Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2181

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



17.4.5 Формування іхтіофауни водосховищ

З 67 видів і підвидів риб, що зустрічаються в Дніпрі до його зарегулювання,  28  мали  промислове  значення  й  виявлялися  в  уловах майже на всіх ділянках ріки від м. Каховки до гирла р. Прип'яті. Серед них такі цінні риби, як білуга, осетер, оселедець, щука, плітка, ялець, головень, язь, жерех, лин, підуст, густера, лящ, синець, рибець (напівпрохідний), чехоня, карась, сазан, сом, судак, минь, окунь і деякі інші. За винятком білуги, осетра, чорноморського оселедця й рибця, що мають промислове значення лише на нижньому Дніпрі, інші види були об'єктами промислу на всьому Дніпрі. Після будівлі Дніпрогесу в 1934 р., а пізніше – зарегулювання середнього й нижнього Дніпра в новоутворених водосховищах сформувалися популяції риб, які поєднуються в 9 генетично однорідних фауністичних комплексів. Серед них найбільше промислове значення мають п'ять. Відповідно до класифікації Г.В. Нікольського, це риби третинного рівнинного прісноводного комплексу (сазан, сом), бореального рівнинного (щука, плітка, язь, карась золотий, карась срібний, окунь,  йорж),  понтокаспійського  прісноводного  (жерех,  лин,  підуст, уклея, густера, лящ, синець, чехоня, судак), понтокаспійського морського (тюлька) і китайського рівнинного комплексів. До останнього комплексу належать амур білий, товстолоби білий і строкатий, які були вселені вже після утворення водосховищ. Всі ці риби відрізняються біологічними й екологічними особливостями, характером харчування й розмноження. Наприклад, риби китайського рівнинного комплексу не можуть розмножуватися в умовах водосховищ, і їхня чисельність поповнюється лише завдяки заводському відтворенню. Після зарегулювання Дніпра основними промисловими об'єктами у водосховищах стали риби понто каспійського прісноводного комплексу: жерех, лин, підуст, уклея, густера, лящ, синець, чехоня й судак. Ці риби становлять від 32,4 до 68,1% загального улову. До риб бореального рівнинного комплексу, на частку яких доводиться 13,8–33,1% уловів, відносяться щука, язь, карасі, окунь. Досить численним видом в останні роки XX в. стала тюлька. Це зграйна пелагічна риба, зоопланктофаг. У дніпровських водосховищах утворилися її прісноводні популяції. В окремі роки тюлька становить більше 40% загального улову риб. Серед причин її масового розвитку – гарна кормова база, а також пелагічний спосіб розвитку ікри, що тюлька порційно (від 5 до 60 тис. ікринок) викидає у товщу води. Завдяки наявності в ікринках великих  жирових  вкраплень  вони  вільно  переносяться  в  поверхневих шарах води, збагачених киснем, де й відбувається їхній розвиток. У перші роки після утворення дніпровських водосховищ у видовому складі іхтіофауни відбулися досить відчутні зміни. Знизилася кількість видів і підвидів  риб  на  7–11  таксонів.  Зі  складу  іхтіофауни  практично  випали деякі прохідні риби: білуга, осетер, севрюга, вугор і деякі інші. Перестали заходити у водосховища такі напівпрохідні риби, як вирезуб, що живе в низов'ях рік і солоних лиманах Чорного й Азовського морів, а на нагул

заходить у річки, і азовочорноморська шемая, що пізньою осінню піднімалася в Дніпро, де зимувала й нерестилася навесні при температурі

18°С. До умов водосховищ із їхніми великими площами мілководь і заростями вищих водяних рослин добре пристосувалися лімнофільні риби

–   плітка,   густера,   лящ,   карась   срібний,   сазан,   судак,   окунь.   Їхня

чисельність  значно  зросла.  Разом  з  далекосхідними  рибами  ними випадково був завезений амурський чебачок, що не має промислового значення. Формування іхтіофауни дніпровських водосховищ в основному завершилося до 80х рр. XX ст. Зараз у них налічується 61 вид і підвид риб. Серед них найбільше коропових (31 вид), бичкових (9) і окуневих (6). З інших риб зустрічаються 3 види оселедців, 3 – в'юнових, 2 – колюшкових і по 1 виду щукових, міногових, сомових, осетрових, тріскових. В іхтіофауні водосховищ 16 видів і підвидів – малоцінні риби, тобто не мають промислового значення. Серед них голь'ян озерний, голь'ян звичайний, чебачок, голець, щипавка, перкаріна чорноморська. Важливе промислове значення має 21 вид риб. Серед них основними об'єктами промислу є лящ, сазан, судак, щука, плітка, густера, синець, уклея, окунь, тюлька, а також товстолоби.  Білий  амур  використовується  як  біологічний  меліоратор  і разом із тим є цінною промисловою рибою. Збереження найцінніших промислових видів риб тісно пов'язане з режимом експлуатації дніпровських водосховищ. Тому правила їхньої експлуатації гідроенергетиками, які спускають значні обсяги води під час роботи гідроелектростанцій, повинні бути погоджені з рибогосподарськими органами.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: