Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2184

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



14.3 Величина первинної продукції в різних водоймах

 

Для оцінки біопродуктивності окремих водойм і всієї гідросфери зручніше виражати її продукцію величиною, віднесеною до одиниці площі. Ця   величина   в   більшості   випадків   виражається   масою   органічного вуглецю, біомасою ОР або в калоріях. Приймається, що 1 г вуглецю відповідає 2 г сухої речовини фітопланктону й еквівалентний 10 ккал. У Світовому океані величина первинного продукування в різних ділянках коливається від декількох міліграмів до десятих часток грама вуглецю в день  на  1  м2   і  в  основному визначається  ступенем  перемішування  вод

(винос у поверхневий шар біогенів). Остання, у свою чергу, сильно залежить від виразності вертикальних градієнтів густини. Тому в ряді випадків величина первинної продукції перебуває у зворотній залежності від різниці густини води по вертикалі, хоча іноді, високий рівень перемішування вод може гальмувати розвиток водоростей (винос за межі фотичного шару).

За модельними розрахунками, найбільша продукція в тропічних апвелінгах Тихого океану утворюється при швидкості підйому вод близько

1,2∙103 см∙с1 і дуже слабкому турбулентному перемішуванні. При відсутності    підйому    глибинних    вод    і    великому    турбулентному

перемішуванні  в  поверхневому  шарі  (200  м)  первинна  продукція  різко

знижується внаслідок дефіциту біогенів або виносу значної частини водоростей із зони інтенсивного фотосинтезу. Величина продукції істотно

залежить від ступеню виїдання водоростей; у тропічних апвелінгах Тихого

океану вона максимальна, коли добове виїдання досягає 10–15% від максимального й наближається до 0, якщо воно вище 50–60%.

Умови й величина первинного продукування в різних районах Світового океану вкрай неоднакові. Виділяють по продуктивності три зони Світового океану: відкриті райони, прибережні води й апвелінги. Чиста продукція цих вод у середньому дорівнює (відповідно) 50, 100 і 300 г С∙м2

у рік. За більш деталізованою схемою виділяють шість зон: оліготрофні води  центральної  частини  субтропічних  халістатичних  областей  (70  мг С∙м2      на добу, усього 3,8 млрд. т С у рік), перехідні зони між субтропічними й субполярними зонами, а також периферії екваторіальних дивергенцій (140 мг С∙м2, усього 4,2 млрд. т), води екваторіальних дивергенцій і океанічних районів субполярних зон (200 мг С∙м2, усього 6,3 млрд. т), прибережні води (340 мг С∙м2, усього 4,8 млрд. т) і неритичні води (1 г С∙м2, усього 3,9 млрд. т).

Утилізація сонячної енергії у Світовому океані дорівнює 0,04%. У

його оліготрофних водах річна продукція дорівнює 28, у мезотрофних – 91, в евтрофних – 237 г С∙м2. Помітно вище, ніж у Світовому океані, темп продукування ОР в наземних водоймах. В евтрофних озерах миру середньодобова чиста продукція становить 600–8000 мг С∙м2, у мезотрофних – від 250 до 1000 мг, в оліготрофних – 50–300 мг, в ультраоліготрофних – менше 50 мг. Високий рівень первинного продукування в континентальних водоймах пояснюється більшим надходженням біогенів із суши й більшим ступенем перемішування води. Завдяки циркуляції, що часто охоплює в ті або інші строки всю водну масу озер, відбувається значна мобілізація біогенів з донних відкладень. Вміст сполук фосфору в ґрунтах евтрофних озер може досягати декількох сотень грамів на 1 м2  і в десятки разів перевищувати їхню кількість, розчинену в стовпі води над 1 м2 дна. Ще більше містять ґрунти сполук азоту. Тому процеси взаємодії між водною товщею й донними відкладами, що протікають в озерах набагато інтенсивніше, ніж у Світовому океані, виявляються додатковим фактором, що сприяє існуванню фітопланктону й збільшенню його продукції. В дуже глибоких озерах первинна продукція стає помітно меншою, особливо якщо поверхневий стік невеликий у порівнянні з усією водною масою озера.

Досить чітко простежується підвищення первинної продукції озер із просуванням   до   екватора.   При   одній   і   тій   же   прозорості   води   із просуванням у високі широти глибина евфотичного шару різко знижується й   зменшується   відношення   максимальної   швидкості   фотосинтезу   в одиниці об'єму води до фотосинтезу під одиницею поверхні. У річках і водосховищах внаслідок низької прозорості води первинна продукція звичайно нижче, ніж в евтрофних і мезотрофних озерах. У деяких каламутних водосховищах добова продукція не перевищує 20–30 мг С∙м2 за добу.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: