Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2318

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



17.8 Загальна характеристика каналів України

 

Канали відносяться до лотичних, тобто проточних, екосистемам. Щодо  цього  вони  нагадують  річки,  але  мають чимало  важливих екологічних особливостей. Русло каналів спрямовано, правильної форми, поперечний  профіль  його  майже  незмінний  по  всій  довжині,  немає обмілин, піщаних кіс і перекатів, заток і глибоких ям. Ложі каналів формуються в штучно створеному поглибленні, з якого повністю виймається земля. При будівництві каналів для захисту від ерозії широко застосовують бетонні й щебінчасті покриття ложа, а також протифільтраційну високоміцну полімерну плівку, який повністю вкривають ложі каналів. Ця плівка зверху прикривається захисним шаром з ущільненого ґрунту. Канали, що являють собою гідротехнічні споруди, можуть будуватися у вигляді відкритого русла або закритих водоводів з безнапірним або напірним (за допомогою перекачування насосними станціями) рухом води. По призначенню канали діляться на судноплавні, іригаційні, меліоративні, водопровідні, дериваційні, рибопропускні. Великі канали, як правило, мають комплексне призначення й забезпечують територіальне перекидання частини стоку рік, водосховищ або озер у малозабезпечені водними ресурсами регіони. На півдні України створена ціла система каналів, по яких вода подається в маловодний Крим, промислові центри Донбасу й Кривбасу, на зрошувані землі Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської й іншої областей. Довжина магістральних і розподільних каналів України становить близько 300 тис. км, і вони охоплюють значні території. Основним джерелом води, що подається по цих каналах, є дніпровські водосховища. Значно менше використовується вода Дунаю й малих рік – Сіверського Дінця й інших. Для постачання водою Криму побудований Північнокримський канал (400 км) з Краснознаменським відгалуженням від нього. Основне призначення каналу – зрошення земель і обводнювання південної частини Херсонської області й степового Криму, а також водопостачання кримських міст і населених пунктів. Із Дніпродзержинського водосховища бере початок канал Дніпро – Донбас (263 км), що забезпечує водопостачання Донбасу й м. Харкова, поповнює водою пересихаючі малі річки, служить для обводнювання   р.   Сіверський   Донець   і   водопостачання   промислових

центрів Луганської області. Канал Сіверський Донець – Донбас має довжину 131,6 км, з яких 101 км – відкрита частина, а 30 км – дюкери й напірні трубопроводи. Основним джерелом води для цього каналу є р. Сіверський Донець. Для забезпечення водою великого промислового регіону, розташованого на території Харківської, Донецької й Луганської областей,  створена  єдина  система  водопостачання,  а  вода  по  каналах Дніпро – Донбас і Сіверський Донець – Донбас подається в найвіддаленіші райони південносхідної частини України. Перших 9 км траси каналу Сіверський Донець – Донбас проходить по руслах рік Бритай і Берека. Канал Дніпро – Кривої Ріг (41,3 км), що подає воду з Каховського водосховища, служить для господарськопитного й промислового водопостачання Кривбасу. Із цією же метою, а також для зрошення земель Херсонської, Миколаївської й Кіровоградської областей побудований Інгулецький магістральний канал (54 км), що бере початок із правого притоку Дніпра р. Інгулець. По цьому каналі подається змішана інгулецька й дніпровська вода. Дніпровська вода направляється протитоком по руслу р. Інгулець, тобто у зворотному напрямку стосовно стоку цієї ріки, що забезпечується головною насосною станцією. Далі вода йде по каналі самопливом. Для зрошення посушливих степових районів Херсонської й Запорізької областей побудований Головний Каховський магістральний канал (129,7 км), що бере початок з Каховського водосховища біля м. Каховки й далі проходить у напрямку до м. Мелітополя. Подача води по каналу забезпечує зрошення майже 784 тис. га земель. На дунайській воді багато років функціонує Дунай –Дністровська зрошувальна система, розташована в південнозахідній частині Одеської області. У числі більш дрібних зрошувальних систем діють Сіверорогачинська, Серогозська та інші.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: