Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2305

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



16.4.6 Культивування водоростей

 

Найбільше значення як вирощувані об'єкти мають морські водорості макрофіти. При розведенні порфіри її зооспори поміщають на порожніх черепашках   у   басейні   з   водою,   де   вони   й   розвиваються.   Восени з'являються  пагони  «розсади»  і  їх  прикріплюють  до  сіток,  які встановлюють   на   колах   у   морських   бухтах.   Через   70   днів   після пророщення порфіри вона використовується промислом. У деяких місцях порфіру розводять на штучних бетонних рифах, що мають форму пірамід. Ламінарій вирощують на бетонних рифах, а також на рослинних канатах, прикріплених   якорями   до   ґрунту.   До   цих   канатів   прикріплюються зооспори, які, проростаючи, утворять розсаду. Остання в умовах Японії росте з кінця листопада до жовтня наступного року, коли відбувається її збір. Канат з розсадою поміщають в 1 м від ґрунту й в 5–10 м від поверхні води. Щорічний збір порфіри досягає в Японії більше половини продукції всієї марикультури. У США розроблений проект ферми для вирощування бурих водоростей. Щільність їх досягає 1 тис. екз.∙га1, урожайність 300–

500 т∙га1  сирої біомаси в рік. Значна увага приділяється в різних країнах культивуванню   прісноводних   мікроводоростей   (хлорели   та   ін.)   Їх

розводять  у  наземних  установках  відкритого  або  закритого  типу,  де

утримується  чиста  культура  водоростей.  Вони  забезпечуються мінеральним харчуванням і розріджуються періодичними обловами, що являють собою одночасно й форму зняття продукції. Відкриті установки являють собою басейни або ставки, які заповнюють водою на глибину 20–

30 см і періодично удобрюють мінеральними речовинами. Закриті установки мають вигляд пласких прозорих труб або жолобів, вистелених

пластмасою  й  закритих  зверху  прозорим  матеріалом.  Продукція водоростей у цих установках становить близько 10 г∙м2  на добу, або 30 т∙га1 на рік. При вирощуванні полікультури діатомових у ставках, що заливаються морською водою з додаванням очищених побутових стоків (США), щодобове знімання водоростей досягало в сухій вазі 24 г∙м2 на добу, тобто не поступалося врожаю найбільш продуктивних сільськогосподарських культур.

Неодмінна умова здійснення тривалих польотів людини в космосі – створення систем регенерації повітря, зокрема заснованих на використанні фотосинтезу. У зв'язку із цим розведення одноклітинних водоростей, у першу чергу хлорели, розробляється стосовно до умов космічних кораблів. Водорості культивують у різного роду біологічних реакторах, робота яких може відбуватися по заданій програмі або за принципом самонастроювальної системи. Використання в реакторах дуже щільних суспензій водоростей (до 17 млрд. клітин в 1 мл) забезпечує вихід кисню до  246  л  і  поглинання  СО2   до  184  л  на  добу  на  літр  культури;  обсяг

суспензії, достатньої для забезпечення дихання однієї людини, може бути доведений до 3 л.

Крім хлорели запропоновано для створення системи життєзабезпечення космонавтів культивування вищих рослин, зокрема ряски   й   багатокорінника.   Оскільки   вони   плавають   на   поверхні   й

обмінюються киснем і вуглекислим газом безпосередньо з атмосферним повітрям, це спрощує роботу реакторів. Складніше справа з використанням продукції рослин як їжі. З одного боку, вона, мабуть, недостатня в якості єдиної,   з   іншого   боку   –   через   деяку   розбіжність   дихального   й

асиміляційного коефіцієнтів у системі «космонавт – рослини» існування останньої  не  може  бути  стійким.  До  того  ж  монокультура  практично

навряд чи можлива (накопичення метаболітів, поява хижаків і паразитів), занадто нестійка й тому малопридатна для життєзабезпечення космонавтів. Для цього необхідна багатокомпонентна й відповідно більш стійка екосистема.

 

Питання для самостійного вивчення

 

1. Загальна характеристика біоресурсів гідросфери.

2. Промисел риби, водоростей та безхребетних.

3. Охорона  промислових  гідробіонтів  та  підвищення  ефективності  їх природного відтворення.

4. Акліматизація гідробіонтів.

5. Аквакультура.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: