Название: Банківські операції - Череп А.В., Андросова О.Ф.

Жанр: Банківська справа

Рейтинг:

Просмотров: 1566

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


9.2. Лізингові операції

 

У світовій практиці поняття «лізинг» використовується для позначен ня різного роду угод, заснованих на оренді товарів тривалого користуван ня. У Законі України «Про лізинг»  зазначено: «Лізинг  – це підприєм ницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне корис тування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця, або набувається ним у власність за дорученням і погоджен ням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови спла ти лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів». Лізинг розг лядається як вид підприємницької діяльності, спрямований на інвесту вання коштів і надання лізингодавцем лізингоодержувачу на певний строк і за певну плату майна. При цьому право власності на об’єкт лізингу зали шається у лізингодавця на строк дії договору.

З економічного погляду лізинг схожий з кредитом, що надається під основні засоби. В останньому випадку кредитоодержувач за рахунок пер іодичних грошових внесків погашає борг, при цьому комерційний банк з метою забезпечення повернення кредиту зберігає за собою право влас ності на об’єкт, що кредитується до повного погашення кредиту. Лізин

гоодержувач стає власником об’єкта лізингу лише після закінчення стро ку договору. У лізингу елементи оренди взаємозв’язані з елементами кре дитних правовідносин, а грошовий та матеріальний потік злиті в єдиний взаємозв’язаний комплекс грошовомайнових відносин. Тому лізинг ще називають кредиторендою.

Поряд з терміном «лізинг» широко вживаються терміни «оренда», «про кат», якими позначаються однотипні за своєю юридичною природою до говори, кожен з яких має певні особливості, обумовлені предметом най му. Предметом прокату можуть бути речі, що використовуються для за доволення побутових невиробничих потреб приватних осіб, надаються у тимчасове користування громадянам на строк не більше кількох місяців з обов’язковим поверненням після закінчення терміну прокату.

Незважаючи на спільні риси, які властиві оренді та лізингу, між ними існують суттєві відмінності:

1.   Суб’єктами лізингових відносин є не лише лізингодавець та лізин гоодержувач, а й продавець лізингового майна, який відсутній при орен дних відносинах.

2.   При лізингу лізингоодержувач не просто бере майно в лізинг, а й виконує деякі обов’язки, притаманні власнику – вибір та одержання від постачальника об’єкта лізингу, прийняття його в експлуатацію тощо. При оренді продавець майна не має самостійної ролі або він просто відсутній.

3.   Якщо орендодавець, як правило, несе відповідальність за недоліки наданого в оренду майна, то лізингодавець лише здійснює оплату майна. Це пов’язано з тим, що лізингоодержувач сам вибирає постачальника та приймає майно (за винятком, коли лізингодавець сам здійснює вибір по стачальника та об’єкта лізингу).

4.  Незважаючи на те, що лізингодавець протягом усього строку дого вору залишається власником об’єкта лізингу, лізингоодержувач бере на себе ризик раптової загибелі та пошкодження цього об’єкта. При  зви чайній оренді ризикує орендодавець, якщо інше не передбачено догово ром оренди.

5.  Характерною ознакою лізингу є прискорена амортизація об’єкта лізингу.

6.  Договір лізингу на відміну від договору оренди укладається на строк, за який вартість об’єкта лізингу амортизується повністю або в більшій частині.

Об’єктом лізингу може бути будьяке майно, що належить до основних фондів, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає об межень про передавання його в лізинг. Розрізняють лізинг рухомого і нерухомого майна.

Суб’єктами лізингу є сторони, які мають безпосереднє відношення до об’єкта лізингу. При цьому їх можна умовно поділити на прямих і непря мих учасників.

Безпосередніми учасниками лізингової угоди можуть бути:

– лізингодавець, тобто суб’єкт  підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти лізингу;

– лізингоодержувач, тобто суб’єкт підприємницької діяльності, кот рий одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

– продавець лізингового майна (постачальник) – суб’єкт підприєм ницької діяльності, що виготовляє майно та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

Непрямими учасниками лізингової угоди можуть бути, наприклад, страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми, банки, які кредитують лізингодавця і є гарантами угод.

Строки договору лізингу визначаються за домовленістю сторін і ма ють враховувати, зокрема, таке:

– стан і тенденції ринку капіталу, оскільки лізингодавці широко ко ристуються залученими коштами. Це пов’язано з тим, що рівень процен тних ставок безпосередньо впливає на розмір лізингових платежів, а отже, на умови договору лізингу, включаючи і строк, на який він укладається;

– строк служби об’єкта лізингу, причому строк договору лізингу не повинен його перевищувати, враховуючи при цьому умови експлуатації об’єкта лізингоодержувачем;

– вірогідність морального старіння об’єкта лізингу та появи на ринку нового, продуктивнішого та/або дешевшого аналога об’єкта лізингу;

– період амортизації об’єкта лізингу. Згідно із Законом України «Про лізинг» договір фінансового лізингу укладається на строк, не менший від строку, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Договір оперативного лізингу укладається на строк, менший від строку, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Існують різні  ознаки класифікації видів  лізингу. Залежно від типу майна, яке може бути об’єктом лізингу, розрізняють лізинг рухомого майна (машини, транспортні засоби, устаткування тощо) та лізинг нерухомого майна (споруди, будівлі, їхні структурні компоненти тощо). Відповідно до того, чи було майно раніше в користуванні, розрізняють лізинг нового майна, що не використовувалося, та лізинг майна, яке вже було в корис туванні.

Залежно від складу суб’єктів лізингу розрізняють:

– прямий лізинг, за якого власник майна самостійно здає його в лізинг. Фактично має місце двостороння угода, за якою лізингодавець безпосе редньо, без третьої сторони, передає майно лізингоодержувачу. Різнови дом прямого лізингу є зворотний лізинг, що передбачає набуття лізинго давцем майна у власника і передання цього майна йому у лізинг. У цьому разі лізингодавець практично надає кредит під заставу майна, що перебу ває у розпорядженні продавцялізингоодержувача;

– непрямий лізинг, коли передавання майна відбувається через посе редників. У цьому випадку має місце  класична тристороння угода або багатостороння угода з більшою кількістю учасників. При цьому можуть застосовуватися різні схеми із залученням банку. За однією з них банк надає лізинговій компанії кредит на придбання об’єкта лізингу під його заставу, а лізингова компанія, здавши майно в лізинг, погашає банку кре дит і сплачує проценти за користування ним за рахунок отримуваних від лізингоодержувача лізингових платежів. За другою схемою банк сам купує майно (стає його власником), за допомогою лізингової компанії здає його в лізинг і отримує лізингові платежі. Роль лізингової компанії зводиться до обслуговування цієї операції.

Відповідно до сектора ринку, де здійснюється лізинг, розрізняють:

– внутрішній (національний) лізинг, коли всі суб’єкти угоди перебу вають під юрисдикцією однієї країни;

– зовнішній (міжнародний) лізинг, коли суб’єкти лізинг) перебува ють під юрисдикцією різних держав або якщо майно чи платежі перети нають державні кордони. Зовнішній лізинг, у свою чергу, поділяють на експортний та імпортний. При експортному лізингу зарубіжною країною є лізингоодержувач, а при імпортному – лізингодавець.

За характером лізингових платежів виокремлюють:

– лізинг з грошовими платежами, коли  всі платежі здійснюються в грошовій формі;

– лізинг з компенсаційними платежами, коли платежі здійснюються у вигляді поставки товарів, вироблених на лізинговому обладнанні або у вигляді надання зустрічних послуг;

– лізинг зі змішаними платежами, коли поєднуються перелічені вище дві форми платежів.

За цільовим призначенням лізинг може бути:

– дійсний, якщо лізингодавець має право на податкові та амортизаційні пільги, а лізингоодержувач може зменшувати на суму лізингових пла тежів доходи, які оподатковуються податком;

 

– фіктивний лізинг, якщо угода має за мету виключно одержання ви сокого прибутку за рахунок отримання необґрунтованих податкових і амортизаційних пільг.

Відповідно від умов амортизації майна розрізняють:

– лізинг з повною амортизацією, а відтак і з повною виплатою вар тості об’єкта лізингу;

– лізинг з неповною амортизацією, а отже, з неповною, частковою виплатою вартості об’єкта лізингу.

Залежно від намірів учасників продовжувати термін договору лізинг може бути строковий (одноразовий, на один строк) і поновлювальний (револьверний), коли після закінчення строку договору він поновлюєть ся за домовленістю сторін на новий строк.

Залежно від набору послуг з обслуговування майна, що передається в лізинг, розрізняють:

– чистий лізинг, коли зобов’язання з обслуговування майни бере на себе лізингоодержувач;

– лізинг з частковим набором послуг, коли на лізингодавцяі поклада ються лише окремі обов’язки з обслуговування майна;

– лізинг з повним набором послуг (повний або «мокрий» лізинг), коли повне обслуговування майна покладене на лізингодавця. У цьому разі можуть пропонуватися не лише технічні послуги, а й послуги з підготов ки кадрів, консультаційні послуги.

За способом фінансування об’єкта лізингу виокремлюють такі його види:

– лізинг за рахунок власних коштів передбачає використання власно го капіталу для фінансування придбання об’єкта лізингу, який будуть здавати в лізинг;

– лізинг за рахунок залучених коштів означає, що лізингодавець для фінансування придбання об’єкта лізингу одержує кредити від одного або кількох кредиторів;

– роздільний, або пайовий, лізинг передбачає укладення за участі суб’єктів лізингу багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80% вартості набутого для лізингу майна. Решта суми вип лачується у міру отримання лізингових платежів протягом усього строку лізингу. В цьому випадку лізингодавець несе відповідальність перед по стачальником за повне і своєчасне погашення раніше не оплаченої ним частини вартості об’єкта лізингу.

Залежно від рівня окупності об’єкта лізингу розрізняють оператив ний та фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг передбачає передання лізингоодержувачу права користування об’єктом лізингу, який належить лізингодавцю, на строк, що не перевищує строку його повної амортизації, з обов’язковим повер ненням об’єкта лізингу його власнику після закінчення строку дії лізин гового договору. Закон України «Про лізинг» передбачає, що сума відшко дування вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору оперативного лізингу не може перевищувати 10% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Оперативному лізингу властиві такі характерні ознаки:

– лізингодавець не розраховує на відшкодування всіх своїх витрат за рахунок надходження лізингових платежів від одного лізингоодержувача;

– термін дії договору лізингу не охоплює строку повної амортизації об’єкта лізингу;

– ризик випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оператив ного лізингу несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу;

– при оперативному лізингу, якщо інше не передбачено договором, усі витрати на утримання об’єкта лізингу, крім витрат, пов’язаних з його екс плуатацією та поновленням використаних матеріалів, несе лізингодавець;

– об’єкт оперативного лізингу обліковується на балансі лізингодавця;

– розмір лізингових платежів при оперативному лізингу, як правило, вищий, ніж при фінансовому, що пов’язано з видами ризиків, які має враховувати лізингодавець;

– після  закінчення строку  договору оперативного лізингу він може бути продовжений іноді на вигідніших для лізингоодержувача умовах або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу.

Оперативний лізинг застосовується тоді, коли лізингоодержувач го товий скоріше платити вищі розміри лізингових платежів, ніж брати на себе в повному обсязі ризики, пов’язані з володінням майном. Цей вид лізингу застосовується також у випадках:

– коли  термін використання об’єкта лізингу менший терміну його фізичного зносу;

– коли використовуються машини, обладнання, які потребують спец іального технічного обслуговування або мають властивість швидкого мо рального старіння;

– коли береться в лізинг нове, не перевірене на практиці майно.

 

До інших чинників застосування оперативного лізингу можна віднес ти: лізингоодержувач не впевнений у тому, що зможе протягом тривалого проміжку часу виплачувати лізингові платежі; доходи, які передбачаєть ся одержати від використання об’єкта лізингу, не настільки значні, щоб покрити його первісну вартість.

Фінансовий лізинг передбачає протягом дії договору лізингу виплату лізингоодержувачем платежів, які покривають повну або більшу частку вартості амортизації об’єкта лізингу, додаткові витрати і прибуток лізин годавця. Законом України «Про лізинг» передбачено, що сума відшкоду вання вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має дорівнювати не менше 60% вартості об’єкта лізингу визначеної в день укладення договору.

Фінансовому лізингу притаманні такі ознаки:

– вибір об’єкта лізингу та постачальника здійснює лізингоодержувач;

– лізингоодержувач має  виключне право використовувати об’єкт лізингу протягом всього договірного строку;

– термін фінансового лізингу має наближатися за тривалістю до стро ку повної амортизації об’єкта лізингу, тобто термін такого лізингу охоп лює строк фізичного зносу об’єкта лізингу повністю або більшу його ча стину;

– у межах лізингового терміну існує період, протягом якого сторони лізингового договору не можуть його розірвати. Цей термін визначається із розрахунку, що лізингодавець мусить компенсувати свої первісні вкла дення та інші витрати повністю або більшу їх частину, а також одержати певний прибуток;

– при фінансовому лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу, пов’язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором;

– ризик випадкового знищення або пошкодження об’єкта фінансово го лізингу несе, якщо інше не передбачено договором, лізингоодержувач;

– наявність права  придбати об’єкт  лізингу після  закінчення строку договору за ціною, зафіксованою на дату укладення договору лізингу;

– майно, передане за договором фінансового лізингу, обліковується на балансі лізингоодержувача;

– після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізин гу переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю. Лізингоодержувач може також скласти новий до говір на коротший строк і на пільгових умовах або повернути об’єкт лізин гу лізингодавцю.

Відносини між суб’єктами лізингу регулюються договором, який ук ладається у письмовій формі або як багатостороння угода за участі лізин годавця, лізингоодержувача та продавця майна або як двостороння угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем. До істотних умов  договору лізингу, зокрема, належать:

– найменування сторін;

– об’єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

– строк, на який укладається договір лізингу;

– розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх пере гляду;

– умови переоцінки вартості об’єкта лізингу згідно з законодавством;

– умови повернення об’єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодер жувача;

– умови страхування об’єкта лізингу;

– умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об’єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

– умови реєстрації об’єкта лізингу. Реєстрації підлягають договори лізингу у разі, коли об’єктом лізингу є державне майно або коли договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів чи для забез печення виконання договору лізингу надаються державні гарантії. Реєст рацію договору лізингу проводять міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, в управлінні яких перебуває державне майно, що є об’єктом лізингу, або які є розпорядниками державних коштів, що залуча ються за договором пайового лізингу, чи надають державні гарантії для забезпечення виконання договору лізингу;

– права та обов’язки лізингодавця;

– права та обов’язки лізингоодержувача;

– умови повернення об’єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

– умови дострокового розірвання договору лізингу;

– умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;

– відповідальність сторін;

– дата і місце укладення договору;

– інші, за згодою сторін, умови.

Організація і техніка реалізації умов лізингового договору визнача ються складністю економічних, організаційних та правових відносин, що виникають при здійсненні лізингу. Необхідно враховувати особливості чинного законодавства країни, зокрема з питань регулювання оподатку вання. У загальному вигляді схема організації багатосторонньої лізинго вої угоди має такий вигляд (рис. 9.1).

 

Лізинговим операціям притаманні різні види ризику. Тому до вико нання лізингових операцій лізингодавець повинен здійснити підготовчу роботу.  Значна увага приділяється вивченню стану економіки країни, зокрема тих її галузей, в яких може реалізовуватися лізинг. Особлива ува га приділяється вивченню лізингового ринку, його основних тенденцій, з’ясуванню. попиту та пропозиції на певні види майна тощо. Отже, ос новною метою попередньої організаційної роботи є пошук лізингодав цем потенційних лізингоодержувачів. Водночас ініціатива в укладенні лізингового договору належить, як правило, лізингоодержувачу. Він знає, яке майно йому потрібне і хто його виробляє. Зауважимо, що лізингоо держувач може звернутися до лізингодавця з проханням підібрати поста чальника майна, причому прийняття остаточного рішення залишається за лізингоодержувачем.

Майбутній лізингоодержувач складає заявку, в якій  зазначається об’єкт лізингу, його технічні характеристики, назва постачальника (ви робника), строк лізингу та його вид, дані про господарськофінансовий

стан лізингоодержувача тощо, та надає її лізингодавцю (1). Після одер жання заявки та інших необхідних документів лізингодавець перевіряє їх та всебічно аналізує лізинговий проект, одночасно з’ясовуючи кредитос проможність потенційного лізингоодержувача (2). Прийнявши позитив не рішення про участь у лізинговому договорі, а також про кредитоспро можність потенційного лізингоодержувача, лізингодавець сповіщає про це останнього та направляє постачальникові замовленнянаряд та інші документи, що визначають умови виконання лізингової угоди (3). Між лізингодавцем і лізингоодержувачем укладається договір лізингу (4). При використанні кредиту як джерела фінансування лізингової угоди лізин годавець одержує в банку кредит (5). Між постачальником і лізингодав цем укладається договір купівліпродажу об’єкта лізингу, яким, зокре ма, регулюються їхні взаємовідносини в процесі виготовлення, достав лення й оплати об’єкта лізингу (6). Постачальник вивантажує об’єкт лізингу лізингоодержувачу, який бере на себе обов’язки щодо його прий няття. Постачальник, як правило, здійснює монтаж і введення в експлу атацію об’єкта лізингу (7). Після закінчення роботи складається акт прий няття в експлуатацію об’єкта лізингу, який підписується всіма сторона ми лізингової угоди (8). Підписання акта дає право постачальнику на одержання грошових коштів від лізингодавця (9). Лізингова угода підля гає страхуванню за домовленістю сторін договору лізингу відповідно до чинного законодавства (10). Право лізингоодержувача на ремонт і техніч не обслуговуванння об’єкта лізингу визначається договором лізингу або окремим договором, укладеним з продавцем (11). Лізингоодержувач за користування об’єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі (12). Після закінчення строку  дії договору відбувається повернення об’єкт лізингу лізингодавцю, якщо інше не передбачено договором лізингу (13). Періодично лізингодавець здійснює погашення кредити та виплату про центів банку (14).

Важливою умовою договору лізингу є склад і спосіб сплати лізинго вих платежів. Лізингові платежі включають:

– суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

– суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання об’єкта лізингу;

– винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

– відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;

– ризикову премію, розмір якої залежить від рівня ризиків, які несе лізингодавець;

– інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, установлюється договором і може бути як рівномірною, так і нерівномірною. Врахову ючи фінансовий стан і платіжні можливості лізингоодержувача, лізин гові платежі можуть здійснюватися: рівними частками; збільшуваними розмірами; зменшуваними розмірами.

Залежно від методів нарахування лізингових платежів розрізняють: платежі з фіксованою загальною сумою; платежі з авансом (депозитом); платежі з відстрочкою; невизначені платежі, розрахунок яких базується на певній основі, визначеній у договорі лізингу.

Кожен із суб’єктів лізингу має у ньому свої переваги. Якщо лізингодавцем виступає банк, він має такі вигоди:

– розширюється коло банківських операцій, зростає число клієнтів, підвищується імідж банку;

– знижується ризик втрат від неплатоспроможності лізингоодержува ча, оскільки банк залишається власником майна, переданого в лізинг;

– зростають доходи банку, оскільки розмір лізингових платежів ви щий, ніж процентна ставка за кредит;

– здійснюється прискорена амортизація об’єкта лізингу. Для продавця майна лізинг, зокрема, дає можливість:

– розширити номенклатуру товарів, які він постачає на ринок;

– забезпечити продаж майна, реалізація якого на інших умовах недо цільна або взагалі неможлива;

– створити і розширити коло своїх контрагентів;

– прискорити обертання оборотного капіталу та поліпшити його ви користання;

– зменшити потребу в залучених коштах, у тому числі в банківському кредиті, а відповідно і собівартість продукції.

З погляду лізингоодержувача переваги лізингу такі:

– лізинг припускає 100% фінансування придбання основних фондів на відміну від банківського кредитування, де грошовими ресурсами за безпечується тільки частина їхньої вартості;

– він дає можливість використовувати нове обладнання та інше май но, що може бути об’єктом лізингу, без значних одноразових витрат влас ного капіталу;

– зменшується ризик морального старіння об’єкта лізингу, тому що лізингоодержувач бере його не у власність, а в лізинг;

– підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж кредит на його придбання, тому що об’єкт лізингу є заставою і право власності на нього належить лізингодавцю;

– лізинг створює лізингоодержувачу більше можливостей для манев рування під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійсню ються, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, ви робленої на взятому в лізинг обладнанні;

– лізингові платежі входять  до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток лізингоодержувача;

– лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підви щує його ліквідність;

– надається право придбання лізингоодержувачем майна за залишко вою вартістю після закінчення строку договору;

– лізингоодержувач, укладаючи договір лізингу, може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових послуг, зокрема інформацій них, консультативних та юридичних.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: