Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1455

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |


4.4. Еволюція психічного відображення

 

ПОВЕДІНКА – це здатність тварин змінювати свої дії у відповідь на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів. Вона становить собою невід'ємну частину психічного відображення, формування якого йшло згідно з осно вними еволюційними закономірностями.

Вперше воно виникає у найпростіших одноклітинних тварин. Це

нижчий рівень ЕЛЕМЕНТАРНОЇ СЕНСОРНОЇ ПСИХІКИ, на якому діяльність організмів відповідає тому чи іншому окремому фактору середовища, а відображення дійсності має форму елементарного відчуття. Поведінка найпростіших складається, головним чином, з автоматичних пе реміщень у просторі в бік подразника або від нього (позитивні та нега тивні таксиси). Подразниками можуть бути сила тяжіння (геотаксис), світло (фототаксис),   хімічні речовини (хемотаксис), температура (термотаксис), напрям  і  сила течії (реотаксис) тощо. Уже ці елемен тарні форми поведінки потребують механізмів прямих та зворотних зв'язків між рецепторами клітини та її руховими системами (війки, джгутики). У поведінці одноклітинних організмів  знайдено  і  зародки індивідуальної пристосованості: звикання до стимулу, здатність вибору між харчовими і нехарчовими об'єктами тощо.

На вищих рівнях сенсорної психіки перебувають багатоклітинні безхребетні тварини. Під час зростання різноманітності  живого зали шалося усе менше вільних екологічних ніш і переважне виживання могло забезпечуватися, перш за все, прогресивними змінами поведінки,

почала складатися ПЕРЦЕПТИВНА ПСИХІКА. Для неї характерним є те, що діяльність тварин спрямовується не на окремі властивості факторів се редовища, а на весь комплекс умов, тобто на ситуацію. На   нижчих рівнях перцептивної психіки перебувають такі безхребетні як голово ногі молюски та членистоногі, а на вищих –  хребетні тварини. У них зберігаються усі форми таксисів, які об'єднують під загальною назвою ФІЗІОЛОГІЧНА   ПОВЕДІНКА. Наприклад, дрозофіла у трубці,  що стоїть вертикально, переміщується у її верхню частину (негативний геотак сис); у гідри спостерігається позитивний фототаксис, а у домового кло па – негативний; у малярійного комара  анофелес – від'ємний фототак сис на сильне світло і додатний – на слабке; форель утримується проти течії, аналогічно поводяться птахи і комахи у вітряну погоду (негатив ний реотаксис відносно течії або повітря); гризуни (пацюки, миші тощо) орієнтуються під землею у темряві за допомогою вібрисів, котрі під час пересування у тунелі повинні торкатися його стінок (стереотаксис або тигмотаксис); майже всі види тварин чудово орієнтуються за Сонцем і т. п.

Поведінка вищих тварин суттєво ускладнюється за рахунок інстинктів, різних форм навчання, елементарної розумової діяльності (ЕРД) тощо. Завдяки цьому не тільки забезпечується пристосування до постійно  діючих  факторів довкілля (за допомогою безумовних рефлексів),  а    і  створюється  можливість  імпровізації  на  випадок  несподіваних змін зовнішнього середовища.

Накопичення  індивідуального  досвіду  зумовлює  формування

випереджального відображення дійсності,  яке отримало максималь ний розвиток у вищих тварин і проявляється  у  здатності екстраполю вати минулий досвід на нові ситуації. В активності багатоклітинних організмів розрізняють дві важливі складові частини: індивідуальна та групова поведінка.  Проміжне положення займає сигнальна поведінка (біокомунікація).

Усі типи індивідуальної активності взаємозумовлені і тісно  пе реплітаються між собою, створюючи систему цілісної поведінки осо бини, котра організована за ієрархічним принципом:  нижчі рівні  організації представлені елементарними діями,  а вищі – розгалуженими послідовностями відносно простих дій. Утворюється складний еко логічний комплекс,  до якого входять фізіологічна поведінка (таксиси), безумовні рефлекси, інстинкти,     елементарна   розумова діяльність

(ЕРД) і поведінка як результат навчання.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: