Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1455

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |


5.3.3. Ізоляція

 

ІЗОЛЯЦІЯ – виникнення будьяких бар'єрів, що перешкоджають схрещуванню. Тільки обмеження або припинення панміксії може спри яти дивергенції популяції та утворенню з однієї вихідної групи особин двох або декількох генетично різних популяцій. Із часом це може ви кликати формування нових підвидів і видів. Але треба мати на увазі, що ізоляція сама по собі не створює нових форм. Для цього необхідна гене тична гетерогенність у поєднанні з природним добором. Ізоляція лише сприяє дивергенції, посилює її.

Усі типи ізоляції можна умовно поділити на дві великі групи: географічна та біологічна.

ГЕОГРАФІЧНА (ПРОСТОРОВА) ізоляція виникає внаслідок роз ділення ареалу вихідного виду. Вона може бути наслідком розмежуван ня популяцій відстанню або розділення їх фізичними бар'єрами, наприклад, гірськими хребтами, водними просторами, пустелями тощо. Зокрема, так виникли ендемічні байкальські види війчастих червів, ра коподібних, риб. Розширення ареалу якогонебудь виду з наступним вимиранням його популяцій на проміжній території також може спричинити географічну ізоляцію. Наприклад, поява європейського і далеко

східного видів конвалії. Становленню географічної ізоляції сприяє нерухомий або мало рухомий спосіб життя.

Сьогодні, у зв'язку з діяльністю людини у біосфері, все частіше виникає своєрідна просторова ізоляція окремих популяцій багатьох видів, наприклад, утворення розірваного ареалу соболя в Євразії. Його причи ною було інтенсивне полювання на початку ХХ століття. Виникнення такого розірваного ареалу слугує небезпечним симптомом можливого поступового зникнення виду.

БІОЛОГІЧНА (РЕПРОДУКТИВНА) ізоляція забезпечується дією двох груп механізмів, які обмежують схрещування: докопуляційних (презиготичних) та посткопуляційних (постзиготичних). Вони спричи нюють припинення обміну генами між популяціями. Це зумовлює ви никнення незалежної еволюції їх генофонду.

Розрізняють декілька різновидів біологічної ізоляції, які забезпе чуються докопуляційними механізмами і становлять собою бар'єри, що перешкоджають успішному схрещуванню між близькими видами, тобто діють до схрещування. До них належать:

–   хронологічна ізоляція – це різне часом утворення статевих про дуктів. Наприклад, озерна і ставкова жаби часто мешкають в тих самих водоймах, але розмножуються за різної температури. Ставкова жаба приступає до розмноження за більш низької температури, тобто раніше.

Два близькі види сосни у Каліфорнії не дають гібридних форм через те, що в одного з видів пилок висипається раніше (у лютому), ніж у другого (у квітні). Два види дрозофіли у Північній Америці здатні до розмно ження в одну пору року, але у різний час доби: один – зранку, інший –

увечері тощо.

Хронологічна ізоляція може бути повною або частковою. Напри клад, у споріднених видів рослин, які населяють спільну територію, піки цвітіння звичайно припадають на різний час, але ці періоди можуть перекриватися;

–   етологічна ізоляція полягає в тому, що близькі форми не мо жуть схрещуватися внаслідок суттєвих відмінностей у поведінці, особ ливо у шлюбний період. Оскільки безумовні рефлекси та інстинкти,

пов'язані з репродуктивною функцією, належать до особливо консерва тивних, то навіть незначні їх варіації виключають відповідних особин із загальної системи схрещувань, створюючи ізоляцію;

–   морфофізіологічна (механічна) ізоляція зумовлюється відмінно стями у будові статевих органів (наприклад, у близьких видів гризунів, комах тощо) або квіток у рослин, що веде до можливості їх запилення тільки різними видами комах;

–   екологічна (біотопічна) ізоляція характерна для близьких видів, які мешкають на одній території, але заселяють різні екотопи. Внаслідок цього потенційні партнери по схрещуванню у природних умовах не зу стрічаються. Наприклад, розходження рас паразитів, що пристосувалися

до різних хазяїв. Крім того, дивергенція можлива і на основі різних особливостей забарвлення або живлення споріднених видів тварин тощо;

–          генетична (репродуктивна) ізоляція робить неможливим схрещування через різну будову хромосомного апарату, поліплоїдію, хро мосомні перебудови тощо. До неї належить також і неспроможність злиття функціонально нормальних гамет у різних видів рослин і тварин (особливо у водних) із зовнішнім заплідненням. У таких випадках взаєм не пізнання яйцеклітин і сперміїв забезпечується видоспецифічними хіміч ними речовинами. У гамет різної видової належності така адекватність від сутня, що створює ізоляцію гамет.

Дія посткопуляційних ізолювальних механізмів у межах біологічної ізоляції пов'язана з виникненням розмежування видів після запліднення з декількох причин. До них належать: загибель ембріонів, стерильність

гібридів, знижена життєздатність потомства, яке не витримує конкуренції з більш витривалими особинами батьківських видів.

На межі існування двох близьких форм постійно є зона, заселена гібридними особинами, наприклад, для сірої та чорної ворон у Європі

тощо. Але нові гібридні види при цьому не утворюються саме через посткопуляційну ізоляцію.

У природних умовах ізоляція лише зрідка може забезпечуватися

якимось одним механізмом, а можливо, що таких випадків узагалі не має. Звичайно декілька різних ізоляційних механізмів діють сумісно, а посткопуляційна ізоляція з часом зумовлює виникнення презиготичної ізоляції, яка перешкоджає втраті гамет.

Суттєвим наслідком ізоляції на мікроеволюційному рівні є становлення системи близько споріднених схрещувань – інбридингу. Його крайніми формами є самозапилення та самозапліднення. За допомогою інбридингу рідкісні та рецесивні алелі можуть перейти у гомозиготний стан, проявитися у фенотипі і підпасти під дію природного добору.

Таким чином, репродуктивна ізоляція може бути зумовлена дуже різними причинами, а її становлення є обов'язковою умовою будьякого процесу розвитку. Ізоляція як еволюційний фактор не створює нових генотипів, але закріплює і посилює генетичні відмінності між популяція ми, які опинилися під різним тиском природного добору, іноді сприяючи дивергенції.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: