Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2181

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



16.2 Охорона й підвищення ефективності природного відтворення промислових гідробіонтів

 

В наш час рівень використання біоресурсів гідросфери відносно більшості традиційних об'єктів промислу досяг величин, близьких до граничних. В багатьох випадках спостерігається перелов гідробіонтів, коли відтворна здатність їхніх популяцій уже не може компенсувати збиток наслідків промислу. В 1770 р. був вбитий останній екземпляр чудового рослиноїдного ссавця – стелерової (морської) корови. Майже зник в наш час гренландський кит, взятий під охорону занадто пізно, під загрозою зникнення   перебуває   синій   кит.   Серед   риб   спостерігається   перелов багатьох видів камбал, оселедців. У надзвичайно напруженому стані перебувають в деяких районах запаси крабів. Тому з надзвичайною гостротою встає питання про охорону й підвищення ефективності природного відтворення біоресурсів.

Одна з найважливіших мір охорони природного відтворення біоресурсів водойм – захист останніх від забруднення. Забруднення водойм

може  викликати  отруєння  промислових  організмів,  а  також  зниження їхньої  чисельності  внаслідок  загибелі  кормових  для  них  об'єктів.  Крім

цього, забруднення погіршує газовий режим водойм, зокрема веде до зниження концентрації кисню, що також погіршує умови існування гідробіонтів. Тому боротьба із забрудненням водойм – одна з найважливіших   мір   охорони   природного   відтворення   промислових

організмів. Особливо велику шкоду відтворенню гідробіонтів здійснює забруднення водойм нафтою і її продуктами, пестицидами, солями важких металів, радіонуклідами, детергентами. Особливо актуальним останнім часом є біологічне забруднення (вселення чужорідних видів).

Серйозна шкода відтворенню промислових гідробіонтів може наносити гідротехнічне будівництво, зокрема спорудження гребель, що перерізують   природні   міграційні   шляхи   прохідних   риб.   Величезна

кількість  молоді  риб  гине,  потрапляючи  в  зрошувальні  системи  або турбіни електростанцій. Очевидно, будьяке гідробудівництво повинно вестися з урахуванням інтересів промислу водних організмів. Зокрема, спорудження гребель повинне супроводжуватися створенням рибопідйомників, рибоходів або інших пристроїв, що дають можливість прохідним  рибам  потрапляти  з  нижніх  б'єфів  гребель  у  верхні.  Часто

доводиться вживати заходи щодо збереження природних нерестовищ, що зникають внаслідок підняття рівня води, або вишукувати шляхи їхньої біологічної заміни. Для попередження запливання молоді в канали зрошувальної системи й турбіни електростанцій створюються різні загороджувачі, зокрема електричні. Оскільки в темряві в молоді реореакції немає, вона на 80–90% потрапляє в зрошувальну мережу вночі; регулюючи

час забору води або організовуючи «світловий захист» (виклик реореакції)

можна різко знизити загибель молоді.

Підрив природного відтворення промислових організмів часто викликає погана організація їхнього вилову. У зв'язку із цим необхідне науково обґрунтоване регулювання промислу: воно повинно зводитися не

тільки до визначення припустимого обсягу вилову, але також і встановленню   строків   і   місць   промислу,   регламентуванню   способів, знарядь лову й промислової міри риб з таким розрахунком, щоб збиток природному   відтворенню    не    виходив   за    рамки    саморегуляційних

властивостей видів. Істотною мірою охорони природного відтворення риб є  порятунок  її  молоди,  яка  часто  в  великих  кількостях  гине у дрібних

ізольованих водоймах, що утворюються в заплаві рік після проходження паводку. Відрізану від ріки молодь можна врятувати виловом з пересихаючих водойм (з наступним випуском у ріку) або з'єднанням останніх із руслом.

Проблема охорони й підвищення ефективності природного відтворення біоресурсів ускладнюється тим, що її доводиться вирішувати в умовах комплексного використання водойм, з огляду на інтереси досить

різних галузей господарства, пов'язаних з використанням водойм. Інтереси енергетики, зрошуваного землеробства, навігації, питного водопостачання,

рибного господарства, рекреації й ряд інших необхідно по можливості гармонійно сполучити один з одним, знаходячи оптимальне сполучення масштабів різних впливів. Завдання збереження біоресурсів стає одним з елементів проблеми комплексного використання водойм як природних тіл

в інтересах усього народного господарства.

Велике  значення  для  посилення  природного  відтворення промислових організмів має боротьба з їхніми харчовими конкурентами, ворогами й паразитами. Ворогами промислових організмів можуть бути

безхребетні  й  хребетних  тварин.  Величезну  шкоду  створюють промисловим організмам паразити. Величезна кількість риби гине від вірусних і бактеріальних захворювань. Основний елемент у комплексі мер

боротьби з паразитами ставкових риб –профілактика захворювань, зокрема суворий контроль за перевезеннями риб. Крім санітарнопрофілактичних заходів проводяться лікувальні: спеціальні антипаразитарні обробки риби, використання антибіотиків, антигельмінтиків, хімікотерапевтичних препаратів.

Боротьба         з           харчовими     конкурентами,           ворогами        й          паразитами

промислових організмів може значно підвищити їхню продукцію. У ставковому господарстві гарні результати може давати організація приманних ставків, які після заселення їх шкідливими тваринами осушуються, і останні гинуть. Іноді застосовуються пастки для шкідливих комах, що приманюються ультрафіолетовим світлом. Для боротьби з хижаками й конкурентами устриць, а також мідій застосовують механічні

методи, але особливо ефективні хімічні: розчинення у воді пестицидів, розкидання по ґрунті контактно діючих нерозчинних у воді отрут, створення навколо устричних банок бар'єрів з таких речовин, змішаних з піском, обробка раковин устриць речовинами, що запобігають осідання перифітонтів, розкидання отруєних привад для хижих ракоподібних, і т.п.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: