Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2303

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



12.2.2 Хижацтво й паразитизм

 

Взаємодії типу «хижак – жертва» і «паразит – хазяїн» домінують у відносинах популяцій суміжних трофічних рівнів, хоча й не єдині для них. Роль хижаків у біоценозі визначається їхньою чисельністю й ступенем уразливості жертви. Коли захищеність жертви мала, а хижаків багато, вони можуть різко знижувати чисельність популяції що вражається. Якщо при цьому хижак не може перейти на добування іншої їжі, його чисельність також знижується. У результаті популяція споживаних організмів починає відновлюватися, умови для існування хижаків поступово поліпшуються, і їх стає багато. Таким чином, створюється рухлива рівновага між щільністю популяцій хижака й жертви, що досягається через коливання (осциляцію) чисельності обох компонентів системи. Коли уразливість жертви невелика (наявність  укриттів  і  інших  засобів  захисту),  хижак  у  відношенні  її виступає не як осцилятор, а як стабілізатор чисельності. Підтримуючи щільність популяції жертви на деякому рівні, хижаки попереджають демографічні вибухи (різкі зростання чисельності), що ведуть до виснаження  харчових  ресурсів  з  наступним  різким  скороченням чисельності популяції, що занадто збільшилася. Нарешті, у випадку нечисленності хижаків вони не здійснюють істотного впливу на популяцію жертви, не підсилюючи й не послабляючи коливань її щільності. Роль хижаків у біоценозах ускладнюється, коли вони, впливаючи на екологічно близькі види, знімають ефект їхнього конкурентного виключення. Наприклад, посилений промисел сардини (еквівалент хижака) приводить до збільшення чисельності анчоуса. У ситуаціях, що послабляють конкурентне виключення видів, роль хижаків у регулюванні ВР може не простежуватися. Зі зростанням трофічної складності біоценозів значення конкурентних відносин зменшується, а хижацтва – зростає; з переходом до вищих трофічних рівнів відносне значення хижацтва падає, конкуренції – підвищується. У біоценозах, що існують тривалий час, гострота впливу хижаків на жертву згладжується, оскільки в еволюційному процесі виробляються різні пристосування (коадаптації), що попереджають руйнування взаємодіючих популяцій. Необмежене виїдання могло б привести до повного зникнення жертви й наступної загибелі хижаків. У деяких випадках спостерігається взаємна пристосованість, що забезпечує хижакові задоволення його харчових потреб з найменшим збитком для популяції споживаних організмів. Наприклад, припинення харчування в період розмноження властиво дуже багатьом хижакам: морським зіркам,

молюскам, ракоподібним, деяким рибам і іншим тваринам. Ці перерви в харчуванні, що збігаються в часі з появою личинок кормових організмів, мабуть, варто розглядати як закономірний результат спільної еволюції хижаків і їхніх майбутніх жертв, що приводить до їхньої взаємної пристосованості.

Паразити грають у біоценозах приблизно ту ж роль, що й хижаки. В одних випадках вони викликають різкі періодичні зниження чисельності популяцій,  що  вражаються  ними,  у  результаті  чого  падає  чисельність самих  паразитів.  Якщо  чисельність  паразитів  не  дуже  висока  й  рівень

ураження ними обмежений, вони можуть відігравати роль стабілізатора щільності    популяцій.    Такий    тип    відносин    часто    зустрічається    в

довгостроково існуючих біоценозах. Коли відбуваються різкі перебудови біоценозів, наприклад, у випадку акліматизації гідробіонтів, і у взаємодію вступають паразит і хазяїн, історично не адаптовані один до одного, їхні відносини можуть приймати вкрай гострий характер. Дуже цікаві спостереження над деякими видами п'явок показали, що паразитування на рибах призводить до підвищення ефективності використання хазяїном корму; створюється система «паразит – хазяїн», що працює як єдине ціле.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: