Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2318

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



16.4.3 Садкове й басейнове вирощування прісноводних риб

 

Сутність садкового вирощування риб у тім, що вони утримуються в невеликих обсягах води при вкрай високій щільності посадки (200–300 екз.∙м3, у ставках 0,2–0,3 екз.∙м3), що стає можливою завдяки внесенню концентрованих кормів, високої швидкості бігу води, що приносить кисень і  виносить всі продукти життєдіяльності. Найбільш часто застосовуються сітчасті плавучі коші, що встановлюються у водоймах, наприклад водосховищах або скидних каналах водоймохолоджувачів. Вирощують звичайно коропів. Годують їх багато разів на добу, в певний час, що поліпшує використання їжі. Звичайно застосовують висококалорійні, збалансовані по багатьом компонентам гранульовані корми, до яких іноді додаються природні. Вирощування ефективно при температурі води 20–

32°С. На водосховищах рекомендується використовувати сітчасті коші (нерестові, малькові, вирощувальні, нагульні), у які корм задається автоматично. Цьоголітки коропа при щільності посадки 100–300 екз.∙м3

досягають до осені 25–30 г, двохлітки – 300 г. Особливо ефективно садкове вирощування на базі теплих вод.

Найбільш керованою формою промислового рибництва є басейновий метод. У лотках або інших ємностях (із залізобетону, скла, пластику та ін.) створюється  режим,  оптимальний  для  рибоводного   процесу  по   всіх

основних показниках. У результаті потенційні можливості росту риб реалізуються найбільш повно. Садкове й басейнове вирощування риб – вища форма товарного рибництва, аналогічна у тваринництві стійловому утриманню.   Не   затрачаючи   енергію   на   пошук   їжі,   риби   краще

використовують її на ріст, а багаторазовість і суворий режим внесення корму забезпечують високу повноту його поїдання. Вирощування вигідно з

погляду економії води, особливо при замкнутому обороті, і дозволяє широко утилізувати тепло водоймохолоджувачів. Найбільш вузьке місце садкового вирощування – потреба у великій кількості коштовних кормів. Останнім часом успішно розробляються й впроваджуються в практику установки для басейнового вирощування риб із замкненим обертом води. Він дозволяє заощаджувати воду і, що іноді більш важливо, виключає скидання  стоків,  що  забруднюють  водойми.  Останнє  враховують  при

вирощуванні риб у водоймахохолоджувачах, небезпека евтрофікації яких дуже велика.

Особлива форма басейнового вирощування склалася в процесі штучного відтворення цінних промислових риб. Наприклад, в наш час відтворення осетрових у Каспійське басейні, що дає близько 90% світового лову  цих  риб,  на  80–90%  забезпечується  роботою  спеціальних  заводів.

Заводське вирощування молоді коштовних риб для випуску її в ріки зводиться до вилову плідників, одержанню від них статевих продуктів, заплідненню ікри та її інкубації. Молодь випускають у водойму відразу ж або після попереднього вирощування до потрібного розміру. Наприклад,

при штучному розведенні осетрів і лососевих доцільно випускати в природні  водойми  підрослу  молодь,  бо  життєстійкість  личинок  дуже низка. Молодь вирощують або в спеціальних ставках, що вдобрюються з

метою підвищення їх природної кормової бази, або в басейнах, у яких періодично вносять потрібну кількість відповідного корму. Другий спосіб дає можливість більшого контролю над якістю води й годівлею молоді, і тому має кращі показники вирощування. Однак він вимагає організації годівлі молоді, що пов'язане з додатковими витратами. При басейновому вирощуванні    молоді    деяких    риб,    наприклад    лососевих,    можна

використовувати штучні корми. Для молоді осетрових потрібні живі кормові організми із числа тих, якими молодь харчується в природних умовах, або іншим, задовольняючим відповідним вимогам. У зв'язку із цим розроблена методика заводського розведення планктонних ракоподібних, личинок хірономід, ґрунтових хробаків еритреусів і деяких інших тварин. Годівля   різними   кормами   забезпечує   вирощування   морфологічно   й

фізіологічно повноцінної, життєстійкої молоді. Планктонних ракоподібних можна розводити методом роздільного й спільного утримання з водоростями. При першому методі, у спеціальних басейнах глибиною близько 1 м створюють потрібний режим і вирощують водорості сценедесмус або хлорелу. В інших басейнах вирощують ракоподібних (звичайно дафній), яким періодично вносять водоростевий корм. При другому методі, басейни або невеликі земляні ставки вдобрюють мінеральними  або  органічними  речовинами  й  у  них  вносять  культуру

дафній з розрахунку 5–10 г на 1 м3 води. Через 8–10 днів додають нову порцію  органічного  добрива,  на  18–21  день  роблять  тотальний  вилов

рачків, що розмножилися.

Останнім часом розроблений метод розведення дафній і інших планктонних   ракоподібних   у   сітчастих   кошах,   що   установлюють   у водоймі. Завдяки безперервному видаленню з культури продуктів обміну й надходженню природного корму з водойми вдається довгостроково підтримувати біомасу дафній на рівні до 5–6 кг∙м3 і одержувати добову середню продукцію близько 200– 300 г∙м3. Подібна продукція (200–250 г∙м3)  виходить  при  культивуванні  коловерток.  Личинки  хірономід (мотиль) вирощуються у двох цехах. У першому з них утримується матковий рій комарів; 5–10% яйцекладок, що даються ними, іде на поповнення маткового рою, а 95–95% надходить у вирощувальний цех, де личинки, що проклюнулися, вигодовуються до потрібного розміру. В установках  для  вирощування  в  30–40  ярусів  розташовуються  плоскі кювети  із  шаром  мулу  близько  1  см  товщини,  покритим  дуже  тонким шаром (до 1 мм) води. Вирощування триває 15–18 днів, після чого мул промивають  у  спеціальному  апараті  й  відмитих  личинок  згодовують рибам.  Личинок  вигодовують  дріжджами,  які  у  вигляді  порошку розсіюють кожні два – три дні по поверхні мулу.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: