Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2181

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



16.4.2 Ставкове рибництво

 

При цій історично більш ранній і тому детальніше розробленій формі аквакультури риборозведення інтенсифікується за рахунок спорудження штучних водойм і контролем за складом іхтіофауни. Ставки будуються спускними, що дозволяє повністю виловлювати вирощених риб і полегшує догляд за водоймами.

Для товарного вирощування в ставках використовуються численні породи коропа, форель, товстолоби, ікталуруси, тиляпії, буффало та ін. Вирощування ведуть у монокультурі, коли ставки зариблюють молоддю

одного виду, або в полікультурі за рахунок спільного вирощування різних риб.   У   першому   випадку   технологія   вирощування   трохи   простіше, оскільки   орієнтується   на   забезпечення   єдиних   параметрів,   а   при

полікультурі  необхідно  одночасно  задовольняти  більшменш  різні потреби. З іншого боку, використання полікультури дозволяє різко підвищити рибопродуктивність ставків, оскільки створюється можливість господарської утилізації значно більшого числа трофічних ланок наявної екосистеми. По типу організації розрізняють повносистемні й неповносистемні ставкові господарства. У перших риба вирощується від

ікринки до товарної продукції, у других здійснюється тільки частина цього

виробничого процесу: або вирощування посадкового матеріалу (риборозплідники), або товарної риби із привізного посадкового матеріалу. По складу вирощуваних риб ставкові господарства розділяються на тепловодні (короп, товстолоб, тиляпія та ін.) і холодноводні (райдужна форель та ін.). Залежно від типу ставкового господарства, складу вирощуваних риб і кліматичної зони час, необхідний для одержання товарної продукції, неоднаковий. Так, існують  одно,  двох  і трирічні обороти.

У багатьох випадках розвиток інтенсивних форм ставкового рибництва значною мірою стримується дефіцитом кормів, оскільки у своїй більшості вони є тими ж, які використовуються у тваринництві, і до того ж, з більш високим економічним ефектом. Тому перспективніше ставкове рибництво будувати на інших принципах, широко використовуючи вдобрювання  водойм  і  максимальну  утилізацію  трофічного  потенціалу

водойми  за  рахунок  ведення  полікультури,  що  включає  в  себе рослиноїдних риб. Найбільш розроблена полікультура, що включає коропа (еврифаг) і білого товстолоба (фітопланктодетритофаг). Іноді до них додають плямистого товстолоба (зоопланктофаг) і білого амура (макрофітофаг). Рослиноїдні риби ще більш теплолюбні, ніж короп, тому полікультура дає гарні результати у відповідних кліматичних зонах. Полікультура найбільше широко ведеться в Індії, Китаї, Японії, у країнах Близького Сходу й Африки. Присутність у ставках рослиноїдних риб не тільки не знижує, але навіть підвищує вихід продукції коропа, тому що їхні фекалії, що містять велику кількість недовикористаної органіки, поліпшують кормову базу ставків. Одним із засобів підвищення ефективності полікультури є використання нових об'єктів, зокрема різних видів буффало, що мають дуже високі потенції росту.

Рибопродуктивність ставків визначається тим, наскільки близькі до оптимальних абіотичні й біотичні параметри створюваних екосистем. З абіотичних чинників найбільш істотні температурний і кисневий, які у відомих   межах   контролюються   конструкцією   ставків   і   організацією їхнього  водопостачання.  З  біотичних  факторів  найбільше  значення  має

трофічний, включаючи хижаків, паразитів і харчових конкурентів. Поліпшення     трофічних     умов     найбільш     ефективно     досягається

удобрюванням ставків. Внесення біогенів стимулює первинне продукування, що робить екосистему здатною зв'язувати більшу кількість сонячної   енергії  й  тим  самим  підвищувати  її  трофічний  потенціал. Внесення  органічних  добрив  являє  собою  уведення  в  екосистему  вже

зв'язаної енергії й у широкому екологічному плані менш перспективно, хоча в багатьох конкретних випадках дає високий господарський ефект.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: