Название: Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі) - Огінова І. О.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 1455

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |


3.5.3. Кровоносна система

 

Кровоносна система забезпечує інтеграцію організму завдяки реалізації транспортної функції. Перетворення незамкненої кровоносної сис

теми багатьох безхребетних на замкнену хордових суттєво прискорило всі процеси метаболізму. Це, у свою чергу, спричинило оптимізацію різ номанітних потоків речовини, енергії та інформації. Виникла майже до сконала система життєзабезпечення основних підсистем організму.

–   БЕЗЧЕРЕПНІ (ланцетник): основні артеріальні судини представ лені черевною аортою (несе венозну кров від заднього кінця тіла до пе реднього) та спинною аортою (реалізує зворотний напрямок течії збага ченої киснем крові). На основі цих судин виникло єдине коло кровообігу.

Черевна аорта розгалужується на зяброві артерії (150 пар), які приносять кров до зябер. Зяброві артерії, які виносять кров від зябер, об’єднуються у корені спинної аорти, а потім – у спинну аорту і спрямовуються до голо ви. Спинна аорта розпадається на численні артерії, які переходять у парні

передні та задні кардинальні вени і через кюв’єрову протоку впадають у черевну аорту. Протягом подальшої еволюції черевна аорта перетворила ся на серце, дугу аорти й корінь легеневої артерії, а спинна – на власне аорту; передні кардинальні вени – на яремні вени (відводять венозну кров

від голови); права кюв’єрова протока – на верхню порожнисту вену, а ліва – на коронарний синус серця.

–          РИБИ порівняно з ланцетником відзначаються дещо більшою інтенсивністю метаболізму й такими еволюційними перетвореннями: олі гомеризація (число зябрових дуг зменшується до чотирьох пар), диферен ціація (зяброві судини галузяться на капіляри) та інтенсифікація скоротливої функції аорти – утворюється двокамерне серце.

–   АМФІБІЇ вирішили одну з проблем комплексної адаптації до життя на суші за рахунок формування двох кіл кровообігу. Відбулося

часткове розділення артеріальної та венозної крові, виникло трикамерне серце. Із правої частини шлуночка виходить одна судина – артеріальний конус, який галузиться на три пари судин – шкірнолегеневі, дуги аорти та сонні артерії. У праве передсердя впадають вени великого кола кровообігу з венозною кров’ю, а в ліве – вени малого кола кровообігу з артеріа льною кров’ю. Одночасно скорочуються обидва передсердя і кров надхо дить у шлуночок із численними м’язовими перетинками. Завдяки цьому кров не змішується повністю. Із правої частини шлуночка венозна кров

надходить в артеріальний конус і спрямовується до шкірнолегеневої ар терії. Із середньої частини шлуночка змішана кров надходить у дуги аор ти, а з лівої – артеріальна кров спрямовується до сонних артерій.

–   У РЕПТИЛІЙ прогресивні еволюційні зміни у системі кровообі гу пов’язані з виникненням у шлуночку серця неповної перетинки. Від серця відходить уже не одна, а три судини, що утворюються внаслідок розділення артеріального стовбура. З лівої частини шлуночка відходить права дуга аорти (артеріальна кров), із правої – легенева артерія (венозна кров), а із середньої – ліва дуга аорти (змішана кров). Обидві дуги аорти за серцем зростаються в одну спинну аорту, що розносить змішану кров з дещо більшим вмістом кисню по усьому тілу. Сонні та підключичні арте рії починаються від правої дуги аорти і постачають кров’ю голову та пе редні кінцівки. Венозна система плазунів суттєво не відрізняється від тієї, що мають земноводні. Вона представлена задньою порожнистою веною (несе кров від задніх кінцівок), у яку впадає печінкова вена. Передні кар динальні вени (яремні) відводять кров від голови. У кюв’єрові протоки впадають яремні та підключичні (передні порожнисті) вени.

–          У ССАВЦІВ відбувається повне розділення венозної та артеріальної крові, а серце стає повністю чотирикамерним. Унаслідок ре дукції правої дуги аорти (залишається тільки ліва, що відводить кров від лівої частини шлуночка) усі органи, окрім печінки, постачаються ар теріальною кров’ю. Венозна система зазнала таких перетворень: виникає безіменна вена, що об’єднує ліву яремну та підключичну вени з правими, внаслідок чого залишається тільки одна передня порожниста вена з пра вого боку. Ліва кюв’єрова протока стає рудиментарною і збирає венозну кров тільки від міокарда. Задні кардинальні вени також перетворюються на рудимент, представлений непарною та напівнепарною венами.

В онтогенезі людини рекапітулюють закладки серця та основних кровоносних судин предкових класів тварин.

СЕРЦЕ. Закладається в ембріогенезі на двадцятій добі у вигляді недиференційованої черевної аорти, яка викривляється з утворенням перетинок і клапанів. Послідовно формується двокамерне, трикамерне

та чотирикамерне серце. Утворення перетинки між шлуночками від носять до новоутворень унаслідок девіації. Важливу роль у розвитку серця відіграють онтогенетичні кореляції. До аномалій розвитку серця належать: двокамерне серце – аномалія, не сумісна з життям; дефекти

перетинки між передсердями – утворюється трикамерне серце із спі льним шлуночком; шийна ектопія серця – аномалія, несумісна з жит тям, та інші аномалії серця та судин.

СУДИНИ. В онтогенезі більшості хребетних закладаються шість пар зябрових дуг. Дві перші пари редукуються. У риб залишається чотири пари зябрових артерій. У наземних тварин третя пара перетворюється на сонні артерії, четверта – на дуги аорти (велике коло кровообігу), п’ята редукується, тому що функціонально дублює четверту, а шоста пара стає легеневою артерією. В онтогенезі людини усі шість пар ніколи не рекапі тулюють одночасно.

АТАВІЗМИ: обидві дуги аорти зростаються зі стравоходом, що спричинює порушення ковтання та задишку; редукція обох дуг аорти;

отвір в артеріальній (боталовій) протоці, що зумовлює викид крові із ве ликого кола кровообігу у мале; отвір у первинному ембріональному стов бурі, через що від серця відходить лише одна судина, що призводить до

смерті; транспозиція судин – аорта відходить від правої частини шлуночка, а легенева артерія – від лівої; отвори в обох порожнистих венах тощо.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: