Название: Банківські операції - Череп А.В., Андросова О.Ф.

Жанр: Банківська справа

Рейтинг:

Просмотров: 1566

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


1.3.3. Банківська система Японії

Японська банківська система стала новим лідером повоєнного фінан сового світу. Для неї характерна суттєва залежність кредитної діяльності банків від державної економічної та господарської політики: японські банки здійснюють інвестування за кордоном тільки під гарантії урядів у країнах зі стабільним законодавством і стійкою внутрішньополітичною ситуацією. «Японське економічне диво» в повоєнні роки можна поясни ти суворим державним контролем, а також прямим і непрямим впливом держави на фінансовий сектор національної економіки. Водночас підне сенню сприяла й одна з особливостей японської національної культури – вміння оперативно сприймати нові корисні ідеї та перетворювати їх на національне надбання. Японські підприємці негайно оцінюють переваги нововведень і застосовують у виробництві й фінансовій практиці те, що в багатьох інших країнах може не використовуватися протягом десятиліть. Успішному становленню і розвитку повоєнної фінансової системи Японії, наприклад, значно сприяло використання досвіду розвитку фінансової системи Німеччини: створюючи нове законодавство про фінансову й бан ківську діяльність, Японія фактично скопіювала німецький господарсь кий кодекс, відкоригувавши зміст окремих статей відповідно до особли востей своєї національної культури.

 

Державне управління кредитною політикою японських банків після

Другої світової війни проводилося здебільшого у непрямій формі й обмежувалося рекомендаціями з кредитування певних галузей і підприємств. В окремих випадках держава прямо й активно впливала на банківську систему в інтересах розвитку національної промисловості. Своєрідним індикатором доцільної кредитної діяльності для комерційних банків Японії служила кредитна діяльність японського Банку розвитку.

У першій половині 90х років у банківській системі Японії виникли серйозні проблеми. Патронаж держави, зокрема державні гарантії повер нення позичок і кредитів, у сучасних умовах обернулися негативною сто роною – більшість японських банків не мала необхідного досвіду з оцін ки ризику кредитних операцій, роботи з інвестиційними проектами на основі бізнеспланів та інших навичок, необхідних для функціонування на сучасному фінансовому ринку. За офіційними даними, обсяги про блемних кредитів японських банків на початку 90х років досягли 500 млрд дол. Іншою серйозною проблемою була психологічна неготовність вкладників до необхідності класифікувати банки за рівнем надійності, оскільки японські банки не зобов’язані публікувати звіти  про  свою діяльність, а вклади населення в банках гарантовані державою.

У фінансовій системі Японії в останнє десятиліття виникла парадок сальна ситуація – з появою ознак кризи, що насувається, жоден з японсь ких комерційних банків практично не міг збанкрутувати. Така ситуація викликала занепокоєння, і наприкінці 1995 р. Міністерство фінансів Японії оголосило про плани радикального перегляду системи контролю за діяльністю банків у складі національної банківської системи. Серед першочергових заходів  запланованої реформи – розширення  відділу інспекції банків у структурі Міністерства фінансів; жорстка система ауди торського контролю; введення в практику наочних і діючих критеріїв оцінки фінансового стану  банків; повернення банків зпід  контролю місцевої влади під юрисдикцію держави; підвищення вимог до обсягу й змісту звітності банків перед Міністерством фінансів тощо. Міністерство фінансів Японії одержало значні повноваження з контролю й впливу на банки, які мають незадовільні фінансові показники. Причиною для за непокоєння і проведення перевірки діяльності японських банків та їх філій у НьюЙорку, Лондоні й Гонконгу (Сянгане) стали фінансові скандали останніх років і, у першу чергу, випадок із відділенням Daiwa Bank у Нью Йорку, сума збитків якого за останні 11 років перевищила 1 млрд 100 млн дол.

Відповідно до нового фінансового законодавства, зокрема нової ре дакції  Закону про  Банк Японії, що  вступила в силу  в квітні  1998 p., японські банківські установи зобов’язані створити власні підрозділи й

структури, відповідальні за управління ризиками інвестицій, формуван ня портфелів цінних паперів, і розробити системи внутрішнього контро лю за ефективністю кредитних операцій. Особлива увага приділяється жорсткості контролю за діяльністю закордонних представництв японсь ких банків.

Заходи, вжиті Міністерством фінансів Японії за нинішнього рефор мування національної банківської системи, багато із зарубіжних експертів класифікують як «косметичний ремонт» у період підготовки істотних ре форм. Розвиток фінансової системи і становище лідера на світовому фінан совому ринку надають Японії можливість знайти й реалізувати найефек тивніші способи вирішення кризових проблем:

— підвищити ступінь відкритості й рівень наявності інформації про фінансовий стан банків у національній фінансовій системі;

— сформувати правову основу для здійснення процедури оголошення

банку банкрутом;

— забезпечити вільне  визначення умов злиття банків, у тому числі поглинання банківбанкрутів успішно працюючими банками;

— реформувати існуючу  систему державних гарантій збереження вкладів населення в комерційних банках;

— змінити уявлення нації про роль держави в розвитку економіки і,

зокрема, у забезпеченні функціонування банківської системи та ін.

Аналіз процесів, що відбуваються в сучасному фінансовому світі як в окремих державах, так і на міжнародному рівні, свідчить про істотні зміни в умовах економічної діяльності. Однією з основних причин цього явища є зміни характеру економічного й політичного протистояння держав, їх блоків і коаліцій. Ці зміни зумовлюють відповідне коригування макро економічних пріоритетів урядових і міжнародних органів, здатних впли вати на умови економічної діяльності на різних рівнях. У свою чергу, це призводить до змін в умовах діяльності на глобальному і регіональних фінансових ринках, що спричиняє зміни в маркетинговій політиці усіх без винятку суб’єктів фінансового ринку.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: