Название: Банківські операції - Череп А.В., Андросова О.Ф.

Жанр: Банківська справа

Рейтинг:

Просмотров: 1725

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |



9.7. Операції з дорогоцінними металами

 

До дорогоцінних металів в банківській діяльності відносять: золото, срібло, платину і метали платинової групи у будьякому вигляді та стані. Операції з дорогоцінними металами включають дії, пов’язані з: виник ненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а та367

кож зберіганням і відпуском у встановленому порядку дорогоцінних ме талів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку виробництва та викори стання; ввезенням дорогоцінних металів у країну зза кордону та виве зенням їх з неї.

Банки здійснюють на ринку дорогоцінних металів операції з банкі вськими металами. До останніх належать золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота – 995,0; для срібла – 999,0; для платини та паладію – 999,5.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізня ють такі види ринків дорогоцінних металів:

1. Міжнародний, або світовий, ринок. Він є всеохоплюючим, на ньому реалізуються угоди з великими партіями металів. Правила здійснення операцій не контролюються державними органами або правила регулю вання дуже ліберальні. На міжнародних ринках здійснюються: первісна пропозиція дорогоцінних металів найбільшими їх видобувачами; вста новлення базової ціни дорогоцінних металів для операцій на регіональ них і внутрішніх ринках; інтервенції центральних банків для підтриман ня ціни металу.

2.   Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжна родний характер. У своїй основі вони орієнтовані на місцевих клієнтів, більш дрібних.

3.   Внутрішні або місцеві ринки – це, як правило, ринки однієї або декількох держав. На них здійснюється державний контроль. Вони, у свою чергу, поділяються на:

– вільні ринки, на яких держава не обмежує ввіз та вивіз металу і не дуже суворо здійснюється регулювання;

– контрольовані ринки, на яких для резидентів встановлюються до сить суворі правила, а права нерезидентів можуть обмежуватися, аж до заборони здійснення операцій з дорогоцінними металами.

Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на ринок фізичного наявного металу та безго тівкового («паперового») металу.

Ринок дорогоцінних металів поділяють також на:

1)   оптовий, який включає просування металів від постачальників до споживачів на внутрішньому ринку, а також міжбанківський ринок та

поставки з нього посередникам (торговцям), які займаються перепрода жем металів кінцевим споживачам;

2)  роздрібний ринок включає постачання металами безпосередніх спо живачів та дрібних інвесторів, які знаходяться на внутрішньому ринку.

В Україні до оптової торгівлі належать операції купівліпродажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет. Якщо торгівля відбувається у розмірах, менших ніж ука зано вище, то вона називається роздрібною.

До складу учасників ринку входять постачальники металу (видобувні компанії, афінажні підприємства, асоціації виробників тощо), професійні посередники (банки, спеціалізовані компанії) та фінансові і промислові споживачі (центральні банки, інвестори, ювелірні підприємства тощо).

Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Стандартні зливки повинні відпо відати світовим стандартам якості, насамперед прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів. Мірні зливки (мінізливки) – це зливки масою до 1 кг і менше та відповідним вмістом у них чистого дорогоцінного металу.

До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі.

1. Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залу чити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться ме тали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкривають ся металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліко вується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки, які отримав на зберігання.

Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовують ся рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахун ках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фак тично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають  лише кількісну характеристику маси (для монет – кількість у штуках) і вартіс ну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на

знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, бан кахкореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним мета лом, зокрема Лондон (Loco London), Цюріх (Loco Zurich), НьюЙорк (Loco New York).

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх пе редавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націо налізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкамемітентам, тому що дають комісійний дохід, розширюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.

2. Операції з надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюються

шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені ра хунки в обмін на зобов’язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. Погашення кредитів у дорогоцінних мета лах може здійснюватися у формі фізичної поставки, шляхом перераху вання дорогоцінних металів із металевих рахунків позичальника чи прид бання банком за грошові кошти позичальника ; металу в іншого учасника міжбанківського ринку для погашення раніше одержаного кредиту.

Банки можуть кредитувати позичальника і під заставу золотого депо зиту. Видача та погашення кредиту здійснюється в грошовій формі, а зо лото є формою забезпечення виконання зобов’язань у кредитних право відносинах.

3. Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам монет з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб’юторів, роль яких виконують, насамперед, комерційні банки.

Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні,

напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще нази вають інвестиційними або тезавраційними, оскільки вони використову ються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інве стування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота.

Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від бага тьох факторів, зокрема якості монет. Так, американська система класиф ікації якості монет «Червона книга» включає три типи рейтингів: базові, додаткові та нумізматичні. Найвища якість за базовим рейтингом – «proof», тобто монети із дзеркальною поверхнею, виразним зображенням малюн ка. Додатковий рейтинг може бути «proof like» (подібна до високопроб ної), тобто монети поза обігом, але так якісно викарбувані, що нагадують високопробні. Згідно з нумізматичними рейтингами монета може бути

«extremely rare» (екстремально рідкісною), тобто майже унікальною, існує

лише кілька екземплярів.

4.  Операції спот (spot) – це операції з купівліпродажу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки не пізніше другого робочого дня після укладення угоди. Умови розрахунків спот є зручними для контра гентів: протягом поточного та наступного дня обробляється необхідна документація, оформлюються платіжні та інші доручення для виконання умов угоди. Всі інші угоди купівліпродажу металу, датою валютування за якими не є другий робочий день після дати укладення, є угодами аут райт (outright).

5.  Операції типу своп (swap) – це одночасна купівля і продаж дорого цінного металу. Такі операції поділяються на три види:

– своп у часі або фінансовий своп – це купівля (продаж) однієї і тієї самої кількості металу на умовах спот проти продажу (купівлі) на умовах форвард;

– своп за якістю металу передбачає одночасну купівлю (продаж) металу однієї якості, наприклад золота проби 999,9 проти продажу (купівлі) золота іншої якості, наприклад проби 999,5. Сторона, яка продає золото вищої якості, отримуватиме премію;

– своп за місцезнаходженням металу передбачає купівлюпродаж золота в одному місці, наприклад, ЛокоЛондон, проти продажу (купівлі) золота в іншому, наприклад, ЛокоЦюріх, за існування різниці цін на метал однакової якості у двох зазначених пунктах.

6. Опціони – право (але не обов’язок) продати чи придбати певну

кількість золота за певною ціною на певну дату (європейський опціон) чи протягом усього обумовленого строку (американський опціон). Про давець опціону продає контрагентові права на виконання угоди чи відмо ви від неї, за що отримує від покупця премію.

Розрізняють два види опціонів:

– опціон пут (put), тобто опціон на продаж, дає покупцеві опціону право на продаж металу за ціною виконання чи право відмовитися від його продажу. Він захищає власника від зниження цін на метали;

– опціон кол (call), тобто опціон на купівлю, дає покупцеві опціону

право придбати метал за ціною виконання чи відмовитися від його купівлі. Цей опціон захищає власника від підвищення цін на метали.

Хеджування за допомогою опціонів полягає у такому. Якщо банк хед жує себе від підвищення в майбутньому ціни металу, він або купує опціон кол, або продає опціон пут. Якщо ж банк хеджує себе від зниження ціни металу, він повинен або купити опціон пут або продати опціон кол.

7. Форвардні угоди передбачають продаж (купівлю) металу на строк,

що перевищує другий робочий день після укладення угоди. Укладення форвардної угоди означає, що одна зі сторін бере на себе зобов’язання здійснити поставку визначеної кількості металу на дату, яка обумовлена в угоді, але віддалена проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сто рона зобов’язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Метою укладення форвардної угоди покупцем металу є страхування від підвищення в майбутньому ціни на метал на спотовому ринку, а продав цем металу – страхування від падіння в майбутньому ціни металу на рин ку спот.

Різновидом форвардних угод є форвардні контракти за процентними ставками (FRA), тобто це двостороння угода, за якою контрагенти беруть на себе зобов’язання обмінятися на певну дату у майбутньому платежами на підставі короткострокових процентних ставок, одна з яких є твердою, а інша – плаваючою. Сума цих платежів розраховується відносно кон трактного номіналу, а в умови контракту закладено певний форвардний період, тобто період, який починається з обумовленої дати в майбутньо му. Основна мета таких угод полягає в хеджуванні процентної ставки, що пов’язано з тим, що на ринку дорогоцінних металів відбуваються коли вання процентних ставок за золотими кредитами та депозитами.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: