Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2181

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



17.6 Ставки рибогосподарського призначення

 

Ставки підрозділяють на річкові загачені, гребельні, копані й наливні. Річкові загачені ставки, як видно із самої назви, створюються загачуванням невеликих рівнинних рік у верхів'ях з метою утворення водойм. Їхня глибина досягає від 0,5 м у верхній частині й до 4–5 м – біля греблі. У цих ставках зменшується швидкість течії, для них характерні висока інтенсивність  замулення  дна  й  заростання  прибережних   зон  вищою водною рослинністю. Особливо інтенсивно протікають ці процеси при порушенні режиму зон санітарної охорони водойм і оранці земель біля урізу води. До непротічних відносяться гребельні ставки – перегороджені греблями балки і великі яри. Такі ставки створюються переважно в посушливих   степових   районах   з   метою   накопичення   води   під   час весняного танення снігу і для акумуляції дощових опадів. Вони швидко замулюються й заростають вищою водною рослинністю, головним чином очеретом. Ці водойми використовуються, в основному, для зрошування і для технічного водопостачання. При штучному зарибленні в них можуть розмножуватися карасі як об'єкт місцевого аматорського лову. Копані ставки   призначені   для   накопичення   води   в   місцях   з   недостатньою кількістю атмосферних опадів. У викопані котловани можуть надходити ґрунтові води переважно зі зрошувальних систем. В Україні ці ставки найбільш широко поширені на Каховській, Інгулецькій, Татарбунарській і інших зрошувальних системах. У перші роки існування цих евтрофних водойм масового розвитку досягають евгленові й вольвоксові водорості. Пізніше з'являються хризомонадові, дінофітові й хлорококові. Протягом декількох років в екосистемах ставків формуються постійні рослинні й тварини  угруповання.  Зростає  видове  різноманіття  донних  форм діатомових і десмідієвих водоростей, а серед тваринного населення переважають личинки комах. Поступово ці ставки заростають по берегах вищою водною рослинністю (переважно очеретом), а на поверхні води з'являються угруповання ряски. Наливні ставки рибогосподарського призначення широко поширені на всій території України. Найчастіше їх

улаштовують  у  заплавах  рік  шляхом  огородження  ділянок  землі насипними греблями. Звичайно будується не один, а ціла система ставків, у які подають воду із природних джерел.

Формування гідрохімічного режиму ставків України тісно пов'язане з характером  ґрунтів,  на  яких  вони  розташовані,  надходженням  хімічних

речовин з водозбірної площі й процесами мулонакопичення. Ставки часто наповнюють поблизу населених пунктів, тваринницьких ферм, масивів орних земель і інших господарських об'єктів. При цьому спостерігається підвищене надходження з водозбірної площі не тільки біогенних елементів

і  органічних  речовин,  але  й  хімічних  забруднюючих  речовин.  Перехід солей із ґрунту впливає на мінералізацію води лише в перші роки після

заповнення ложа. Мінералізація води має сезонні коливання. Так, навесні й після випадіння атмосферних опадів вона менше, ніж у меженний період, що пов'язано з фактором розведення. У жаркі літні місяці її рівень зростає внаслідок інтенсивного випаровування води. З роками більш значну роль у формуванні якості води ставків починають грати мулові відклади. Їхнє утворення в ставках відбувається досить інтенсивно й пов'язане з високим рівнем їх евтрофування, уповільненим водообміном, заростанням вищою

водною  рослинністю.  Цьому  сприяє  також  надходження  з  водозбірної площі зважених частинок, що змиваються з поверхні ґрунту під час дощів і

танення сніжного покриву. Щорічно в ставках в осінньозимовий період відмирає  й  мінералізується  значна  біомаса  водяних  рослин  (водорості, вищі водяні рослини) і тварин, а в мулових донних відкладах накопичуються ОР. Вміст біогенних речовин у ставках України звичайно

високий. Концентрація мінерального азоту коливається від 0,1 до 2–3 мг N∙дм3, а вміст фосфору становить близько 0,5 мг Р∙дм3. У рибогосподарських ставках, залежно від інтенсивності розкладання ОР поряд з іншими сполуками можуть утворюватися сульфати. Невелика їхня концентрація не впливає на життєдіяльність риб і інших організмів. Для водойм рибогосподарського призначення вона не повинна перевищувати

20–40 мг∙дм3, але в деяких, переважно південних, водоймах, розташованих на засолених ґрунтах, вміст сульфатів у воді може бути значно більшим.

Важливим фактором формування якості ставкової води є вміст у ній заліза, що не повинен перевищувати 1,5–2,0 мг∙дм3. При його концентрації 3 мг∙дм3 і рН 5,8 гинуть риби (коропи). Велике значення має також газовий режим рибоводних ставків. Найбільша концентрація кисню влітку спостерігається в поверхневому шарі води, а найбільш низька – у придонному. Інтенсивний розвиток синьозелених водоростей, а також заростання водною рослинністю, що властиво багатьом ставкам України, може привести протягом однієї ночі до повного виснаження запасів кисню. Це іноді спостерігається й удень, коли кисень витрачається на розкладання

біомаси водоростей, що відмирають. При помірному розвитку водоростей, зокрема хлорококових, вміст кисню в ставках може зростати вдень до 10–

14 , а вночі його рівень у воді знову знижується до 2–3 мг О2∙дм3. Узимку внаслідок утворення крижаного покриву може різко знижуватись концентрація кисню, що часто є причиною масової загибелі риб (замору). Щоб уникнути цього, застосовують аерацію води або розбивають кригу на поверхні ставків. Виникнення анаеробних умов призводить до зростання концентрації у воді CO2, CH4  й H2S. Особливо інтенсивно анаеробні процеси протікають у сильно замулених ставках, багатих ОР. У ставках, заповнених водою з більшим вмістом гумусових речовин, H2S може утворюватися внаслідок відновлення сірчанокислих солей гумінових кислот. У ставках, розташованих у південних регіонах, зокрема в середній й нижній течії рік Донбасу, де природні води збагачені сульфатами, сірководень утворюється не тільки біологічним, але й хімічним шляхом при взаємодії СО2 із сульфатами. Для рибогосподарських ставків оптимальною є нейтральна або слабоклужна реакція води. У ставки, утворені на місцях торф'яників у північних регіонах України й заповнені кислими водами (рН 4,1–4,4), необхідно вносити вапно з метою доведення реакції води до нейтральної. Після такої хімічної обробки в цих ставках добре розвиваються кормові гідробіонти, особливо зоопланктон, використання якого забезпечує досить високу їх рибопродуктивність.

Для   ставків   як   неглибоких   регульованих   систем   характерний високий рівень мінливості флори й фауни. У процесі експлуатації ставки замулюються й заболочуються, погіршується їхній санітарно гідробіологічний режим, знижується біологічна продуктивність. З метою запобігання цих негативних явищ у рибних господарствах систематично проводяться екологічні й агротехнічні меліоративні заходи, що включають періодичне осушення ставків, запобігання від надмірного накопичення мулу, скошування вищої водної рослинності й знищення малоцінних риб шляхом вселення рибхижаків. Все це істотно порушує природний хід сукцесії, і в ставках практично відсутня клімактерична стадія. Крім того, у ставки вносять органічні й мінеральні добрива, а по закінченні вегетаційного сезону вилучають кінцеву біологічну продукцію у вигляді товарної риби. Формування флори й фауни спускних ставків проходить ряд стадій від початку весняного заповнення ложа водою до її осіннього спуску. Цей короткий вегетаційний період характеризується сукцесіями, аналогічними тим, які спостерігаються за той же час при формуванні гідробіологічного режиму новостворених наливних ставків.

Фітопланктон у ставках України розвивається звичайно за циклом Свіренко. Навесні спочатку з'являються діатомові, потім вольвоксові й евгленові водорості. Потім починають домінувати хлорококові водорості, а з  підвищенням  температури  води  –  синьозелені  водорості  (до  90% біомаси), викликаючи «цвітіння» води. Їхня чисельність може досягати десятків мільйонів в 1 дм3 води. Масовий розвиток синьозелених водоростей  у  рибоводних  ставках  може  призвести  до  загибелі  риби

внаслідок вичерпання кисню в нічні години і токсичної дії метаболітів і продуктів розкладання цих водоростей.

Фітобентос ставків складається переважно з нитчастих водоростей: кладофори, різоклоніуму, спірогири. Деякі ділянки ставків повністю заростають  ними,  що  істотно  впливає  на  газовий  режим  і  формування

біоценозів. Нитчасті водорості охоче споживаються білим амуром. У ставках з високим вмістом кальцію у воді інтенсивно розвиваються харові водорості.  У  мілководних  ставках  склад  фітопланктону  й мікрофітобентосу не диференційований, тому що розвиток планктонних

водоростей починається в донних відкладах (переважно у верхньому шарі мулу), а надалі вони вільно плавають у всій товщі води, у тому числі в

придонних шарах.

Вища водна рослинність ставків представлена напівзануреними рослинами, або, як їх називають у рибництві, «твердою» і «м'якою» рослинністю. До першої групи відносяться очерет, у заростях якого розвиваються біоценози зоофітосу й обростань, що є багатою кормовою базою  коропа,  який  поїдає  зооперифітон  –  слимаків,  личинок  комах  і інших  тварин. «Тверда» рослинність, однак, вважається шкідливою для

ставків, тому що вона погіршує газовий режим, змінює рН середовища й сприяє   заболочуванню.   Її   знищують   шляхом   скошування   (ручним

способом   або   за   допомогою   спеціальних   агрегатів   для   скошування очерету). У деяких країнах (особливо в США) застосовують спеціальні

«водні гербіциди» для пригнічування розвитку, або знищення цих «водних бур'янів». Однак гербіциди  здійснюють  побічну токсичну  дію на риб  і

безхребетних тварин, тому в Україні цей метод не одержав визнання, а для регулювання розвитку водної рослинності в ставках широко використовується білий амур. Проте, водяна рослинність і зарості очерету мають і водоохоронне значення, запобігаючи надходженню забруднень із

полів і ферм. «М'яка» рослинність представлена цілим комплексом рослин, зокрема куширами, рдестами, уруттю, елодеєю і багатьма іншими, що зростають  звичайно  куртинами.  Оскільки,  при  надмірному  розростанні,

рослини можуть негативно впливати на газовий режим ставків, їхній розвиток звичайно регулюють шляхом періодичного скошування надлишкової фітомаси. Водяна рослинність захищає ставки від надходження забруднень, що містяться в стоках з полів і ферм, тому вона має водоохоронне значення.

У зоопланктоні ставків після їхнього заповнення починають масово

розвиватися численні види інфузорій і коловертки, якими харчуються мальки риб у перші дні життя. Найважливішими компонентами ставкового зоопланктону є гіллястовусі й веслоногі ракоподібні. Серед гіллястовусих переважають дафнії, церіодафнії, босміни, моїни, а ближче до дна й у заростях – представники сімейства хідорід. Веслоногі ракоподібні представлені  різними  видами  циклопів,  що  розмножуються  протягом

майже всього року. У зообентосі важливу роль грають личинки хірономід, молюски (живородка, бітінія, різні види ставковиків). У ставках південних регіонів України живе дрейсена річкова. Із хробаків зустрічаються переважно олігохети, особливо трубочники, що живуть у мулі й досягають чисельності до 100 тис.∙м2, а також представники роду лімнодрилюс. Ці безхребетні  є  улюбленою  їжею  коропа  й  інших  бентосоїдних  риб.  У донних  відкладах  ставків  і  серед  водної  рослинності  живуть  личинки бабок, поденок і інших комах, а також жуки, клопи й інші комахихижаки, що конкурують у харчуванні з рибами. Значну роль у харчуванні бентосоїдних риб у ставках України грають личинки поденок. При вкоріненні повітряноводної рослинності по берегах ставків з'являються численні   представники   водяних   клопів,   зустрічаються   також   жуки, двокрилі комахи й інші, але в харчуванні промислово цінних видів риб вони не грають важливої ролі. Серед комах, що живуть у заростях водяних рослин, є й кровососи, у тому числі переносники збудників малярії. Тому зарості, розташовані поблизу сіл і інших населених пунктів, можуть мати епідеміологічне значення. У різних фізикогеографічних регіонах України формування гідробіологічного режиму ставків може трохи відрізнятися від загальних закономірностей. Наприклад, у передгірних і гірських районах Карпат, де ґрунти ставків небагаті на ОР, а вода містить значну кількість зважених частинок і менш прозора, інтенсивність вегетації фітопланктону й  первинна  продукція  нижче, ніж  у ставках  інших  регіонів. Це відбивається на функціонуванні гетеротрофних організмів, зокрема представників зоопланктону й зообентосу. Ці більш холодноводні ставки з досить високим рівнем насичення киснем, низьким вмістом біогенних і ОР характеризуються більш низьким рівнем трофності. У степовій зоні, де землі відрізняються родючістю, а інтенсивність сонячної радіації вище, розвиток планктонних організмів більш інтенсивний, а відповідно й рівень насичення води ОР високий. У зв'язку із цим трофність ставків степової зони і їх природна біологічна продуктивність досить високі в Україні. Ставки Полісся, що живляться лісовими й болотними кислими водами, малопродуктивні.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: