Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1527

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |



5.6. Видоутворення

 

За час існування життя на Землі вимерло приблизно 90 % видів.

Але між їх вимиранням і утворенням існує рівновага. Кількість родин

тварин мало змінилася за 600 млн. років у океані і 300 млн. років на су ходолі (близько 325 родин). Оскільки середнє число видів на одну ро дину приблизно постійне, то і загальна кількість видів, що мешкає на Землі, виявляється досить стабільною. Якщо число видів перевищує певну величину, то швидкість вимирання починає перевищувати швид кість видоутворення і навпаки.

 

5.6.1. Вид і його критерії

 

ВИД – нова система інтеграції живої природи, яка становить собою сукупність особин, що мають спільні морфофізіологічні ознаки, можуть вільно схрещуватися між собою, формувати систему популяцій з утво ренням спільного ареалу і в природних умовах, генетично відокремле них від інших подібних угруповань.

Виділяють кілька критеріїв, за якими види розрізняють. До них належать: морфологічний, фізіологобіохімічний, географічний та генетичний.

Морфологічні відмінності зумовлюються специфічними адаптація ми, що формуються у кожного виду під час пристосування до якихось конкретних умов середовища. Такі ознаки завжди враховуються при виділенні певної групи особин і популяцій в окремий вид. Але цей кри терій не може бути основним, тому що існують видидвійники. Напри клад, група видів, відома під назвою "малярійний комар", включає шість видів, які відрізняються вимогами до умов існування і майже ідентичні за зовнішніми ознаками. Такі видидвійники поширені не тільки серед членистоногих, а й серед амфібій, птахів, рептилій і навіть ссавців.

Каріологічні відмінності будови хромосом у представників різних видів далеко не завжди дозволяють однозначно відрізнити їх. Зокрема, навіть у межах однієї лабораторної лінії тварин є розбіжності структур ної організації аутосом і статевих хромосом; багато видів мають однакове число хромосом, а інколи вони видаються практично ідентичними. Це приводить до висновку, що хромосомна еволюція відбувалася пев ною мірою незалежно від морфологічної. Немає абсолютної структур ної відповідності між таксономічними відстанями і будовою хромосом.

Фізіологобіохімічні відмінності між близькими видами звичайно виявляються меншими, ніж у малоспоріднених видів. Відомо, що кожен вид має специфічні особливості метаболізму, а деякі відзначаються й синтезом певних, властивих тільки їм органічних сполук. Наприклад, за

здатністю накопичувати алкалоїди вирізняють види рослин у родинах

пасльонових, складноцвітих, лілейних, орхідейних. Споріднені групи тварин відзначаються близькими за будовою пігментами крові, а інсулін віднайдений тільки у хордових тварин. Подібність будови макромоле кул у споріднених видів є одним із важливих критеріїв при встановленні еволюційного минулого тих чи інших груп рослин або тварин. Але як що ознаки мають пряме пристосувальне значення, то біохімічна конвер генція стає звичайним явищем. Унаслідок цього фізіологобіохімічний критерій також не може вважатися головним при встановлені видової належності різних організмів. Крім того, за фізіологобіохімічними ознаками існує значна внутрішньовидова мінливість, а синтез одних і тих самих речовин може здійснюватися різними шляхами. Через це ви значення видової належності тільки за ознакою наявності таких сполук може виявитися хибним.

Географічні відмінності видів засновані на відносній самостійності ареалів кожного з них. Безсумнівно, розмір ареалу, його форма і місце в біосфері належать до важливих видових ознак. Але географічний критерій усе ж таки не може вважатися основним. Це пов'язано з тим, що існує безліч видів із практично спільними ареалами. Крім того, для ви дівкосмополітів (косатка, дрозофіли, домові мухи, горобці тощо) ви значення ареалу як головного критерію взагалі втрачає будьякий зміст.

Генетичний критерій пов'язаний із неспроможністю у природних

умовах представників різних видів схрещуватися між собою. Внаслідок цього види виявляються цілісними, генетично закритими системами, що дозволяє вважати цей генетичний критерій одним із основних при визначенні виду. Єдність видів не порушується навіть тоді, коли спорід нені види заселяють спільну територію, тому що міжвидові гібриди вияв ляються ослабленими, нежиттєздатними або стерильними. Причини цьо го явища: інша будова статевих органів, мала живучість сперматозоїдів у статевих шляхах самки, неспроможність сперматозоїдів потрапити до яйцеклітини, руйнація батьківських хромосом, різниця в швидкості й ха рактері протікання ембріогенезу, різкі порушення розвитку тощо.

Численні експерименти довели, що здатність різних видів до нормального схрещування відповідає ефективності взаємного приживлення тканин при трансплантації, тобто може зумовлюватися процесами, котрі відбуваються на нижчих рівнях системної організації (зокрема, тканино специфічними білками). Вони унеможливлюють ефективний розвиток гібридного ембріона через генетичну, фізіологобіохімічну та гістологічну

несумісність відповідних процесів. Обмеження панміксії за допомогою становлення репродуктивної ізоляції та виокремлення видів суттєво сприяло подальшому системному розвитку біосфери загалом. Інакше живі організми вже давно б зникли через руйнацію не сумісних із жит тям генотипів.

Системна реорганізація природного генофонду можлива тільки на рівні популяцій і підвидів, але не видів. У разі вдалого міжпопуляційно го схрещування виникають нові системи інтеграції, що можуть викликати формоутворення видового рівня.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: