Название: Банківські операції - Череп А.В., Андросова О.Ф.

Жанр: Банківська справа

Рейтинг:

Просмотров: 1725

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |



1.3. Особливості банківської діяльності у розвинутих країнах

 

1.3.1. Досвід банківської системи Сполучених

Штатів Америки

Становлення банківської системи США в сучасному вигляді пов’яза не з проведенням реформи 1913 р., у результаті якої було створено урядо ву систему управління монетарною й банківською діяльністю – Феде ральний резерв, або Федеральна резервна система США (ФРС).

Основними завданнями цієї системи на початковому етапі її існуван ня були: виконання функцій центрального банку країни; емісія грошей; нагляд за випуском банкнот і монет та деякі інші функції контролю над банківською системою й Казначейством. Одна з головних функцій ФРС

– «кредитора на чорний день» – не втратила свого значення і в наш час. З

розвитком економіки США і змінами в умовах діяльності банків та інших суб’єктів фінансового ринку повноваження ФРС поступово розширюва лися. Але навіть наявність дуже широких повноважень не завжди давала змогу запобігти й компенсувати втрати від криз у національній фінан совій системі. Однією з таких була велика біржова й банківська паніка

1933 р. у період Великої депресії. Причиною паніки стало масове непогашення кредитів і позичок, що вважалися цілком надійними за нормати вами ФРС у 20х роках. Ресурсів ФРС виявилося недостатньо для підтрим ки довіри до стійкості банківської системи США, а масове вилучення вкладів стало причиною неплатоспроможності банків і призвело до їх ма сового банкрутства.

З урахуванням досвіду, отриманого в період Великої депресії, у

банківській системі США було створено згадувану вище Федеральну кор порацію страхування депозитів (ФКСД), а згодом – Федеральну корпо рацію позичковоощадного страхування (ФКПОС).

ФКСД було започатковано відповідно до закону ГлассаСтагалла (за кону 1933 р. про банківську діяльність) як один із засобів упорядкування банківської системи. Основна мета її створення – відновлення й зміцнен ня довіри вкладників до банків, втраченої в роки Великої депресії. Спо чатку ФКСД гарантувала повернення внесків, які не перевищували 100 тис. дол., у разі банкрутства застрахованого банку. Це дало змогу запобіг ти втратам американської банківської системи від сплесків недовіри вклад17

ників банків і відповідно масового вилучення вкладів за перших ознак кризових явищ.

Створення державної системи, страхування вкладів значно підвищило довіру вкладників до фінансових установ, що мали ліцензії на роботу від федеральної влади. Стабілізуюча функція ФКСД і ФКПОС дала змогу фінансовій системі США порівняно безболісно пережити період серйоз них криз у 70х і на початку 80х років XX ст., але певною мірою сприяла масовому банкрутству американських банків і ощадних асоціацій у ході реформи банківської системи США наприкінці 80х.

Нині ФРС, створена свого часу як незалежне агентство федерального уряду з управління монетарною й банківською діяльністю, належить до системи ЦБ США і формально підпорядкована Конгресу. Проте Конгрес не має права втручатися в її повсякденну діяльність, а обсяг повноважень і рівень  відповідальності за реалізацію грошовофінансової політики, покладені на ФРС, ставлять її на один щабель з Конгресом США і вико навчою владою.

Основними функціями ФРС є:

• виконання ролі центрального банку країни;

• емісія грошей;

• нагляд за випуском банкнот і монет.

Крім того, Федеральний резерв служить кліринговою палатою в разі грошових переказів усередині банківської системи і стежить за дотри манням правил роботи банків.

Клірингова палата – місце, де представники банків певного ре гіону щоденно зустрічаються у визначений час для взаєморозрахунків чеків, складаючи за операціями клірингу результуючі баланси.

 

Спочатку ФРС створювали як агентство, незалежне від Казначейства США і здатне здійснювати контроль за його діяльністю, для обмеження можливостей використання фінансової системи США в інтересах Казна чейства. За сучасних умов ФРС тісно співпрацює з Казначейством США й органами федеральної влади на різних рівнях. Голова Ради керуючих ФРС взаємодіє із секретарем Казначейства, главою Ради економічних консультантів при Президенті США, директором Федерального відом ства управління й бюджету.

Відповідно до закону ФРС двічі на рік звітує перед  Конгресом про результати своєї діяльності й відповідність її економічним умовам і цілям державної адміністрації й Конгресу.

У США в грошовому обігу перебувають ліквідні активи, що випуска ються такими емітентами, як федеральний уряд, взаємні фонди грошово го ринку, комерційні та депозитні банки.

Існують чотири типи депозитних установ:

• комерційні банки,

• позичковоощадні асоціації (ПОА),

• ощадні банки;

• кредитні спілки.

Розбіжності між американськими депозитними установами поляга ють переважно в залученні різних видів депозитів і специфічних їх умо вах використання за надання позичок і кредитів.

Найбільшу групу депозитних установ США становлять комерційні бан ки. Головна їх відмінність як депозитних установ – переважне викорис тання депозитів на ринку кредитів для розвитку бізнесу, де на даний час переважають короткотермінові комерційні кредити. Крім того, комерційні банки практикують надання споживчих кредитів (під майбутні доходи) і кредитів під нерухомість (заставні кредити). До початку реформування законодавства про банківську систему наприкінці 70х – початку 80х років комерційні банки США були монополістами в багатьох сегментах фінансового ринку. Дотепер вони залишаються основними тримачами вкладів до запитання й інших чекових депозитів у вигляді ощадних і тер мінових вкладів, внесків у цінних паперах на умовах договорів про зво ротний викуп та ін.

Позичково ощадні асоціації (ПОА)  в США  спеціалізуються здебіль шого на наданні кредитів під нерухомість, позичок під будівництво жит ла та іншої нерухомості, споживчих кредитів та інших порівняно невели ких комерційних позичок. Основними джерелами грошових ресурсів ПОА є ощадні та термінові вклади, чекові депозити тощо. Особливість цих аме риканських асоціацій – те, що більшість таких установ юридичне є не банками, а асоціаціями вкладників, тобто умови їх діяльності можуть істот но відрізнятися від умов діяльності комерційних банків під юрисдик цією федеральної чи муніципальної влади.

Система ощадних банків у США розвивається з XIX ст. і спочатку була орієнтована на використання нагромаджень дрібних і особливо дрібних вкладників, у перспективі – як система «Dime Savings Bank» («Банк дрібних заощаджень»). У системі ощадних банків США акумулювалися здебільшо го заощадження й нагромадження сімейних (домашніх) і одноособових гос подарств. У сучасних умовах можливості ощадних банків США багато в чому наблизилися до рівня й номенклатури сервісу комерційних банків.

Кредитні спілки на ринку депозитів США представлені дрібними фінан совими посередниками – кооперативними організаціями у вигляді кас кредитної взаємодопомоги й асоціацій дрібних вкладників. Кредитні спілки оперують на ринку дрібних споживчих, іпотечних позичок тощо.

У другій половині 70х років XX ст. у ході реформування банківської

системи США розбіжності між фінансовими установами і традиційне роз межування сфер їх діяльності стали поступово нівелюватися. В сучасних умовах практично всі депозитні й комерційні установи США мають мож ливість діяти в єдиному федеральному правовому полі як універсальні банки, за винятком деяких спеціально обумовлених випадків і з ураху ванням обмежень, прийнятих владою окремих штатів.

У другій половині XX ст. банківська система США  загалом уникла втрат, подібних тим, яких зазнала в період Великої депресії 30х років. Але у 80х роках в економічній і фінансовій системах стали виявлятися наслідки змін законодавства, що регламентує банківську діяльність. Про тягом декількох попередніх десятиліть у країні діяв твердий законодав чий  поділ  установ фінансового ринку на комерційні й інвестиційні з чітким розмежуванням повноважень. У результаті спеціалізації, власти вої різним сегментам внутрішнього фінансового ринку, банківські уста нови  США  функціонували в суттєво  різних умовах,  з використанням різних методів оцінки ризику, визначення відсоткових ставок за креди тами, депозитами тощо.

Зміни в законодавстві про банківську діяльність у США значно диференціювали умови діяльності суб’єктів фінансового ринку. Менеджери позичковоощадних кас, наприклад, одержали можливість надавати кре дити не тільки під заставу нерухомості, а й на інших умовах. Можливість швидкого виходу на ширший ринок виявилася занадто привабливою для менеджерів, які не мали достатнього досвіду роботи в нових умовах. Внас лідок змін, що відбулися, конкуренція на фінансовому ринку різко зрос ла, деякі позичковоощадні асоціації стали серйозними конкурентами комерційних банків, але більшість інших збанкрутіла через неповернен ня кредитів та інші негативні явища, пов’язані із нестачею досвіду для оцінки ризику фінансових операцій у нових умовах.

Криза позичковоощадних асоціацій стала наслідком об’єктивних чинників, що не дали змоги ефективно впливати на розвиток ситуації на грошовому ринку. Найсуттєвішими з них є:

— складність реальної оцінки ризику операцій у разі федеральних банківських ревізій;

— недостатнє забезпечення власного капіталу фінансових установ для операцій на нових сегментах фінансового ринку;

— неможливість компенсувати негативні наслідки дій менеджерів,

недостатньо компетентних для роботи на нових сегментах фінансового ринку;

— швидке вичерпання ресурсів федеральної системи, орієнтованої на захист фінансової системи від тимчасових труднощів і втрат при ефектив ному менеджменті, але не на компенсацію втрат від неефективного уп равління.

В той же час на розвиток деяких негативних процесів у банківській системі США істотно вплинула система державного страхування вкладів у банківських установах, зареєстрованих ФРС. Практика страхування банківських вкладів і розрахунок на гарантоване відшкодування можли вих втрат клієнтів з ресурсів ФКСД призвели до масового поширення практики надання занадто ризикованих позичок і кредитів. У сформова них умовах свідоме перевищення рівня припустимого ризику при креди туванні давало  можливість збільшити дохід кредитора в разі успішної діяльності позичальника і водночас розраховувати на компенсацію мож ливих втрат з федеральних резервів. Таким чином, обережні кредитори були змушені частково оплачувати втрати від дій своїх ризикуючих кон курентів, не отримуючи ніякого прибутку в разі їх одноосібного виграшу.

На сучасному міжнародному фінансовому ринку американські банки приділяють особливу увагу операціям на ринку цінних паперів, особливо високоприбутковому ринку оновлених європейських держав, що праг нуть до розвитку національної економіки. Істотним стримуючим чинни ком для американських банків на європейському ринку цінних паперів є відчутна відмінність у культурі  ділових  та інших  відносин між амери канською й європейською цивілізаціями. Ці розбіжності, що найсильні ше виявляються в країнах на території колишнього Радянського Союзу, істотно позначаються на настроях сучасних американських інвесторів, які мають  негативний досвід господарської діяльності часів перебудови в СРСР і перших років спільного співробітництва з підприємцями нових незалежних держав.

Банки США, пройшовши початковий етап процесу реорганізації на ціональної фінансової системи, постійно вдосконалюють і розширюють свої можливості як на національному, так і на міжнародному ринку. Аме риканські банки, вийшовши з кризи національної фінансової системи, розширюють власні можливості, поширюючи свій вплив на нові галузі діяльності. Комерційні банки США інтенсивно працюють на внутрішнь

 

ому ринку капіталу і виявляють підвищений інтерес до цінних паперів корпорацій, особливо на ринку облігацій.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: