Название: Гідробіологія: конспект лекцій. Частина ІІ - Курілов О.В.

Жанр: Біологія

Рейтинг:

Просмотров: 2303

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |



10.2.1 Заковтування ґрунту та збирання детриту

 

Здатність харчуватися ґрунтом з використанням мертвої органічної речовини, що міститься в ньому, бактерій і інших дрібних організмів, властива дуже багатьом представникам бентосу. Серед них такий спосіб добування їжі властивий хробакам, голкошкірим, личинкам комах і деяким іншим   формам.   Одні   тварини,   наприклад   морські   їжаки,   голотурії, молюски й личинки деяких комарів, переважно заковтують ґрунт із поверхні, інші – із глибини в декілька сантиметрів (наприклад, олігохети). Збирають детрит на поверхні ґрунту багато тварин, що ведуть як рухливий, так і нерухомий спосіб життя. За допомогою амбулакральних ніжок, щупальців або хоботків з війчастими борозенками організми захоплюють на поверхні ґрунту частки детриту й транспортують їх до ротового отвору. Так харчуються, наприклад, деякі хробаки, голкошкірі і багато двостулкових молюсків що використовують для збирання детриту подовжені лопаті або сифони. Серед риб до збирачів детриту відносяться підуст, кефалеві та ін. Скобління обростань із твердих субстратів властиво головним чином черевоногим молюскам. В основному вони використовують  водоростевий  наліт  на  великих  рослинах,  каменях  та інших субстратах.

 

10.2.2 Фільтрація

 

Відфільтровування їжі з води може бути пасивним і активним. У першому випадку тварини відціджують їжу, принесену природним током води. Багато струмковиків, наприклад, створюють будиночки у вигляді мішку із шовкових ниток, куди течією заносяться харчові об’єкти (водорості, детрит). Інші личинки комах озброєні різноманітними щетинками   («віялами»),   пектинація   яких   буває   настільки   густа,   що дозволяє відфільтровувати з води навіть бактерій. У морях пасивна фільтрація широко розвинена у бентичних форм, що живуть в зоні припливновідливних хвиль, особливо у голкошкірих, які використовують в якості фільтруючого інструменту систему амбулакральних ніжок.

До активних фільтраторів відносяться тварини, які самі проганяють воду крізь апарат, що відціджує. Серед риб – активних фільтраторів можна назвати китову акулу, атлантичного оселедця, каспійського пузанка, товстолобика, тюльку та багато інших, що фільтрують їжу за допомогою зябрового апарата. З нижчих хордових досить досконалий фільтрувальний апарат в апендикулярій.

Дуже численні фільтратори серед ракоподібних. У гіллястовусих рачків фільтруючий апарат працює подібно насосу. Грудні ніжки ритмічними  ударами  попереду  назад  створюють  токи  води  усередині

стулок раковини, і принесені їм харчові частинки відфільтровуються на гребінцях з тонких щетинок, якими озброєні передні кінцівки. Після цього

відфільтровані частинки попадають у черевний жолобок і просуваються до ротового отвору. Успішність роботи фільтраційного механізму у гіллястовусих рачків сильно залежить від здатності до його очищення, в якій значну роль грає постабдомен. Форми, що мають більш досконалий механізм  очищення,  можуть  харчуватися  в  більш  густих  суспензіях. Завдяки тому що в прибережній зоні умови харчування різноманітніше, рачки, що живуть тут, мають більшу варіабельність морфофункціональних

типів добування їжі, ніж форми відкритої пелагіалі. Фільтраційне харчування  характерно  для  багатьох  веслоногих  рачків.  У  цих  форм

швидка вібрація других антен і мандибулярних пальп створює складні кругові струми води, спрямовані попереду назад і в сторони; разом з водою в колоротовий простір попадають харчові частинки. Кращі розміри частинок,  доступних  до  захоплення,  лежать  у  межах  4–20  мкм.  Багато

листоногих рачків і мізид для підвищення ефективності фільтрації пристосувалися до періодичних змучувань ґрунту з наступним відціджуванням утвореної суспензії. Оскільки в поверхневому шарі ґрунту міститься велика кількість ОР, зокрема бактерій, змучування мулу створює

додаткові можливості для харчування фільтраторів. Бокоплави використовують змучування ґрунту, що викликається набіганням хвиль на берег. При  спаді хвилі  вони  висувають із ґрунту гнатоподи  й  кінцівки

голови, відфільтровуючи за їхньою допомогою харчовий матеріал з води.

Надзвичайно високої досконалості досягає фільтрація, що комбінується із седиментацією, у двостулкових молюсків. Вода під час проходження через мантійну порожнину майже цілком звільняється від зваженого в ній матеріалу головним чином за рахунок осідання його на поверхні зябер та інших частин тіла. Зсіданню сприяє рясне відділення

молюсками слизу, що коагулює суспензію. Осілий харчовий матеріал просувається війками епітелію до ротового отвору, а частки, що не мають харчової цінності, збираються в грудочки й викидаються у вигляді так званих псевдофекалій. Деякі хробаки будують у ґрунті Uподібні будиночки, плетуть усередині них із секрету параподіальних залоз дрібночарункову  лійку  й  потім  хвилеподібним  рухом  тіла  женуть  воду

через трубку. Частки, принесені водою, відціджують сітчастою лійкою. Коли лійка наповниться фільтратом, він поїдається разом із сіткою, після чого плететься нова лійка. Подібним чином відфільтровують їжу багато личинок комарівхірономід. З інших комах досить досконалий фільтрувальний апарат мають личинки комарів Culex і Anopheles. За допомогою щіток верхньої губи вони створюють токовище води, з якого харчові частинки відфільтровуються численними волосками, що сидять на ротових придатках. Непридатні для споживання частинки личинки відкидають спеціальними рухами. Фільтрація як засіб харчування відрізняється великою економічністю в сенсі енергетичних витрат. Часто фільтрація служить одночасно для харчування й дихання.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: