Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2090

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



10.3 Спектри харчування й харчова елективність

 

Під спектром харчування розуміється компонентний склад їжі, що, з одного боку, характеризується  певними  асортиментами  споживаних кормів, а з іншого боку – їх кількісною пропорцією. Спектри харчування тварин досить мінливі, визначаючись зміною харчових потреб зростаючих організмів, а також мінливістю кормової бази в часі й просторі. Відповідно до цього розрізняють вікові, локальні, сезонні та інші зміни спектрів харчування. У всіх випадках тварини проявляють харчову елективність, або вибірковість, відносно кормових об'єктів, які виявляються представленими в їжі в іншій пропорції, ніж у кормовій базі. З одного боку, елективність визначається харчовою цінністю кормових об'єктів, з іншого боку – ступенем їхньої доступності й харчовою активністю споживача.

 

10.3.1 Спектри харчування

 

По ступеню різноманітності споживаної їжі серед гідробіонтів розрізняють еврифагів (поліфагів), що харчуються багатьма об'єктами, і стенофагів, що живуть за рахунок невеликих асортиментів кормів. При стенофагії харчування є більш спеціалізованим і тому більш економічним в сенсі  засвоєння  кормів  та  енерговитрат  на  їхнє  видобування.  З розширенням  спектра  харчування  за  рахунок  споживання  екологічно різних харчових об'єктів ККД їхньої утилізації знижується. Разом з тим стенофагія   може   вироблятися   тільки   в   умовах   високої   стабільності кормової бази і тому більш властива для тварин з коротким життєвим циклом,  харчування  яких  не  залежить  від  сезонних  змін  трофічних ситуацій. Серед тварин з тривалим життєвим циклом стенофагія частіше зустрічається у водоймах низьких широт, де кормова база більш стала. Така картина, зокрема, спостерігається у риб. Залежно від того, яка їжа має в  житті  гідробіонтів  найбільше  значення,  серед  них  розрізняють грунтоїдів, детритофагів, зоофагів і фітозоофагів. За значенням у харчуванні розрізняють їжу основну, якою переважно наповнений кишечник,   другорядну,   що   зустрічається   постійно,   але   в   невеликій кількості, і випадкову, що поїдається рідко й у малих кількостях. Для більш точної характеристики спектру харчування встановлюється склад корму й кількісне значення окремих об'єктів, виражене частотою їхньої зустрічальності, чисельністю або вагою. Останній показник дає найкраще уявлення  про  значення  тих  або  інших  об'єктів  у  їжі  й  тому використовується найчастіше. Спектр харчування може повністю змінюватися в онтогенезі. Наприклад, пелагічні личинки донних тварин в основному харчуються фітопланктоном, а дорослі організми, як правило, – детритом і різними представниками бентосу. Личинки білого товстолоба спочатку живуть за рахунок зоопланктону, а потім переходять на фітопланктон, яким харчуються й дорослі риби. Як правило, асортименти кормів, споживаних дорослими особинами, ширше, ніж у молоді, і розширення спектра харчування – одна з розповсюджених адаптації до підвищення забезпеченості їжею особин виду. У деяких випадках спектр харчування з віком звужується, коли організм переходить зі споживання багатьох об'єктів на харчування одним, але наявним у більших кількостях, так що забезпеченість виду їжею з віком зновтаки підвищується. Досить істотні локальні розходження в спектрах харчування. Багато зоопланктерів у високих широтах харчуються майже винятково діатомовими, а із просуванням до екватора все більше значення в їхній їжі здобувають динофітові водорості. У білих товстолобів у ставках вміст кишечників в основному складається із синьозелених, а в ріках – з діатомових і зелених водоростей.  З  коливаннями  стану  кормової  бази  й  умов  добування  їжі

пов'язані добові й сезонні зміни спектрів харчування. В основному добові зміни в характері харчування пов'язані з переміщенням кормових організмів, а також зміною умов їхнього виявлення й оволодіння ними. Сезонні   зміни   спектрів   харчування   визначаються,   головним   чином, змінами в кормовій базі: зміною видового складу водоростей, періодичністю в розвитку різних груп зоопланктону, вильотами комах та ін. Звичайно, вони складно сполучаються з онтогенетичними змінами в харчуванні й можуть залежати від різних сезонних явищ у водоймі (настання періодів штормів, дощів та ін.).

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: