Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2093

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



17.3.3 Біологічні ресурси лиманів і їхнє господарське значення

 

Унікальність  ландшафтів,   багатство        флори й          фауни

причорноморських  лиманів  робить  їх  неповторними  пам'ятниками природи. У ДніпровськоБузькому і Дністровському лиманах багато ендемічних видів рослин, серед них є й занесені в Червону книгу. У складі фауни безхребетних і риб велика кількість каспійських видів, що мають значну наукову й господарську цінність, генофонд яких потребує збереження. Ще не так давно ДніпровськоБузька гирлова область відрізнялася особливо високою рибопродуктивністю. Так, в 1931–1940 рр. вилов риби становив у середньому 69 тис. ц, а в окремі роки досягав 104 тис. ц. Значну частину улову становили такі цінні прохідні риби, як осетер, севрюга, білуга, прохідний азовочорноморський оселедець, напівпровідні рибець, чехоня, пузанок і інші. Особливо високою продуктивністю відрізнялися фітофільні риби – тарань, лящ, судак, сазан. Після введення в експлуатацію Каховського гідровузла вже в 1951–1955 рр. вилов риб знизився  до  56,2  тис.  ц,  з  яких  до  16,9  тис.  ц  (30%)  доводилося  на малоцінну рибу тюльку. Несприятливий рівневий режим води в низов'ях Дніпра, обумовлений гідротехнічним будівництвом і зростанням відбору води, виявився в погіршенні її якості й зростанні засоленості акваторій лиману. Це негативно втечіїло на його біологічну продуктивність і, відповідно, на рибопродуктивність, про що свідчить падіння середньорічного вилову риб у ДніпровськоБузькому рибопромисловому районі до 35–39 тис. ц. протягом 1969–1971 рр. У наступні роки рибопродуктивність трохи зросла, але відбувалося це за рахунок малоцінних видів риб. Так, на тюльку доводилося близько 70–75% при середньої рибопродуктивності 62 кг∙га1. Вилов цінних промислових видів риб, які до зарегулювання Дніпра були основними об'єктами промислу, скоротився в 3–3,5 рази. Подібні процеси відбуваються в гирловій ділянці Дністра й Дністровському лимані після завершення будівництва Дністровського й буферного водосховищ. З метою збереження унікальної ДніпровськоБузької гирлової області, необхідно здійснювати достатні за обсягом екологічні й рибогосподарські попуски води через греблю Каховської ГЕС у низов'я Дніпра для забезпечення нормальних умов для нересту й нагулу риб, для запобігання надмірного надходження солоних морських вод і створення сприятливих умов для протікання процесів самоочищення від антропогенного забруднення стічними водами, що потрапляють у лиман з міст Херсона, Миколаєва, інших населених пунктів і прилеглих територій. Оптимальна величина рибогосподарських попусків у квітні становить 2500–3500 м3∙с1, але не менше 1500 м3∙с1, у травні –

4500–5000  (оптимальні  величини)  і  2000  м3∙с1   (мінімальна);  у  червні

необхідно подавати в нижній б'єф Каховської ГЕС не менше 1500 м3∙с1, а

оптимальними величинами є 2000–3000 м3∙с1. Попуски води з Каховського

водосховища   не   менше   2000   м3∙с1     протягом   нерестового   періоду

(рибогосподарські  попуски)  створюють  сприятливі  умови  на  основних

нерестовищах   низов'я   й   дельти   Дніпра,   що   забезпечує   збереження

високого рівня їх рибопродуктивності.

Зарегулювання  Дністра  істотно  змінило  гідрологічний  і гідрохімічний режим Дністровського лиману. Як естуарна екосистема він відкритий до проникнення чорноморських солоних вод. До створення водосховищ на Дністрі лиман промивався річковими водами до 19 разів на

рік, а після зарегулювання – 16–17 разів. В окремі роки цей показник ще менше. До зарегулювання в лиман потрапляло близько 3,7 км3, а після нього – 4,0–4,5 км3 морської води. Надходження морської води в 7 разів перевищує обсяг самого лиману, істотно впливаючи на його гідрохімічний режим. Екологічний стан гирлової зони й Дністровського лиману залежить від надходження водних мас із річковим стоком, а після введення в експлуатацію Дністровського й буферного водосховищ – від величини й режиму екологічних попусків води. В 1986–1987 рр., коли попуски води були настільки низькими, що не затоплювалися плавні й не було достатнього водообміну із заплавними озерами, Дністровські плавні фактично вимикалися із внутрішньоводоймових процесів формування якості води й біопродуктивності. Вони почали просто деградувати. Відзначалося кількаразове проникнення солоної чорноморської води у Дністер впритул до одеського водозабору. Значні площі нерестовищ залишалися   без   води,   внаслідок   чого   було   підірване   відтворення

іхтіофауни, що призвело до зменшення вилову риби майже вдвічі.

Закриті лимани відіграють важливу роль завдяки своїм мінеральним ресурсам. З їхніх вод і донних відкладів одержують морську сіль і лікувальні  грязі,  які  є  основним  бальнеологічним  фактором  курорту

Куяльник,   відомого   далеко   за   межами   України.   Більшість   закритих лиманів використовуються в рибогосподарських цілях і для одержання біологічно активних речовин з галофільних водоростей.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: