Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2318

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



16.3 Акліматизація гідробіонтів

 

Термін «акліматизація» використовується для позначення діяльності людини по збагаченню вихідної флори й фауни новими компонентами. В іншому,  біологічному,  змісті  під  акліматизацією  розуміється пристосування  організмів  до  існування  за  межами  свого  ареалу,  що виникає внаслідок здійсненої людиною інтродукції й характеризується не тільки виживанням і розмноженням особин, але й нормальним розвитком наступних поколінь, тобто створенням нової аклімопопуляції, або натуралізацією  акліматизанта.  Від  інтродукції  до  натуралізації  мають місце фази інкубаційна, адаптаційна й флюктуаційна. Інтродукція – це переселення організмів людиною в нові водойми (біотопи) з розрахунком на  акліматизацію,  безвідносно  до  кінцевих  результатів.  Якщо акліматизанти не вступають у гострі конкурентні відносини з аборигенами, утилізуючи невикористані ресурси, говорять про акліматизацію впровадження, у противному випадку – про акліматизацію заміщення, при якій чисельність аборигенів скорочується або вони зовсім витісняються більш конкурентоспроможними вселенцями. Приклад першого – вселення мулоїдної поліхети нереїс у Каспійське море, в якому органічна речовина ґрунтів раніше недовикористовувалася. Другий випадок – майже повне знищення устричних банок у Чорному морі молюском рапаном.

Акліматизація в інтересах одержання великої кількості цінної біологічної  сировини  з  водних  угідь  ведеться  шляхом  вселення  нових

промислових об'єктів і кормових для них організмів. У якості останніх найчастіше використовуються хробаки, молюски й ракоподібні. В Україні

акліматизація кормових безхребетних проводиться як у прісних, так і в морських водоймах. Вселення прісноводних організмів особливо широко розгорнулося в 40і роки ХХ століття у зв'язку зі збагаченням кормової бази водосховищ. Інтродукція безхребетних з тих пір була здійснена більш ніж у 80 водоймах, з яких переважну частину становили водосховища Дніпра. У якості інтродуцентів було використано 50 видів: поліхет – 4,

амфіпод – 19, мізид – 9, кумових – 7, молюсків – 10, декапод – 1. Прижилося в нових водоймах близько 30 видів, багато з яких стали масовими.

Інтродукції кормових організмів у моря проводилися рідше, ніж у водосховища й озера, проте носили більш масовий характер. Найвеличезна

–  вселення  в  Каспійське  море  з  Азовського  поліхети  Hedisto  (Nereis)

diversicolor. Внаслідок цієї роботи, проведеної в 1939–1940 рр. під керівництвом Л. А. Зенкевича, уже в 1948 р. біомаса нереїсу в Каспійськім морі досягала 2 млн. ц, площа їхнього розселення склала 30 тис. км2, і вони міцно  увійшли  в  раціон  багатьох  каспійських  риб,  зокрема  осетрових, вобли й ляща. Одночасно з нереїсом у Каспій з Азовського моря був пересаджений молюск сіндесмія, який добре акліматизувався в новій для нього водоймі. Акліматизація промислових організмів здійснюється відносно риб, ракоподібних, молюсків і водних ссавців. Історично, раніше

всього почалися пересадження прісноводних риб. Наприклад коропів, батьківщина яких Японія й Китай, очевидно, ще римляни завезли в Грецію й Італію, а в XV–XVI ст. коропи вже розводилися по всій Середній Європі. Великий успіх досягнутий при вирощуванні амурських рослиноїдних риб у водоймах України. З окремих рибакліматизантів найбільше значення в промислі мають білий товстолоб, білий амур, пелядь, лящ, сазан, срібний карась і судак.

Серед морських риб натуралізувались у нових місцях американський прохідний  оселедець  шед,  пересаджений  у  води  тихоокеанського узбережжя Америки з атлантичного узбережжя; у цей час вона стала однієї

із самих численних  промислових риб Каліфорнії. Тихоокеанські лососі натуралізувались   на   узбережжях   Чилі   та   Нової   Зеландії.   Успішно

переселені із Чорного моря в Каспійське кефалі (1930–1934 рр.), що стали важливим промисловим об'єктом у новому місці.

Інтродукція ракоподібних почала проводитися з кінця минулого століття, коли раки Cambarus affinis у кількості 100 шт. були пересаджені з

водойм Пенсільванії (США) у ріки Німеччини, прижилися тут і стали нащадками всіх особин цього виду, що живуть нині у ФРН, Польщі й Франції. Разом з кефаллю із Чорного моря в Каспійське випадково потрапили кам'яна та трав'яна креветки, що добре прижилися на новому

місці.

Інтродукція молюсків відома із середини XVIII ст., коли в 1769 р. перловицю,  що  використовувалася  для  виготовлення  перламутру, перевезли з Баварії в Штейнах (ФРН). В 1949 р. устрицю Ostrea edulis перевезли з Голландії в район Мілфорда (США), де вона добре прижилася. В 1955 р. цей же вид устриць успішно пересаджений з Англії в Канаду. Особливо вдалий приклад акліматизації молюсків – переселення японської устриці Crassostrea gigas на тихоокеанське узбережжя Північної Америки і в інші райони; фаза «демографічного вибуху» цієї устриці відзначена поблизу атлантичного узбережжя Франції. В 1968 р. відбулася стихійна акліматизація португальської устриці при викиді її (як вантаж, що зіпсувався) біля узбережжя Франції.

При проведенні акліматизаційних робіт важливо знати потенційний ареал видів, що звичайно значно ширше фактичного, і мати на увазі 4 критерії: 1) географічний, що показує можливість акліматизації, виходячи

із зіставлення по кліматичних характеристиках сучасних і можливого (потенційного) ареалів; 2) екологічний, що показує таку можливість, виходячи з вимог організму до довкілля, насамперед у найбільш лабільні моменти його життя (розмноження, розвиток); 3) біотичний, зумовлений відсутністю у фауні збагачуваної водойми біологічно подібного виду, що забезпечує наявність для виду, що вселяється, вільного біологічного місця;

4) господарський, що характеризує вселенця у відношенні «корисності», виходячи з його промисловотоварних якостей. Одночасно доводиться враховувати   «біологічні   якості»   об'єктів,   що   вселяються,   зокрема

ефективність використання ними їжі, утворення іхтіомаси й швидкість цього  процесу.  Наприклад,  на  приріст  одиниці  маси  фітопланктофагам

потрібно 20–30 одиниць маси живого корму, зоопланктофагам – 10–14, зообентофагам – 12–15, хижакам – 5–10. Абсолютний приріст дрібних риб дуже малий, але за високої чисельності вони дають високу продукцію й досягають товарної маси за короткий термін. Нарешті, доводиться мати на увазі цінність корму, споживаного акліматизантами, можливості його використання різними споживачами.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: