідність антропогенезу як процесу активного пристосування до середовища й екологічну перевагу людини над іншими видами.

Після нього цією проблемою займалося багато фахівців, які підтвердили трудову теорію численними прямими та непрямими доказами.

Сьогодні вважається доведеним, що використання знарядь було надзвичайно важливим для гомінізації. Це була адаптація до середовища, за якої виживання окремих особин та їх груп вирішальним чином залежа ло від виготовлення і використання знарядь.

При цьому самі дії з виготовлення знарядь не становлять со бою акту пристосування до середовища, тобто є біологічно недоціль ними.   Актом адаптації є тільки використання знарядь, але   його ефективність суттєво залежить від ступеня розвитку дій з їх виготов лення.   Виробнича діяльність, яка не була пристосуванням сама по собі, становила необхідну умову виживання. Її розвиток ставав об'єк тивною біологічною необхідністю.

Психічні процеси, пов'язані з трудовою діяльністю

Внаслідок трудової діяльності виникали такі нові функції психічного відображення:

–          засвоєння нових механічних прийомів діяльності,

–          ускладнення ланцюга дій,

–          поява високорозвиненої координації рухів у просторі,

–   поява уявлень про складну часову послідовність і причинну взаємозумовленість дій.

Висновок про те, чи були такі ознаки поведінки у наших предків, можна зробити на підставі аналізу характеру знарядь і методів їх оброб ки з одночасним порівнянням розвитку відповідних кіркових центрів аналізаторів сучасних мавп та викопних гомінідів. Була доведена не

тільки велика схожість кіркових формацій мозку людини і мавп, а і якісна їх відмінність, пов'язана з прогресивним розвитком у людини певних об ластей, які зумовлюють її вищі психічні функції. Саме ці, суто людські формації, більше ніж інші ланки мозку, беруть участь у здійсненні суспільнотрудових навичок. До них належать лобна частка, нижньотім'яна, скроневотім'яна і тім'янопотилична підобласті великого мозку.

Вища психічна діяльність проявляється у трудових процесах завдя ки таким їх особливостям як: рефлекторний характер трудової діяльнос ті, наявність багатьох етапів при виготовленні навіть найпростіших знарядь, системність трудових процесів.

РЕФЛЕКТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Відомий вітчизняний фізіолог А. П. Анохін довів, що будьякий фактор зовнішнього середовища, який є ко рисним для життя організму, має сигнальне значення відносно кінцевої

ланки усієї послідовності впливів цього фактора. Оскільки організм реа гує на зовнішні впливи значно швидше, ніж змінюються самі природні явища, то за умови повторюваності цих впливів функціонування нервової системи      організується    згідно    з    принципом    ВИПЕРЕДЖАЛЬНОГО

ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ. Це характерно не тільки для нервової, а  і  для будьякої іншої складної системи, оскільки усі  фізичні, хімічні та живі форми, що не мають такої здатності, просто не зможуть існувати у змін них умовах середовища і будуть руйнуватися.   Центральна нервова система, яка також формується за таким принципом, вже у самій своїй струк турі ніби враховує не тільки ті впливи, які були в минулому і є зараз, а й ті, що будуть. Іншими словами, умовні рефлекси тварин є пристосуван ням не тільки до актуальних, а  і до майбутніх подій. Трудові акти, як

правило, вже з самого початку становлять собою дії, розраховані на майбутній час, на те, що повинно вийти і як це буде застосоване.

Таким чином, у самій структурі нервової системи і природі умовних рефлексів міститься нейрофізіологічна основа трудової діяльності людини.

БАГАТОЕТАПНІСТЬ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ. Із цією властивістю нер вової системи пов'язане існування залежності між сприйняттям і його трансформацією в абстрактні уявлення. А саме, при роботі людини з

кам'яними або дерев'яними предметами тактильні, зорові та механічні рецептори отримували потік інформації  про властивості цих предметів. Ця інформація багаторазово переробляється   в корі мозку. При цьому спочатку спрацьовують центри кіркового аналізу в ядерних зонах аналізаторів, які здійснюють первинний синтез і аналіз інформації.

Відповідним чином відібрана інформація спрямовується до зони розсіяних елементів кори або до периферичних відділів ядерних зон. Тут здійснюється вторинний аналіз, тобто комплексна переробка сигналів, яка

приводить до утворення нового потоку імпульсів. Він має більш складні характеристики і пов'язаний із формуванням дещо абстрагованих уяв лень, які дозволяють вилучити деякі загальні ознаки предметів.

Кінцева ланка, третій етап переробки інформації, відбувається у філогенетично нових утворах кори – третинних асоціативних полях. Інтег рація вже оброблених сигналів зумовлює формування абстракцій, до встановлення логічних, причинних зв'язків, до концептуального мислен ня. Складалась єдина універсальна психосоматична система забезпечення все ефективнішого виготовлення знарядь.

Оскільки знаряддя пізнього палеоліту мали досить визначену і закріп лену форму (ручні рубила), можна припустити, що вони були виготовлені на основі абстрактних понять про форму і елементарних уявлень про причини та наслідки. Це слугує непрямим підтвердженням багатоетапної роботи головного мозку людей того часу. Протікання кожного етапу від значалося  складними взаємодіями усіх нервових елементів не тільки центральної, а  і периферичної нервової системи. Це досягалося за допо могою розгалуженої мережі нервових волокон між ними.

Подібна нервова регуляція характерна і для трудової діяльності сучасних людей. Основна різниця полягає в ступені складності цієї роботи.

ЗВОРОТНА АФЕРЕНТАЦІЯ всіх етапів нервового процесу полягає в тому, що будьякі дії, що виконує організм, становлять собою сигнали

для наступної ланки загального процесу одержання якогось кінцевого результату. Відбувається поступовий синтез, співставлення задумано го чи реально необхідного з тим, що виходить.

Ключовими нервовими механізмами відповідної функціональної системи є:

–   аферентний синтез інформації від рецепторів, який полягає в конвергенції збуджень від окремих чутливих нейронів на один полімо дальний нейрон. При цьому інформація з багатьох нейронів перекодується й концентрується в одному з них (значно полегшується загальна регуляція). Виникає домінуючий мотив, який узгоджується з обстави нами довкілля, наявністю чи відсутністю пускової ситуації та пам’яті про минулі події. Визначається характер дій;

–          прийняття рішення;

–   воно фіксується у нервовій моделі майбутнього результату, ко тра одержала назву акцептор дій (створюється образ того, чого прагне жива істота);

–          формується програма конкретних дій;

–   протягом її реалізації результат, отриманий на кожному етапі, порівнюється з акцептором дії (бажаним результатом). На основі такої зворотної аферентації приймається рішення відносно доцільності про веденої роботи. Корисний пристосувальний результат є головним рушійним стимулом поведінки тварин і людей.

Основним біологічним механізмом формування гомінідів був при родний добір, але напрям його дії визначала суспільна праця. Природ ний добір сприяв таким змінам морфологічної організації давніх людей,

які дозволяли прогресуючими темпами розвивати трудову діяльність і соціальну поведінку.

Діяв індивідуальногруповий добір індивідів на відповідність до

групи і добір груп на виживання у середовищі. Необхідність збереження відповідних навичок і передача їх іншим членам угруповання та нащад кам зумовлювала прогресивний розвиток комунікаційних систем.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: