Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2305

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



16.4 Аквакультура

 

З розвитком цивілізації й ростом технічних можливостей людей йде безперервний процес інтенсифікації освоєння гідросфери як джерела біологічної сировини. Цей процес розвивається в різних планах. Насамперед,   до   освоєння   малих   водойм   додається   експлуатація   усе більших, аж до відкритої частини Світового океану. Другий план – посилення експлуатації наявних біоресурсів, «дарунків природи», за рахунок удосконалювання техніки лову й розширення асортиментів об'єктів,  що  видобуваються.  Третій  шлях  –  охорона  природного відтворення біоресурсів і здійснення ряду заходів, що підвищують його ефективність. Нарешті, четвертим і вищим етапом є перетворення водойм у культурно оброблювані водогосподарчі вгіддя з поширенням на них тих самих принципів господарювання, які знаменували собою становлення й розвиток сільськогосподарського виробництва. Всі чотири плани інтенсифікації реалізуються, як це було й при освоєнні суши, паралельно один одному. В історичному аспекті акцент зміщується з удосконалювання промислу  на  забезпечення  його  сировинної  бази,  на  розвиток аквакультури.

Найпростішою  формою  аквакультури  є  меліорація  природних водойм, що дозволяє повніше використовувати можливості природних екосистем. Подальший розвиток аквакультури зводиться до перетворень екосистем, їхнього конструювання в інтересах оптимізації виробництва біосировини у водоймах. Ресурсами починають ставати не вирощувані корисні  організми,  а  властивості  екосистем  забезпечувати  відтворення

останніх, посилені відповідною формою ведення господарства. Провести чітку межу між аквакультурою і багатьма іншими формами освоєння гідросфери важко, як важко встановити той ступінь використання земельних угідь, що знаменували початок агрокультури. Зародки агро і аквакультури виявляються вже на самих ранніх етапах цивілізації, але перша, як технічно більш проста, сильно випередила другу. Зараз аквакультура, спираючись на технічний прогрес, починає посилено розвиватися, тому що людство, гостро маючи потребу в сировині, не може ігнорувати можливості різкого розширення його виробництва в гідросфері, коли для цього створилися соціальні, технічні й економічні передумови.

Надто  важливо                     відзначити     існування       двох    принципів     ведення аквакультури,         які            в          практиці         часто   виступають    у          єдності,           складно

переплітаючись   один   з   одним.   Перший   принцип    –   максимальне

використання водойм як господарських угідь, що відтворюють первинну їжу й тому здатних внаслідок екосистемної трансформації останньої служити джерелом біологічної сировини. У цьому випадку аквакультура вдосконалюється за рахунок стимуляції первинного продукування й керування екосистемними процесами в інтересах отримання максимальної

продукції з одиниці площі з урахуванням якості одержуваної біологічної сировини.    Зокрема,    розробляються    методи    підвищення    первинної

продукції внесенням мінеральних добрив і способи ведення полікультури риб, компоненти якої можуть утилізувати продукцію різних трофічних рівнів, у першу чергу першого (рибифітофаги) і потім наступних (детритофаги,   зоопланктофаги,   зообентофаги).   Інший   шлях   розвитку

аквакультури – використання води як середовища при вирощуванні цінних об'єктів за рахунок згодовування їм малоцінних продуктів. У першому випадку відбувається новотвір біологічної сировини, у другому – трансформація одного виду в іншій із програшем у кількості й виграшем у

якості.

Природно, що генеральний шлях розвитку аквакультури в інтересах забезпечення  їжею  зростаючого  народонаселення  лежить    у  напрямку

максимального використання водойм як виробників, а не трансформаторів біологічної сировини. Другий шлях виправданий і перспективний остільки, оскільки в сфері виробництва біологічної сировини виявляються в надлишку  його  категорії,  які  не  можна  використовувати  більш раціонально. Як було зазначено вище, обидва розглянутих принципи розвитку  аквакультури  реалізуються  в  єдності.  Так,  при  ставковому

вирощуванні коропів його продукція забезпечується як природними кормами (природна кормова база водойми), так і за рахунок підгодівлі риб продуктами, що одержуються з інших екосистем. При високій щільності посадки коропа і його інтенсивній годівлі буде переважати трансформація біологічної сировини, у зворотному випадку – новотвір. Прикладом перетворюючої   аквакультури   може   служити   басейнове   вирощування

товарної риби, коли вона повністю харчується кормом, внесеним ззовні. У випадку басейнового вирощування молоді, яка використовується для посилення природного відтворення цінних об'єктів, маємо справу з особливою формою аквакультури. Випущена в природні водойми молодь, використовуючи їхню кормову базу, із украй високою ефективністю перетворюється в біологічну сировину – біологічні ресурси. Так, заводська молодь осетрових, перетворюється в сотні тисяч центнерів найціннішої продукції. Подібно цьому одержують продукцію лососевих за рахунок нагулу заводської молоді в морях, куди вона скачується після випуску в ріки.

В         наш     час       перспективи  розвитку         аквакультури надзвичайно розширюються  у  зв'язку  зі  стрімким  зростанням  теплової  енергетики.

Величезна кількість вод, що підігріваються на 8–10°С при охолодженні

конденсаторів атомних і теплових електростанцій, через скидні канали надходить  у  водоймиохолоджувачі.  Потік  підігрітих  вод  створює виняткові можливості для інтенсифікації садкового й басейнового ведення аквакультури;  водоймиохолоджувачі  украй  перспективні  для вирощування   теплолюбних   риб   з   високим   темпом   росту,   зокрема

рослиноїдних,  за  рахунок  використання  природної  кормової  бази. Водоймиохолоджувачі    дають    можливість    одержувати    посадковий

матеріал  для  вирощування  риб,  які  у водоймах  даної  кліматичної  зони через низьку температуру не розмножуються. Стосовно до риб, що розмножується в даній зоні, підігріті води дозволяють одержувати посадковий матеріал у більш ранній термін і відповідно подовжувати час

використання в рибгоспах нагульних площ. Створюються передумови впровадження в аквакультуру нових об'єктів із числа теплолюбних форм, що мають цінні товарні властивості (наприклад, осетрова риба веслонос) і високі   потенції   росту   (буффало,   тиляпія   та   ін.).   У   водоймах,   що

підігріваються, можуть перезимовувати й плідники теплолюбних риб, що не виносять температури, близькі до 0°С.

У         вузькому        змісті   аквакультура розуміється    як        промислове

вирощування гідробіонтів по певній технологічній схемі з контролем над усіма основними ланками процесу. Якщо мова йде про вирощування морських організмів, говорять про марикультуру. За аналогією, розведення прісноводних гідробіонтів варто називати лімнокультурою. У широкому змісті слова під аквакультурою розуміють господарювання на водоймах з метою підвищення їхньої продуктивності, аналогічне діяльності на суші, пов'язаної з організацією сільськогосподарського виробництва. До приватних форм аквакультури в її широкому розумінні ставляться рибництво в озерах і водосховищах, ставкове рибництво, садкове й басейнове (лоткове) вирощування риб, устричні й мідійні господарства, культивування ракоподібних, водоростей і інших гідробіонтів.


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: