Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2090

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



11.3.3 Ефективність використання їжі на ріст

 

Метод оцінки ефективності використання популяціями з'їденої їжі на ріст залежить від цілей дослідження. У рибництві й при вирощуванні водних безхребетних ефективність використання їжі на ріст часто виражається кормовим коефіцієнтом, під яким розуміється відношення маси корму, спожитого тваринами, до їхнього приросту незалежно від хімічного складу їжі й тіла споживача. Чим вище кормовий коефіцієнт, тим, отже, гірше використовується корм на ріст. Величина кормового коефіцієнту в даної тварини дуже сильно залежить від якості їжі. Щоб зняти  вплив  води,  що  міститься  в  їжі,  на  показник  її  використання,

обчислюють коефіцієнт продуктивної дії корму – відношення кількості спожитої їжі до приросту споживача, причому обидві величини виражають у сухій вазі. Показники ефективності використання їжі на ріст виходять більш  універсальними,  коли  зіставляють  в  енергетичних  одиницях кількість спожитої (засвоєної) їжі й приріст органічної речовини в споживачах.

В. С. Івлєв (1938), адаптуючи до водних тварин рівняння енергобалансу, запропоноване в 1922 р. Е. Терруаном і Е. Б. Вюрмером для мікроорганізмів,  увів  два  трофічних  коефіцієнти,  що  характеризують

ефективність використання їжі на ріст. Перший з них (K1) визначається за рівнянням K1 = Q1/Q, де Q1 – енергія речовини, знов утвореної в організмі (енергія  приросту)  і  Q  –  енергія  спожитої  їжі.  Трофічний  коефіцієнт другого порядку (K2) виражається співвідношенням К2 = Q1/(Q – Q2); де Q2

– енергія незасвоєної частини їжі. Оскільки Q – Q2 є енергія асимільованої

їжі,  що  витрачається  на  приріст  тіла  (П)  і  енерговитрати  (Т),  можна

записати: Q2 = П/(П+Т). Це рівняння дає можливість судити про ККД організмів і популяцій, коли відомі їхні приріст та енерговитрати, зокрема, приблизно обчислені за величиною дихання. Величина трофічних коефіцієнтів видоспецифічна, залежить від стану популяції й зовнішніх умов. З віком коефіцієнт K2  знижується, поступово падаючи до 0 по мірі наближення розмірів тіла до дефінітивного. У голодних тварин використання асимільованої їжі на ріст вище, ніж у ситих.

Коефіцієнти використання енергії добре відбивають особливості її трансформації в популяціях і ККД останніх безвідносно до якості спожитої їжі   й  новостворених  речовин.  У  деяких  аспектах,  зокрема  в  сфері практики, такий підхід недостатній і уявлення про енергетику росту повинне лише доповнювати знання особливостей перетворення речовин у популяціях. Трансформація речовин у процесі росту популяції може йти таким  чином,  що  навіть  при  високому  ККД  виявиться  з  господарської точки зору невигідною. Якщо, наприклад, засвоєна енергія буде концентруватися в зростаючих організмах у формі незасвоюваних висококалорійних речовин (хітин і т.п.) або інших малоцінних продуктах, не можна говорити про популяцію як про ефективний трансформатор речовин. З іншого боку, популяції, що використовують, нехай навіть із низьким ККД, малодоступні речовини, особливо ті, що погано перетравлюються (клітковина, гумус і т.п.), перетворюючі їх у цінні продукти, являють великий практичний інтерес.

Однією  з  характеристик  використання  їжі  є  ступінь  її  засвоєння, тобто  відношення  асимільованої  енергії  до  спожитої.  У  раслинноїдних форм цей показник помітно нижче, ніж у м'ясоїдних. Ступінь асиміляції спожитої їжі сильно змінюється залежно від її якості, фізіологічних особливостей споживачів і умов харчування.


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: