Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1527

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |



5.6.2. Стадії видоутворення

 

ВИДОУТВОРЕННЯ – поділ у часі і просторі раніше єдиного виду на два і більше, тобто перетворення генетично відкритої системи (попу ляції) на генетично закриті (види).

Репродуктивна ізоляція виникає спочатку як побічний продукт генетичної дивергенції. Завершується її становлення під дією природного добору. Видоутворення здійснюється різними способами, однак у цьо му процесі можна виділити дві загальні стадії:

1. Для початку видоутворення перш за все потрібно, щоб потік генів між двома популяціями одного виду з якихось причин припинився. Це викликає генетичну диференціацію популяцій завдяки пристосуванню до дещо різних умов існування. У протилежному випадку обидві популя ції утворюють єдиний генофонд і видоутворення не відбувається.

У міру того, як між популяціями будуть накопичуватися генетичні відмінності, виникнуть репродуктивні ізолювальні механізми. Причина цього явища: різні генофонди виявляються при схрещуванні взаємно непристосованими. Гібридні особини матимуть незбалансовані поєд нання генів і відповідно меншу життєздатність і плодючість.

Таким чином, для першої стадії видоутворення характерні постзи готичні репродуктивні ізолювальні механізми. Природний добір при цьому не бере безпосередньої участі у становленні репродуктивної ізо ляції. Перша стадія зворотна. Якщо умови існування зміняться таким чином, що дві раніше розмежовані популяції знову почнуть засвоювати спільну територію, то між ними відновиться схрещування. Внаслідок цього такі популяції зможуть відтворити єдиний генофонд і видоутво рення не відбудеться. Наприклад, ситуація із сибірськими лайками. У царській Росії було близько 30 порід цих собак. Вони сформувалися

завдяки тому, що контакти між різними представниками місцевого насе лення (а відповідно і між лайками) були епізодичними. Після революції почалося досить масштабне засвоєння Сибіру і Далекого Сходу пересе ленцями з різних частин країни. Вони завезли сюди різні породи собак, перш за все вівчарок. Багато було й безпородних собак. Ізоляція виявила ся зруйнованою. Через неконтрольовані схрещування дуже швидко прак тично усі собаки стали безпородними. Видоутворення не відбулося. До

50х років ХХ ст. лишилося всього три породи: карелофінська, російсь коєвропейська і західносибірська. Зовсім інакше виглядає ситуація, коли паралельно з ізоляцією починає діяти природний добір. Тоді процес ви доутворення вступає у другу стадію.

2. Друга стадія незворотна. Розвиваються дозиготичні репродуктивні ізолювальні механізми. Причина їх появи: оскільки гібридні осо бини не життєздатні, то із часом починає переважати схрещування у ме жах            своєї   популяції.   Тим   самим   природний   добір   виключає міжпопуляційні схрещування і сприяє поділу популяцій. Закріплення таких репродуктивних ізолювальних механізмів, які діють до схрещуван ня, у ряді поколінь і зумовило утворення нових видів, які закриті генетич но. Таким чином, характерною особливістю другої стадії видоутворення є участь природного добору у формуванні репродуктивної ізоляції.

Розрізняють кілька способів видоутворення:

–   дивергентний (справжній) – утворення нових видів унаслідок появи нових пристосувальних ознак, які спричинюють дивергенцію популяцій;

–   філетичний – поступове перетворення видів у часі, якщо зміни охоплюють увесь ареал;

–          гібридизаційний – формування видових ознак унаслідок перетворень, пов'язаних із становленням нової системи схрещувань.

Будьякий із цих способів пов'язаний із принципом родоначальника

(засновника): нова популяція може виникнути від декількох вихідних особин, котрі якимось чином опинилися у сприятливих умовах. У цьому випадку вид може утворитися за рахунок репродуктивної ізоляції через відсутність притоку генів іззовні й обмеження спадкової мінливості. Та кий перебіг подій зумовлюється тим, що особини, які започатковують нову  популяцію,  мають  лише  частину  генофонду  предкової  групи. До цього ще додається ефект гомозиготизації, спричинений інбридингом. З ним пов'язане і зростання концентрації в популяції рецесивних гомози

гот. Рецесивні мутації, що раніше були приховані в гетерозиготному стані, починають проявлятися фенотипічно й підпадати під дію природ ного добору. Внаслідок цього поступово зменшується число шкідливих генів у популяції і вона опиняється у сприятливих умовах для подаль шого розвитку, який може привести до видоутворення.

Описано багато випадків, коли від декількох особин походили чис ленні популяції. Наприклад, більшість ссавців і птахів, успішно заселе них до Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії, є нащадками

незначного числа предкових особин. Зокрема, всі австралійські кролики походять від 24 особин, а всі мільйони золотистих ховрашків є нащад ками однієї самиці.

На сьогодні не викликає сумнівів той факт, що протягом еволюції

життя на Землі подібні події були досить розповсюдженими і неодноразово спричинювали видоутворення.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: