Ќазвание: Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ - „ереп ј.¬., јндросова ќ.‘.

∆анр: Ѕанк≥вська справа

–ейтинг:

ѕросмотров: 1566

—траница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


8.2. ќсновн≥ форми м≥жнародних розрахунк≥в та њх характеристика

 

8.2.1. ƒокументарн≥ форми розрахунк≥в

ƒокументарний акредитив Ц це угода, зг≥дно з €кою банк зобовТ€зуЇтьс€ на проханн€ кл≥Їнта зд≥йснити оплату документ≥в трет≥й особ≥ (бенеф≥ц≥ ару), на користь €коњ в≥дкрито акредитив (ƒодаток Ѕ).

 

—пециф≥чн≥сть акредитивноњ форми розрахунк≥в обумовлена ц≥лою низкою умов та вимог, €к≥ мають бути виконан≥ торговельними партне рами, а також банками.  омерц≥йн≥ банки з простого переказника грошо вих кошт≥в, €кими вони Ї при використанн≥ в≥дкритого рахунку та аван сових платеж≥в, перетворюютьс€ у за≥нтересованих учасник≥в розрахун ковоњ операц≥њ пор€д ≥з зовн≥шньоторговельними контрагентами.

ƒо 80% платеж≥в у св≥тов≥й торг≥вл≥ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою акре дитива. ÷е повТ€зано з тим, що з ус≥х форм м≥жнародних розрахунк≥в до кументарний акредитив Ї найменш ризикованим та найб≥льш д≥йовим ≥нструментом забезпеченн€ платеж≥в. ” д≥лових звТ€зках з партнерами з тих крањн, де держави контролюють зовн≥шню торг≥влю, застосуванн€ акредитива в багатьох випадках Ї необх≥дною умовою дл€ зд≥йсненн€ ек спортно≥мпортних операц≥й.

–озрахунки у форм≥ документарного акредитива б≥льш характерн≥ дл€ угод, €к≥ передбачають плат≥ж проти наданн€ експортером документ≥в (го т≥вковий плат≥ж) або наданн€ покупцю короткотерм≥нового (до одного року) комерц≥йного кредиту. ¬икористанн€ акредитива дл€ оплати това ру на умовах довгострокового кредитуванн€ в практиц≥ м≥жнародних роз рахунк≥в трапл€Їтьс€ дуже р≥дко. якщо кредит надаЇтьс€ покупцю на тривалий терм≥н, акредитив використовуЇтьс€ в поЇднанн≥ з ≥ншими фор мами розрахунк≥в ≥ покриваЇ ту частину вартост≥ товару, котра оплачуЇть с€ проти поданн€ банку комерц≥йних документ≥в, тобто гот≥вкою

ѕри розрахунках за комерц≥йним кредитом також можуть в≥дкрива тис€ акредитиви дл€ акцепту й оплати строкових тратт (переказних век сел≥в) бенеф≥ц≥ара (експортера), виставлених на банк або виконуЇ акре дитив, або на ≥мпортера. ” цьому раз≥ виконуючий банк зд≥йснюЇ акцепт (акцепт та оплату) тратт. «а допомогою акцепту банк даЇ згоду на вико нанн€ своњх зобовТ€зань за акредитивом. Ќадал≥ сторони вступають у пра вов≥ в≥дносини, €к≥ регулюютьс€ нормами вексельного права.

–озгл€даючи, взаЇмозвТ€зки м≥ж договорами куп≥вл≥продажу та ак редитивами, зазначимо, що акредитив €вл€Ї собою угоду, в≥докремлену в≥д договору куп≥вл≥продажу (контракту) або ≥ншого договору, на €кому в≥н може базуватис€, ≥ банки н≥€ким чином не зобовТ€зан≥ займатис€ та кими договорами, нав≥ть  €кщо в акредитив≥ Ї посиланн€ на такий до гов≥р. јналог≥чно кл≥Їнт за результатами своњх взаЇмов≥дносин м≥ж бан комем≥тентом або бенеф≥ц≥аром не може виставити претенз≥ю щодо зо бовТ€зань банку зд≥йснити плат≥ж, оплатити чи акцептувати тратту або негоц≥ювати ≥/чи виконати будь€к≥ ≥нш≥ зобовТ€занн€ за акредитивом. Ѕенеф≥ц≥ар за акредитивом у жодному раз≥ не може скористатис€ на свою користь догов≥рними в≥дносинами, що ≥снують м≥ж банками або м≥ж сто роною, €ка дала наказ в≥дкрити акредитив, ≥ банкомем≥тентом. ѕ≥д час операц≥й з акредитивом за≥нтересован≥ сторони мають справу т≥льки з до кументами, а не з товарами, послугами ≥/або ≥ншими видами виконанн€ зобовТ€зань, до €ких можуть належати документи. јкредитиви виставл€ ютьс€ банками на п≥дстав≥ дорученн€ або за€ви кл≥Їнта (≥мпортера), €к≥

фактично повторюють ус≥ умови розд≥лу контракту, що стосуЇтьс€ пла теж≥в.

ѕроцес узгодженн€ умов наданн€ акредитива ≥ терм≥н≥в його виконанн€ маЇ три фази. Ќа перш≥й фаз≥ розгл€даЇтьс€ пропозиц≥€ щодо умов поставки товару. ≈кспортер надаЇ потенц≥йному покупцев≥ свою пропо зиц≥ю ≥ п≥д час переговор≥в з покупцем обговорюЇ умови акредитива.

ƒруга фаза повТ€зана з п≥дписанн€м умов поставки товару та його оп лати. ≤мпортер даЇ експортеру замовленн€ на поставку товару, в≥дпов≥дно п≥дписавши догов≥р з куп≥вл≥продажу (контракт). ¬одночас в≥н даЇ своЇ му банков≥ дорученн€ на в≥дкритт€ акредитива.

“рет€ фаза Ї завершальною Ц товар поставл€Їтьс€ ≥ виконуютьс€ за умови акредитива. ≈кспортер в≥двантажуЇ замовлений товар ≥ надаЇ бан ку документи на оплату.

” розрахунках за документарним акредитивом беруть участь так≥ сто рони:

*   акредитиводавець (той, хто в≥ддаЇ наказ на в≥дкритт€ акредитива)

Ц покупець≥мпортер;

*   акредитивний банк Ц банкем≥тент (банк покупц€≥мпортера);

*   ав≥зуючий банк Ц банк, €кому доручаЇтьс€ пов≥домити експортера про в≥дкритт€ на його користь акредитива ≥ передати його текст;

*   бенеф≥ц≥ар за акредитивом Ц продавецьекспортер. —хематично

розрахунки у форм≥ документарного акредитива зображен≥ на рис. 8.4.

ѕ≥сл€ укладанн€ контракту експортер готуЇ товар до в≥двантаженн€, про що пов≥домл€Ї ≥мпортера. ќтримавши таке пов≥домленн€, покупець подаЇ своЇму банков≥ дорученн€ (за€ву) на в≥дкритт€ акредитива. ” ц≥й за€в≥  банку  доручаЇтьс€ в≥дкрити товарний акредитив на умовах,  €к≥ перел≥чен≥ в ньому ≥ в≥дпов≥дають укладеному контракту. ” за€в≥ вказу ютьс€:

Х наказодавець ≥ бенеф≥ц≥ар;

Х дата та м≥сце зак≥нченн€ акредитива;

Х вид акредитива;

Х ав≥зуючий банк ≥ банк, €кий п≥дтверджуЇ акредитив, спос≥б в≥дван таженн€ товару та виконанн€ акредитива, опис товару та умов поставки;

Х перел≥к документ≥в, проти €ких виконуЇтьс€ акредитив;

Х дата першого в≥двантаженн€;

Х терм≥н, прот€гом €кого повинн≥ бути надан≥ документи;

Х номер рахунку, з €кого банк повинен списати кошти на оплату то вару ≥ ком≥с≥йн≥ банк≥в.

 

 

¬≥дкритий банком акредитив направл€Їтьс€ експортеру, €кий указа ний у цьому акредитив≥. як правило, акредитив направл€Їтьс€ через ав≥ зуючий банк, що знаходитьс€ в крањн≥ експортера.

ќтриманий в≥д ем≥тента акредитив може бути ав≥зований банком без зобовТ€зань з його боку. ” цьому раз≥ ав≥зуючий банк т≥льки  перев≥р€Ї на€вн≥сть документ≥в за зовн≥шн≥ми ознаками. ¬≥н не бере на себе жодних зобовТ€зань щодо гарант≥њ платежу експортеру.

якщо банкем≥тент звертаЇтьс€ до ав≥зуючого банку дати п≥дтверд женн€ в≥дкритому акредитиву, тобто додати власну гарант≥ю платежу, то такий банк  уже виступаЇ в рол≥ банку, що п≥дтверджуЇ цей акредитив. “од≥ в≥дкритий акредитив маЇ гарант≥њ двох банк≥в, один з €ких перебуваЇ в крањн≥ експортера, а другий Ц у крањн≥ покупц€.

ƒал≥ в≥дкритий акредитив п≥дл€гаЇ переданню його бенеф≥ц≥ару. ќтримавши акредитив, бенеф≥ц≥ар перев≥р€Ї в≥дпов≥дн≥сть його умовам кон тракту. ” раз≥ нев≥дпов≥дност≥ бенеф≥ц≥ар може спов≥стити св≥й банк про умовне прийн€тт€ акредитива ≥ вимагати у покупц€ внесенн€ необх≥дних зм≥н до його умов. якщо бенеф≥ц≥ар згоден з умовами в≥дкритого на його користь акредитива, в≥н у встановлен≥ терм≥ни в≥двантажуЇ товар ≥, отри мавши транспортн≥ документи в≥д перев≥зника, надаЇ њх разом з ≥ншими документами у св≥й банк. Ѕанк експортера перев≥р€Ї вс≥ документи щодо

 

њх в≥дпов≥дност≥ умовам акредитива ≥ надсилаЇ њх банкуем≥тенту дл€ оп лати, акцепту або негоц≥ац≥њ. ” супроводжувальному лист≥ обовТ€зково вказуЇтьс€, €ким чином маЇ бути зарахована виручка.

ќтримавши документи, банкем≥тент перев≥р€Ї њх, п≥сл€ чого перека зуЇ суму платежу банку експортера, дебетуючи рахунок ≥мпортера. Ѕанк експортера зараховуЇ виручку бенеф≥ц≥ару. ≤мпортер же, одержавши в≥д банкуем≥тента документи, одержуЇ за ними у власн≥сть товари в≥д пере в≥зника.

Ѕанкем≥тент може сам виконати акредитив чи уповноважити банк експортера (або ≥нший банк) на виконанн€ акредитива, зд≥йснивши плат≥ж бенеф≥ц≥ару, негоц≥ац≥ю або акцепт його тратт.

¬итрати, повТ€зан≥ з в≥дкритт€м акредитива, €к правило, бере на себе покупець, хоча в≥н може вимагати в експортера, щоб той вз€в на себе вс≥ витрати ≥ ком≥с≥њ або њх частину.

ѕри виконанн≥ акредитива не банкомем≥тентом, а ≥ншим банком (це може бути не банк експортера, а трет≥й банк, що дав п≥дтвердженн€) ос танн≥й отримуЇ за акредитивом право на вимогу в≥д ем≥тента платежу на в≥дшкодуванн€ своњх виплат бенеф≥ц≥ару максимально швидким спосо бом. ¬имога платежу за акредитивом, €ка називаЇтьс€ рамбурсом, може направл€тис€ не т≥льки банкуем≥тенту, а й третьому банку, €кщо ем≥тент надав йому право зд≥йснити плат≥ж за даним акредитивом. ” будь€кому раз≥ банк, на €кий виставлений рамбурс за акредитивом, Ї рамбурсуючим банком.

якщо акредитив в≥дкриваЇтьс€ €к забезпеченн€ платежу за контрак том, що передбачаЇ наданн€ покупцю короткотерм≥нового комерц≥йного кредиту, документи видаютьс€ банкомем≥тентом ≥мпортеру без списан н€ з нього  суми платежу. ƒл€ експортера це не означаЇ зменшенн€ га рант≥њ  платежу, оск≥льки суму документ≥в, поданих за акредитивом з в≥дстроченим платежем, банк  оплатить п≥сл€  настанн€ в≥дпов≥дних строк≥в. ¬ажливо, щоб документи були подан≥ експортером у банк до зак ≥нченн€ строку д≥њ акредитива ≥ п≥дтверджували виконанн€ вс≥х його умов; у цьому раз≥ зобовТ€занн€ банку щодо оплати цього комплекту документ≥в д≥Ї до моменту настанн€ строку платежу.

” практиц≥ м≥жнародних розрахунк≥в розр≥зн€ють так≥ основн≥ форми акредитива:

Х в≥дкличний;

Х безв≥дкличний;

Х неп≥дтверджений та п≥дтверджений;

Х непокритий та покритий.

¬≥дкличний акредитив у будь€кий час може бути зм≥нений або ануль ований банкомем≥тентом за вказ≥вкою сторони, €ка  дала  наказ на в≥дкритт€ акредитива нав≥ть без попереднього пов≥домленн€ бенеф≥ц≥а ра. ¬≥дкличний акредитив не утворюЇ н≥€кого правового плат≥жного зо бовТ€занн€ банку. “≥льки тод≥, коли банкем≥тент або його банккорес пондент зд≥йснив плат≥ж за документами, в≥дкликанн€ акредитива зали шаЇтьс€ без  юридичноњ сили. ќтже,  в≥дкличний акредитив не надаЇ бенеф≥ц≥ару достатньоњ гарант≥њ. ¬≥н н≥коли не п≥дтверджуЇтьс€ банком кореспондентом ≥ може використовуватись лише у д≥лових в≥дносинах м≥ж партнерами, €к≥ в≥дом≥ одне одному €к так≥, що заслуговують на взаЇ мну дов≥ру.

Ќа сучасному етап≥  в≥дкличний акредитив використовуЇтьс€ дуже р≥дко. “ому необх≥дно звертати увагу на те, щоб у дорученн≥ на в≥дкритт€ акредитива була ч≥тко вказана його форма, бо €кщо вона в≥дсутн€, то та кий акредитив завжди вважаЇтьс€ в≥дкличним.

Ѕезв≥дкличний акредитив даЇ бенеф≥ц≥ару високий ступ≥нь гарант≥њ того, що його поставки ≥ послуги будуть оплачен≥, €к т≥льки в≥н виконаЇ умови акредитива. ≤ншими словами, безв≥дкличний акредитив, €кщо надан≥ до кументи й додержан≥ вс≥ його умови, Ї твердим зобовТ€занн€м платежу банкуем≥тента. ƒл€ зм≥ненн€ та анулюванн€ умов безв≥дкличного акре дитива обовТ€зково необх≥дна згода €к бенеф≥ц≥ара, так ≥ в≥дпов≥дальних банк≥в. якщо продавець бажаЇ зм≥нити або анулювати окрем≥ умови ак редитива, то в≥н повинен вимагати в≥д покупц€ видач≥ в≥дпов≥дного дору ченн€ банкуем≥тентов≥. Ѕез такого дорученн€ прийн€тт€ зм≥н, нав≥ть ча сткових, не дозвол€Їтьс€.

ѕро в≥дкритт€ безв≥дкличного акредитива бенеф≥ц≥ару пов≥домл€Їть с€ через банккореспондент. ќстанньому банкем≥тент, €кий виконуЇ акредитив, може  лише  доручити ав≥зувати акредитив бенеф≥ц≥ара або п≥дтвердити його. « точки зору додаткових зобовТ€зань безв≥дкличн≥ ак редитиви под≥л€ютьс€ на п≥дтверджен≥ та неп≥дтверджен≥.

ѕри безв≥дкличному неп≥дтвердженому акредитив≥ банккореспондент лише ав≥зуЇ бенеф≥ц≥ару в≥дкритт€ акредитива. ” цьому раз≥ в≥н не бере н≥€кого власного зобовТ€занн€ щодо платежу ≥, таким чином, не зобовТ€ заний його проводити по документах, €к≥ надан≥ бенеф≥ц≥аром, за св≥й рахунок.

ќск≥льки бенеф≥ц≥ар може розраховувати виключно на банкем≥тент за кордоном, то в≥н погодитьс€ на безв≥дкличний неп≥дтверджений акре дитив лише в тому раз≥, €кщо пол≥тичний ризик ≥ ризик переказуванн€ кошт≥в незначн≥. якщо банккореспондент може покладатис€ на добр≥

стосунки з банком, що в≥дкрив акредитив, а також стаб≥льну пол≥тичну й економ≥чну ситуац≥ю, то в≥н, €к правило, зд≥йснюЇ плат≥ж за документа ми без п≥дтвердженн€ з метою швидкого проведенн€ операц≥њ в ≥нтересах кл≥Їнта.

ѕри безв≥дкличному п≥дтвердженому акредитив≥ банккореспондент

п≥дтверджуЇ бенеф≥ц≥ару акредитив. “им  самим в≥н  зобовТ€зуЇтьс€ зд≥йснити плат≥ж за документами, в≥дпов≥дними акредитиву ≥ поданими в строк. ќтже, у цьому раз≥ бенеф≥ц≥ар пор€д з зобовТ€занн€м банку, що в≥дкрив акредитив, маЇ юридично р≥вноц≥нне ≥ самост≥йне зобовТ€занн€ банкукореспондента зд≥йснити плат≥ж. “ому ступ≥нь забезпеченн€ пла тежу дл€ нього ≥стотно зб≥льшуЇтьс€. ќск≥льки здеб≥льшого такий акре дитив п≥дтверджуЇтьс€ банком у крањн≥ експортера, пол≥тичний ризик ≥ ризик переказуванн€ кошт≥в виключаютьс€. ” раз≥ виникненн€ супереч ностей м≥ж контрагентами м≥сцезнаходженн€ п≥дтверджуючого банку вважаЇтьс€ м≥сцем судовиробництва, де використовуЇтьс€ м≥сцеве право. ѕри неп≥дтвердженому акредитив≥ визначальним моментом дл€ вибору м≥сц€ судовиробництва Ї м≥сцезнаходженн€ банку, що в≥дкрив акреди тив.

Ѕанккореспондент завжди може знайти багато причин щодо в≥дхиленн€ дорученн€ на п≥дтвердженн€ акредитива. “ому украњнським екс портерам сл≥д рекомендувати перед укладенн€м угоди й остаточним п≥дпи санн€м контракту консультуватис€ в банку з приводу, чи буде останн≥й п≥дтверджувати акредитив т≥Їњ або ≥ншоњ крањни, що в≥дкриваЇтьс€ тим або ≥ншим банком, ≥ на €ких умовах. ” такий спос≥б можна запоб≥гти не приЇмним ситуац≥€м дл€ вс≥х стор≥н.

” м≥жнародн≥й практиц≥ розрахунк≥в безв≥дкличний, п≥дтверджений власним банком акредитив надаЇ найб≥льш≥ гарант≥њ експортеру. ¬алют ний ризик, що залишаЇтьс€ ≥ п≥сл€ гарант≥й, може бути застрахований форвардними, фТючерсними й опц≥онними контрактами тод≥, коли в≥до мий строк надходженн€ платежу. якщо дату платежу не визначено з са мого початку, то банки, €к≥ провод€ть валютн≥ операц≥њ кл≥Їнта, можуть запропонувати ≥нш≥ можливост≥ страхуванн€ валютних ризик≥в, наприк лад, конвертувати в≥дпов≥дну суму у валюту платежу та зарахувати њњ на депозит.

ƒокументарн≥ акредитиви можуть бути покритими ≥ непокритими.

Ќепокритими вважаютьс€ так≥ акредитиви, €к≥ п≥дтверджуютьс€ бан ками без попередньо зарезервованих ними кошт≥в кл≥Їнт≥в на своњх ра хунках дл€ оплати товару (послуги) за акредитивом. “ак≥ акредитиви вико292

ристовуютьс€ тод≥, коли банки дов≥р€ють один одному та своњм кл≥Їнтам, а ризики, повТ€зан≥ з переказуванн€м кошт≥в, м≥н≥мальн≥.

ѕокритими вважаютьс€ акредитиви, при в≥дкритт≥ €ких банкем≥тент

попередньо надаЇ в розпор€дженн€ виконуючого банку валютн≥ кошти (покритт€), що належать ≥мпортеру, на суму акредитива на терм≥н д≥њ зо бовТ€зань банкуем≥тента з умовою можливост≥ њх використанн€ дл€ пла теж≥в за акредитивом. ѕокритт€ може надаватис€ к≥лькома способами:

Х кредитуванн€м на суму акредитива кореспондентського рахунку виконуючого банку в банкуем≥тент≥ або ≥ншому банку;

Х наданн€м виконуючому банку права списати всю суму акредитива з рахунку банкуем≥тента, що ведетьс€ в ньому;

Х в≥дкритт€м банкомем≥тентом страхових депозит≥в або депозит≥в

покритт€ у виконуючому банку.

¬икористанн€ покритт€ призводить до фактичного замороженн€ кошт≥в ≥мпортера на пер≥од в≥д в≥дкритт€ акредитива до виплати кошт≥в за ним. јле такий акредитив маЇ найвищий ступ≥нь гарант≥њ оплати укладе ного контракту. ¬ акредитив≥, що в≥дкриваЇтьс€ банком, маЇ бути ч≥тко вказано, €ким способом (з покритт€м чи без нього) в≥н виконуЇтьс€.

якщо форми акредитива розр≥зн€ютьс€ за ступенем забезпеченн€ бе н≥ф≥ц≥ара, то види ≥ конструкц≥њ акредитива розр≥зн€ютьс€ залежно в≥д його використанн€. ѕозитивним Ї той факт, що акредитивна форма роз рахунк≥в у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ даЇ достатньо великий спектр можливостей ≥ дл€ експортера, ≥ дл€ ≥мпортера щодо зд≥йсненн€ платеж≥в. ” звТ€зку з цим у вс≥х акредитивах маЇ бути ч≥тко вказано, €к вони виконуютьс€: чи за допомогою негайного платежу, чи платежу за рахунок кредиту, чи через акцепт або негоц≥ац≥ю тратт. “ому залежно в≥д передбачуваного способу платежу використовуютьс€ так≥ види ≥ конструкц≥њ акредитива (табл. 8.1): “аблиц€ 8.1

¬иди та способи використанн€ акредитива

 

¬ид акредитива

—пос≥б використанн€

јкредитив з оплатою на

предТ€вленн€ (проти документ≥в)

Ќегайне отриманн€ суми, €ка вказуЇтьс€ в

документах при њх наданн≥. ѕлат≥ж гот≥вкою був узгоджений

јкредитив, що передбачаЇ

акцепт тратт бенеф≥ц≥ара

ќтриманн€ суми, що вказана в документах, при

настанн≥ строку платежу. —трок платежу за векселем був узгоджений. ћожливе отриманн€ суми обл≥кового процента (дисконта) за векселем п≥сл€ наданн€ документ≥в

 

 

јкредитив з розстрочкою

платежу

ќтриманн€ суми, що вказана в документах, по

настанн≥ строку платежу. —трок платежу (без вексел€) був узгоджений. ћожливе отриманн€ суми обл≥кового процента п≥сл€ наданн€ документ≥в

јкредитив з Ђчервоним

застереженн€мї

ќтриманн€ авансу

–евольверний акредитив

¬икористанн€ в межах установлених часток, що

поновлюютьс€. ¬≥двантаженн€ окремими парт≥€ми

јкредитив, €кий передбачаЇ

негоц≥ац≥ю тратт бенеф≥ц≥ара

ќтриманн€ суми в будь€кому банку, тобто не

т≥льки в ав≥зуючому

јкредитив Ђстенд байї

(резервний акредитив)

¬икористанн€ €к ≥нструмента, за вс≥ма ознаками

под≥бного до банк≥вськоњ гарант≥њ

ѕереказний акредитив

«абезпеченн€ власних постачальник≥в

 

ќкр≥м зазначених вид≥в, у практиц≥ м≥жнародних розрахунк≥в також використовуютьс€ специф≥чн≥ конструкц≥њ акредитива (табл. 8.2).

“аблиц€ 8.2

—пециф≥чн≥ види акредитива та способи њх використанн€

 

 онструкц≥€

акредитива

—пос≥б використанн€

јкредитив Ђбек ту

бекї

 омерсантпосередник  даЇ повноваженн€ своЇму банку

в≥дкрити акредитив на користь постачальника. ÷ей акредитив базуЇтьс€ на непереказному акредитив≥, €кий був в≥дкритий на користь комерсантапосередника.

ѕерев≥дступленн€

виручки за акредитивом (цес≥€)

ѕовне або часткове перев≥дступленн€ виручки за

акредитивом комерсантомпосередником на користь свого постачальника

ѕерев≥дступленн€ виручки за акредитивом (цес≥€)    ѕовне або част кове перев≥дступленн€ виручки за акредитивом комерсантомпосередни ком на користь свого постачальника

 

јкредитив з оплатою п≥сл€ предТ€вленн€ (плат≥жний) найчаст≥ше зас тосовуЇтьс€ в м≥жнародних розрахунках. –озрахунки з бенеф≥ц≥аром зд≥йснюютьс€ банкомплатником безпосередньо п≥сл€  поданн€ доку мент≥в, €к≥ в≥дпов≥дають умовам акредитива. ѕосл≥довн≥сть проведенн€ операц≥њ за акредитивом з оплатою п≥сл€ предТ€вленн€ див. на рис. 8.5.

 

 

Ѕанки мають право на певний час дл€ перев≥рки документ≥в, €кий не може перевищувати семи банк≥вських робочих дн≥в п≥сл€ дати отриманн€ документ≥в. ќперативна перев≥рка документ≥в даЇ змогу бенеф≥ц≥ару от римати плат≥ж або пов≥домленн€ про причини в≥дмови в оплат≥ документ≥в у прийн€тн≥ терм≥ни. “ривала перев≥рка документ≥в затримуЇ платеж≥ ≥ впливаЇ на ставленн€ кл≥Їнт≥в, у тому числ≥ ≥ банк≥вкореспондент≥в, до роботи банку в ц≥лому.

якщо виконуючий банк ви€вл€Ї, що документи не в≥дпов≥дають умовам  акредитива, в≥н  зобовТ€заний пов≥домити про  це бенеф≥ц≥ара не п≥зн≥ше сьомого банк≥вського робочого дн€ п≥сл€ дати отриманн€ доку мент≥в. ” цьому раз≥, €кщо бенеф≥ц≥ар Ї кл≥Їнтом виконуючого банку, в≥н маЇ можлив≥сть виправити де€к≥ розб≥жност≥ в документах ≥ подати њх знову.

 

якщо ж внесенн€ поправок з будь€ких причин неможливе, у м≥жна родн≥й банк≥вськ≥й практиц≥ використовуютьс€ так≥ вар≥анти д≥й:

1.  ¬иконуючий банк пов≥домл€Ї банкем≥тент про ви€влен≥ розб≥жност≥ ≥ просить його, незважаючи на це, уповноважити на виплату.

2.  ¬иконуючий банк пропонуЇ бенеф≥ц≥ару в≥дправити документи в банкем≥тент на ухваленн€ тому, хто в≥ддав наказ в≥дкрити акредитив, що за своЇю економ≥чною сутн≥стю ≥дентично ≥нка сов≥й форм≥ розрахунк≥в, оск≥льки саме покупець п≥сл€ ознайомленн€ з документами приймаЇ ос таточне р≥шенн€ про њх оплату.

3.  ¬иконуючий банк може (однак це не Ї його обовТ€зком) оплатити документи Ђумовної (Ђп≥д резервї). ѕри цьому €кщо покупець або банк ем≥тент пов≥домл€Ї про в≥дмову оплатити документи з розб≥жност€ми, бенеф≥ц≥ар зобовТ€заний в≥дшкодувати банку  суму платежу, а також ком≥с≥йн≥ витрати ≥ нарахован≥ в≥дсотки.

” плат≥жному акредитив≥ маЇ бути вказ≥вка стосовно тратти: чи потр≥бне  њњ використанн€, чи н≥. якщо тратта потр≥бна, то вона маЇ бути виставлена п≥сл€ предТ€вленн€ бенеф≥ц≥аром на виконуючий банк ≥ пода на до сплати разом з ≥ншими документами. “ратта в плат≥жних акредити вах виконуЇ допом≥жну роль,  що п≥дтверджуЇтьс€ в≥дкритт€м значноњ к≥лькост≥ под≥бних акредитив≥в, €к≥ не вимагають виставленн€ тратт.

јкредитив, що передбачаЇ акцепт тратт бенеф≥ц≥ара (акцептний акре0 дитив). Ќазва цього виду акредитива говорить сама за себе. ѕри акреди тив≥ з акцептом тратт бенеф≥ц≥ар може вимагати, щоб п≥сл€ виконанн€ умов за акредитивом переказний вексель, €кий в≥н виставив на покупц€, був йому повернений банкомем≥тентом, що в≥дкрив акредитив, або бан комкореспондентом, що його акцептував. «ам≥сть платежу в≥дбуваЇтьс€ акцепт тратти.

јкцептовану тратту бенеф≥ц≥ар може передати своЇму банку або дл€

оплати в день настанн€ строку, або, €кщо в≥н хоче одразу мати грош≥, дл€ дисконтуванн€. як правило, тратта збер≥гаЇтьс€ в банку до настанн€ в≥дпо в≥дного строку платежу.

“ратта за акредитивом, що передбачаЇ њњ акцепт, маЇ строк д≥њ в≥д 60 до

180 дн≥в. «а збер≥ганн€ тратти в банку та за њњ обл≥к ст€гуютьс€ в≥дпов≥дн≥ ком≥с≥йн≥. ¬они  нараховуютьс€ в день акцепту тратти, однак за погод женн€м стор≥н в акредитив≥ може бути вказано, що ком≥с≥йн≥ сплачуЇ ≥мпортер. ” цьому раз≥ п≥сл€ обл≥ку вексел€ продавець отримуЇ суму век сел€ у повному обс€з≥, а сума ком≥с≥йних буде дебетована з банкуем≥тента ≥ покупц€ в≥дпов≥дно. якщо ж в акредитив≥ немаЇ вказ≥вок на сплату ко м≥с≥йних, то витрати в≥днос€ть за рахунок бенеф≥ц≥ара, €кий отримуЇ т≥льки чисту суму виручки за м≥нусом ком≥с≥йних.

 

”тримувач акцептованоњ тратти при настанн≥ терм≥ну погашенн€ буде њњ предТ€вником, €кщо вона йому повернена акцептованим банком. ѕредТ€вником може бути й ≥нший банк, €кщо в≥н зробив обл≥к тратти або збе р≥гав њњ у своЇму Ђпортфел≥ї. ѕри настанн≥ терм≥ну погашенн€ утримувач тратти предТ€вить њњ в банк, €кий зробив акцепт дл€ розрахунк≥в, при цьо му к≥нцевий рамбурс проводитьс€ банкомем≥тентом.

« самого початку по€ви цього виду акредитива його метою було гаран туванн€ ≥мпортеру терм≥н≥в платежу: поки настане час сплати, в≥н уже зможе продати товар ≥ за рахунок виручки сплатити акцепт. “аким чином, ≥мпортер позбавл€в себе необх≥дност≥ шукати грош≥ (кредит) на в≥дпов≥д ну угоду.

јкредитив з розстрочкою платежу. ¬икористовуючи цей вид акреди тива, бенеф≥ц≥ар отримуЇ плат≥ж не проти наданих документ≥в, а в дещо п≥зн≥ший терм≥н, €кий визначений в акредитив≥ ≥ при цьому, €кщо подан≥ документи в≥дпов≥дають умовам акредитива, бенеф≥ц≥ар отримуЇ пись мову згоду банкуем≥тента зд≥йснити плат≥ж у визначений час. “ак само, €к ≥ акцептний акредитив, акредитив з розстрочкою платежу даЇ змогу ≥мпортеру вступати у волод≥нн€ документами значно ран≥ше, н≥ж буде проведений плат≥ж.

ќднак м≥ж цими видами акредитива Ї в≥дм≥нност≥. јкредитив з розст рочкою платежу не може бути дисконтований под≥бно до вексел€, оск≥ль ки тут Ї т≥льки бухгалтерська вимога. ¬имогу з розстрочкою платежу банк може, однак, за в≥дпов≥дних умов авансувати. ÷е, €к правило, можливо т≥льки дл€ банкуем≥тента або банку, що п≥дтвердив акредитив. –азом з тим акредитив з розстрочкою платежу з погл€ду ком≥с≥йноњ винагороди може бути виг≥дн≥шим дл€ бенеф≥ц≥ара, н≥ж акредитив з акцептом тратт.

јкредитив з Ђчервоним застереженн€мї €вл€Ї собою акредитив з≥ спец ≥альною умовою (вона спочатку вид≥л€лас€ червоним чорнилом), €ка доз вол€Ї ав≥зуючому або п≥дтверджуючому банку авансувати бенеф≥ц≥ара до поданн€ обумовлених в акредитив≥ документ≥в. ≤ншими словами, цей ак редитив застосовуЇтьс€ €к метод ф≥нансуванн€ до в≥двантаженн€ товару. ¬≥н передбачаЇ виплату в≥дпов≥дноњ суми авансу. јванс може знадобитис€ бенеф≥ц≥ару дл€ закуп≥вл≥ та оплати призначеного дл€ експорту товару (перед його в≥двантаженн€м покупцев≥).

јв≥зуючий (п≥дтверджуючий) банк  може  надати бенеф≥ц≥ару аванс

(кредит) на двох основних типах Ђчервоноњї умови:

1)  на незабезпечен≥й, або чист≥й, умов≥.  ” цьому  раз≥ авансуванн€ зд≥йснюЇтьс€ проти простоњ за€ви бенеф≥ц≥ара щодо необх≥дност≥ авансу дл€ оплати за попереднЇ в≥двантаженн€ товару;

 

2)  на забезпечен≥й умов≥, €ка ще називаЇтьс€ Ђзеленоюї. јвансуванн€ зд≥йснюЇтьс€ проти зобовТ€занн€ бенеф≥ц≥ара закупити товар ≥ подати в банк в≥дпов≥дн≥ документи (складськ≥ квитанц≥њ ≥ розписки, акти про прий манн€ ≥ здаванн€, розписки в отриманн≥ авансового платежу тощо) разом з≥ страховим пол≥сом, що покриваЇ ризик пожеж≥, а також зобовТ€занн€м бенеф≥ц≥ара подати в строк коносамент або ≥нш≥ документи, €к≥ св≥дчать про в≥двантаженн€ товару.

¬иплата авансу хоч ≥ проводитьс€ з кошт≥в банкукореспондента, але п≥д в≥дпов≥дальн≥сть банкуем≥тента. якщо продавець не подасть у строк документи про в≥двантаженн€ товару або не погасить аванс, банккорес пондент маЇ право дебетувати банкем≥тент на суму авансу (разом ≥з нара хованими в≥дсотками), тобто набуваЇ чинност≥ право регресу. Ѕанкем≥ тент утримуЇ цю суму з наказодавц€ акредитива.

–евольверний акредитив застосовуЇтьс€ тод≥, коли покупець в≥ддаЇ роз пор€дженн€ поставл€ти замовлений товар частинами через в≥дпов≥дн≥ пром≥жки часу (догов≥р про поставки парт≥€ми). –евольверний акреди тив покриваЇ варт≥сть часткових поставок ≥ може мати, наприклад, таке застереженн€:

Ђ—ума акредитива 100 000 дол., дес€ть раз≥в автоматично поновлюЇтьс€ до суми в 1 100 000 дол.ї

ѕ≥сл€ використанн€ перших 100 000 дол. автоматично набуваЇ чин ност≥ наступний частковий плат≥ж ≥ так дал≥ до загальноњ суми 1,1 млн дол.

” револьверному застереженн≥, €к правило, ф≥ксуютьс€ конкретн≥ тер м≥ни використанн€ окремих транш≥в. Ќайчаст≥ше револьверн≥ акредитиви передбачають автоматичний пор€док в≥дновленн€ сум акредитива (квоти) через в≥дпов≥дний пром≥жок часу у м≥ру використанн€ акредитива або по новленн€ його до початковоњ суми (квоти) п≥сл€ кожного використанн€.

–озрахунки за револьверним акредитивом можуть зд≥йснюватис€ на кумул€тивн≥й або некумул€тивн≥й основ≥:

Х кумул€тивний вар≥ант означаЇ, що суми невикористаних або част ково невикористаних часток можуть додаватис€ до наступних сум;

Х при некумул€тивному вар≥ант≥, навпаки, подальше використанн€ своЇчасно невикористаних часткових сум не дозвол€Їтьс€ ≥ до наступних сум не додаЇтьс€.

¬изначальною перевагою револьверних акредитив≥в Ї те, що не потр≥бно на кожну парт≥ю товару в≥дкривати (поновлювати) новий акредитив, кр≥м того, отримуЇтьс€ економ≥€ на канцел€рських та ≥нших витратах.

јкредитив, €кий передбачаЇ негоц≥ац≥ю тратт (комерц≥йний акреди тив). Ќегоц≥ац≥€ €вл€Ї собою куп≥влюпродаж вексел≥в та ≥нших ц≥нних

 

папер≥в, €к≥ користуютьс€ попитом на ринку. Ќегоц≥юючим акредити вом називають комерц≥йний (товарний) акредитив, €кий виставл€Їтьс€ банкомем≥тентом у його нац≥ональн≥й валют≥ та адресований безпосе редньо бенеф≥ц≥ару акредитива. ƒоставл€нн€ адресату в≥дбуваЇтьс€ в ос новному через посередництво банкукореспондента. ” кредитному лист≥, €кий банкем≥тент в≥дправл€Ї бенеф≥ц≥ару з пов≥домленн€м, в≥н даЇ по вноваженн€ останньому виставити вексель на нього, на ≥ншого трасата, вказаного в акредитив≥. ÷ей вексель може бути предТ€влений бенеф≥ц≥а ром разом з ориг≥налом кредитного листа, де вказуЇтьс€ також перел≥к документ≥в, дл€ негоц≥ац≥њ банку.

«а умови поданн€ банком правильно оформлених документ≥в банкем≥тент гарантуЇ оплату за векселем. ѕрактично кожний комерц≥йний акредитив припускаЇ негоц≥ац≥ю тратт у будь€кому банку, за вин€тком випадк≥в, коли негоц≥ац≥€ конкретним банком заборонена умовами ак редитива. ” р≥дк≥сних випадках виб≥р обмежуЇтьс€ €кимись конкретни ми банками. “аким чином, негоц≥юючий акредитив в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д плат≥жного та акцептного тим, що тратти виставл€ютьс€ не на банкпосе редник (ав≥зуючий або п≥дтверджуючий), а на банкем≥тент (причому ос таннЇ переважаЇ).

јкредитиви з негоц≥ац≥Їю тратт можуть оплачуватись €к негайно, так

≥ при настанн≥ в≥дпов≥дного терм≥ну. ѕри  цьому банкем≥тент оплачуЇ документи й акцептуЇ тратти. “рапл€ютьс€ випадки, коли виконуючий банк може при проходженн≥ документ≥в зд≥йснити њх негоц≥ац≥ю (куп≥в лю), надаючи грошов≥ кошти бенеф≥ц≥ару достроково. Ѕанк, що зд≥йснюЇ негоц≥ац≥ю, бере з бенеф≥ц≥ара в≥дсотки, €к≥ нараховуютьс€ за пер≥од м≥ж датою негоц≥ац≥њ ≥ датою фактичного платежу в≥д банкуем≥тента.

Ќегоц≥ац≥€ може бути зд≥йснена:

1)  з правом регресу, тобто бенеф≥ц≥ар кредитуЇтьс€ Ђп≥д резервї. Ѕе неф≥ц≥ар отримуЇ грош≥  ще  до  того,  €к  банкем≥тент перев≥рить в≥дпов≥дн≥сть документ≥в умовам акредитива ≥ дасть своЇ п≥дтвердженн€ на оплату. ” цьому раз≥, перед тим, €к зд≥йснити проплату кошт≥в бенеф ≥ц≥ару, негоц≥юючий банк оц≥нюЇ його кредитоспроможн≥сть;

2)  без права регресу, тобто суму, €ку сплачують на користь бенеф≥ц≥а ра, негоц≥юючий банк може п≥зн≥ше вимагати в≥д нього дл€ поверненн€. якщо негоц≥ац≥ю зд≥йснюЇ п≥дтверджуючий банк, то куп≥вл€ документ≥в завжди зд≥йснюЇтьс€ без права регресу на бенеф≥ц≥ара. ѕри  цьому тип вексел€, що використовуЇтьс€, не в≥д≥граЇ суттЇвоњ рол≥.

јкредитив з негоц≥ац≥Їю тратт аналог≥чно акредитиву з розстрочкою

платежу та акцептному акредитиву надаЇ широк≥ можливост≥ дл€ негай ного ф≥нансуванн€ бенеф≥ц≥ара €к з правом регресу, так ≥ без нього.

Ќа  в≥дм≥ну  в≥д ≥снуючоњ практики дл€  ≥нших  акредитив≥в, оплата ком≥с≥й за комерц≥йним акредитивом з негоц≥ац≥Їю тратт, €к≥ виставл€ ютьс€  за кордоном ≥ оплачуютьс€ у валют≥  крањни банкуем≥тента, зд≥йснюЇтьс€ за рахунок бенеф≥ц≥ара.

јкредитив Ђстенд0байї, або його ще називають резервним акредити0 вом, за своЇю сутн≥стю схожий з умовною гарант≥Їю, €ка надаЇтьс€ бан комем≥тентом. ¬≥н застосовуЇтьс€, насамперед, у —Ўј, оск≥льки за за конодавством ц≥Їњ крањни б≥льш≥сть банк≥в штат≥в не можуть надавати га рант≥њ, у звТ€зку з чим вони виписують акредитиви Ђстендбайї. –азом з цим, в ™вроп≥ цей вид акредитива стаЇ досить поширеним.

јкредитиви Ђстендбайї через св≥й документарний характер п≥дпада ють п≥д ”н≥ф≥кован≥ правила документарних гарант≥й (”ѕƒ√ ст. 1,2).

«а допомогою резервних акредитив≥в можуть  бути гарантован≥ так≥ платеж≥ та послуги:

Х виплата за вексел€ми, €к≥ п≥дл€гають оплат≥ п≥сл€ предТ€вленн€;

Х погашенн€ банк≥вських кредит≥в;

Х оплата товарних поставок;

Х виконанн€ договор≥в п≥др€ду на проведенн€ роб≥т або на данн€ послуг. –езервний акредитив заснований на концепц≥њ в≥дмови наказодавц€

в≥д виконанн€ своњх зобовТ€зань за контрактом. Ѕенеф≥ц≥ар резервного акредитива маЇ право на проведенн€ розрахунк≥в т≥льки у раз≥ небажанн€ або неспроможност≥ покупц€ оплатити товар або надан≥ послуги. “ак, €кщо наказодавець не виконаЇ гарантованого плат≥жного зобовТ€занн€, бенеф ≥ц≥ар може спонукати банкем≥тент зробити це, подавши у комплект≥ до кумент≥в за€ву про невиконанн€ наказодавцем своњх зобовТ€зань.

Ќа в≥дм≥ну в≥д документарних акредитив≥в, €к≥ забезпечують, насам перед, ≥нтереси експортера, резервний акредитив €к ≥нструмент забезпе ченн€ платежу Ї б≥льш гнучким та ун≥версальним. «окрема, резервний акредитив може використовуватись аналог≥чно документарному акреди тиву дл€ додаткового забезпеченн€ платеж≥в на користь експортера, скаж ≥мо при розрахунках у форм≥ ≥нкасо або банк≥вського переказу. јле такий акредитив може бути забезпеченн€м поверненн€ ран≥ше сплаченого ≥мпор тером авансу або сплати штраф≥в на користь ≥мпортера при неналежному виконанн≥ експортером умов контракту, тобто захищати ≥нтереси ≥мпорте ра, виступаючи аналогом авансовоњ гарант≥њ або гарант≥њ виконанн€.

–езервний акредитив застосовуЇтьс€ практично до будь€коњ угоди. …ого можна використати зам≥сть гарант≥й виконанн€ контракт≥в, вико нанн€ договор≥в п≥др€ду на роботи ≥ послуги, оплати товарних поставок. …ого випускають також дл€ гарантуванн€ банк≥вських кредит≥в або €к

гарант≥њ одн≥Їњ ф≥рми ≥ншою за м≥жф≥рмовим кредитуванн€м. ” широко му розум≥нн≥ резервний акредитив слугуЇ дл€ покритт€ ризик≥в невико нанн€, повТ€заних з традиц≥йними документарними акредитивами.

ѕереказний (трансферабельний) акредитив ор≥Їнтований на потреби м≥жнародноњ торг≥вл≥. ¬≥н дозвол€Ї торговельному посереднику передати своЇ право на отриманн€ кошт≥в з акредитива кл≥Їнтупостачальнику ≥ тим самим даЇ змогу йому оформлювати угоди з обмеженим використан н€м власних кошт≥в. ѕри цьому торговельному посереднику його поку пець виставл€Ї безв≥дкличний акредитив, €кий маЇ бути ч≥тко визначе ний €к трансферабельний.

«а своЇю сутн≥стю трансферабельний акредитив €вл€Ї собою зобовТ€ занн€ банку, за €ким бенеф≥ц≥ар (перший бенеф≥ц≥ар) може уповноважи301

ти обслуговуючий його банк передати своЇ право на отриманн€ кошт≥в повн≥стю або частково одному або к≥льком постачальникам (другому бе неф≥ц≥ару).

ѕ≥сл€ отриманн€ в≥д банку пов≥домленн€ про в≥дкритт€ такого акре дитива торговельний посередник може доручити банку переказати акре дитив на свого постачальника або другого бенеф≥ц≥ара. ѕри цьому пере казуванн€ маЇ в≥дпов≥дати умовам першого акредитива, за де€кими ви н€тками.

1. Ќазва й адреса наказодавц€ акредитива може бути зам≥нена на назву

й адресу першого бенеф≥ц≥ара (посередника). ÷е даЇ змогу приховати осо бу первинного покупц€ в≥д другого бенеф≥ц≥ара.

2. —ума акредитива (≥ ц≥на за одиницю товару) може бути зменшена, що дасть змогу першому бенеф≥ц≥ару отримати св≥й прибуток.

3. “ерм≥н д≥њ акредитива ≥ пер≥од в≥двантаженн€ можуть бути скоро чен≥, що даЇ змогу першому бенеф≥ц≥ару мати час дл€ поданн€ документ≥в за акредитивом п≥сл€ того, €к њх подав другий бенеф≥ц≥ар.

4. ѕерший бенеф≥ц≥ар може зам≥нити рахункифактури, а також тратти другого бенеф≥ц≥ара на своњ власн≥. ќднак, обм≥нюючи ц≥ документи, банк маЇ розраховувати на оперативне сп≥вроб≥тництво торговельного посередника: €кщо в≥н не надасть зазначених документ≥в на першу вимо гу, на адресу банкуем≥тента можуть бути в≥дправлен≥ рахункифактури другого бенеф≥ц≥ара. ƒл€ запоб≥ганн€ под≥бних ситуац≥й банк часто вима гаЇ в≥д торговельного посередника наданн€ рахунк≥вфактур одночасно з дорученн€м на переказуванн€ акредитива.

“рансферабельний акредитив може бути переказаний лише один раз, тобто другий бенеф≥ц≥ар не може переказати його третьому бенеф≥ц≥ару. ќдначе Ђзворотний переказї другим бенеф≥ц≥аром першому бенеф≥ц≥ару не Ї другим переказом акредитива. ќбмеженн≥ можливост≥ переказуван н€ акредитива спр€мован≥ на те, щоб зменшити зловживанн€ ≥ помилки при переоформленн≥ документ≥в.

“рансферабельний акредитив маЇ низку переваг дл€ посередник≥в. ѕо перше, в≥н даЇ змогу посередников≥ не використовувати своњх власних грошових кошт≥в ≥ кредитних можливостей банку. ÷е особливо важливо, коли банк посередника неохоче надаЇ кредити на його користь. ѕодруге, переказн≥ акредитиви можуть бути використан≥ в такий спос≥б, що по купцев≥ залишаЇтьс€ нев≥домою особа першого постачальника. ÷е важ ливо, €кщо посередник спод≥ваЇтьс€ на укладенн€ под≥бних угод у май бутньому. ƒл€ цього  в≥н повинен звернути увагу на те, щоб основний акредитив не передбачав н≥€ких документ≥в, котр≥  могли б мати  ≥мТ€ першого постачальника.

” розрахунках м≥ж контрагентами трапл€Їтьс€, що торговельний по середник хот≥в би переказати свою вимогу за акредитивом €комунебудь постачальников≥, хоча умови акредитива не допускають переказуванн€ або можливе переказуванн€ акредитива порушуЇ положенн€ ст. 54д ”н≥ ф≥кованих правил дл€ документарних акредитив≥в. “од≥ в≥н може скори статис€ двома конструкц≥€ми переказного акредитива, €к≥ щодо над≥йност≥ не р≥вноц≥нн≥ останньому ≥ €к≥ використовуютьс€ банками лише за в≥дпо в≥дних умов. ƒо них належать:

Х акредитив Ђбек ту бекї (компенсац≥йний);

Х перев≥дступленн€ виручки з акредитива (цес≥€).

јкредитив Ђбек ту бекї називаЇтьс€ ще компенсац≥йним акредитивом ≥ €вл€Ї собою  другий акредитив, €кий гарантуЇтьс€ першим, що нази ваЇтьс€ основним. Ѕенеф≥ц≥ар за першим акредитивом, €к правило, Ї по середником, €кий, у свою чергу, в≥дкриваЇ акредитив на користь поста чальника товару.  омпенсац≥йний акредитив незалежний в≥д першого в≥дкритого акредитива, хоча останн≥й ≥ Ї його першоосновою.

јкредитив Ђбек ту бекї використовуЇтьс€ тод≥, коли бенеф≥ц≥ар бажаЇ надати банк≥вське зобовТ€занн€ своЇму постачальников≥, коли переказу ванн€ акредитива неможливе або коли перший акредитив нев≥дкритий €к

Ђпереказнийї. ћожлив≥ також ≥ обмеженн€, що випливають з контракту, в €кому м≥ст€тьс€ статт≥, в≥дм≥нн≥ в≥д статей контракту перепродажу.  он струкц≥€ компенсац≥йного акредитива м≥стить у соб≥ власний ризик, ≥ це потребуЇ особливого вивченн€ д≥ловоњ репутац≥њ контрагента.

ƒаний акредитив використовуЇтьс€ здеб≥льшого при реекспортних операц≥€х ≥ за компенсац≥йними угодами. ѕрактика застосуванн€ таких акредитив≥в обмежуЇтьс€ в основному зустр≥чним виставленн€м акреди тив≥в контрагентами одне одному в тому ж самому банку. ѕри цьому умо ви обох акредитив≥в повинн≥ зб≥гатис€ до др≥бниць, за вин€тком ц≥н ≥ рахунк≥вфактур. ѕри переданн≥ виручки за акредитивом бенеф≥ц≥ар асиг нуЇ всю виручку або частину њњ за акредитивом постачальнику.

ѕроцедура в≥дкритт€ акредитива Ђбек ту бекї досить проста. —пираю чись т≥льки на на€вн≥сть ≥снуючого на його користь акредитива, банк ко мерсантапосередника в≥дкриваЇ зустр≥чний акредитив на користь поста чальника. ѕри  цьому  банк  обовТ€зково залишаЇ за собою  право бути м≥сцем платежу за новим акредитивом. ≤накше в≥н може втратити суму акредитива, €кщо документи загубл€тьс€ на шл€ху м≥ж банкомкорес пондентом та ним самим.

Ѕанк також напол€гатиме на гарантованому безперешкодному обм≥н≥ рахункамифактурами, оск≥льки основний акредитив, в≥дкритий на ко

ристь комерсанта, використати за виставленим постачальником рахун ком ≥з зустр≥чного акредитива неможливо. ƒотриманн€ терм≥н≥в ≥ в≥дпов≥дн≥сть документ≥в в≥д≥грають вир≥шальну роль дл€ контролю за угодою й одночасного отриманн€ виручки. “ому багато банк≥в не в≥дкри вають  компенсац≥йних акредитив≥в, €кщо перший акредитив не був в≥дкритий або п≥дтверджений ними.

Ќаказодавець компенсац≥йного (≥ бенеф≥ц≥ар першого) акредитива п≥сл€ зам≥ни отримуЇ р≥зницю м≥ж варт≥стю рахунк≥вфактур та тарифа ми. ÷е його дох≥д.

–≥зновидом акредитива Ђбек ту бекї Ї Ђзворотнийї акредитив. ѕроце дура виконанн€ цього акредитива аналог≥чна згадан≥й вище, за одним вин€тком: посередник просить св≥й банк в≥дкрити другий акредитив дл€ свого контрагента €к зворотний. ”с≥ документи за двома акредитивами (за вин€тком рахунк≥в ≥ тратт) повинн≥ повн≥стю зб≥гатис€. ќднак необх ≥дно враховувати, що не вс≥ банки мають бажанн€ в≥дкривати под≥бн≥ ак редитиви. “аке бажанн€ виникаЇ т≥льки тод≥, коли посередник вважаЇть с€ над≥йним ≥ спроможним виконати свою частину операц≥њ ≥ коли вона не перевищуЇ л≥м≥ту  за документарними операц≥€ми або  за кредитною л≥н≥Їю, в≥дкритою на установу посередника. ¬≥дпов≥дно банк, оск≥льки в≥н при цьому додатково ризикуЇ, за≥нтересований у виконанн≥ обох ак редитив≥в у себе.

якщо з самого початку посередник вважаЇ за потр≥бне не оголошувати ≥мена виробника ≥ к≥нцевого покупц€ кожному з них, то перший акреди тив не повинен мати документ≥в, що розкривають адресу постачальника, а другий Ц адресу к≥нцевого покупц€. ј оск≥льки зворотний акредитив Ї самост≥йною операц≥Їю ≥ не повТ€заний з переказуванн€м акредитива, то його виконанн€ зд≥йснюЇтьс€ так само, €к ≥ у випадку простого акреди тива. ”с≥ обовТ€зков≥ документи виробник надаЇ у св≥й банк, €кий п≥сл€ њх перев≥рки в≥дправл€Ї комплект документ≥в у банкем≥тент цього акреди тива. ќстанн≥й в≥дносить в≥дпов≥дну суму в дебет рахунку посередника. Ќа ц≥й же стад≥њ зд≥йснюЇтьс€ обм≥н рахунками ≥ траттами, оск≥льки пер ший акредитив, в≥дкритий на користь посередника, не може бути вико наний з простим використанн€м рахунк≥в ≥ тратт постачальника. ƒал≥ до кументи використовуютьс€ дл€ виконанн€ першого акредитива ≥ вируч ка кредитуЇтьс€ посереднику. як ≥ за трансферабельними акредитивами, дох≥д посередника складаЇтьс€ з р≥зниц≥ м≥ж сумами рахунк≥в.

ѕерев≥дступленн€ виручки за акредитивом (цес≥€) €вл€Ї собою  другу конструкц≥ю переказного акредитива. Ѕенеф≥ц≥ар за акредитивом може перев≥дступити виручку за акредитивом повн≥стю або частково на користь

субпостачальника (зробити цес≥ю). “ой факт, що в акредитив≥ не вказано, що в≥н Ї переказним, не стосуЇтьс€ права цес≥њ: за дорученн€м бенеф≥ц≥ара за акредитивом цес≥онер (субпостачальник) отримуЇ в≥д банку за€ву, в €к≥й  останн≥й об≥ц€Ї йому сплатити в≥дпов≥дну суму з тих кошт≥в, що над≥йшли в розпор€дженн€ за акредитивом. ≤ншими словами Ц цес≥€, це перев≥дступленн€ виручки або спос≥б, за допомогою €кого цедент (бене ф≥ц≥ар за акредитивом) може дати безумовне зобовТ€занн€ за акредити вом цес≥онеру (безпосередньому постачальнику товару, €кщо бенеф≥ц≥ар за акредитивом виступаЇ в рол≥ посередника або субпостачальника) в тому, що його частина виручки з акредитива буде перерахована йому за допомо гою ав≥зуючого або п≥дтверджуючого банку.

÷ю можлив≥сть використовують промислов≥ п≥дприЇмства, €к≥ пере в≥дступають частину виручки за акредитивом субпостачальникам на п≥вфабрикат≥в, матер≥ал≥в, деталей тощо. ¬каз≥вка в акредитив≥ на те, що в≥н Ї переказним, не повинна зач≥пати права бенеф≥ц≥ара перев≥дступити частину виручки, на €ку в≥н маЇ або може мати право за акредитивом.

ѕоданн€ документ≥в у раз≥ цес≥њ на в≥дм≥ну в≥д переказного акредитива залишаЇтьс€ справою бенеф≥ц≥ара. «в≥дси цес≥€ Ц лише умовне забезпе ченн€: сплата в≥дбуваЇтьс€ т≥льки п≥сл€ зд≥йсненн€ платежу за акредити вом, а цес≥онер не маЇ н≥€коњ гарант≥њ, що бенеф≥ц≥ар за акредитивом у строк  надасть документи, €к≥ в≥дпов≥дають умовам акредитива. ќтже, перев≥дступленн€ виручки за акредитивом передбачаЇ дов≥рч≥ в≥дносини м≥ж цес≥онером ≥ бенеф≥ц≥аром акредитива. Ќеобх≥дно також враховува ти, що цес≥€ виручки не означаЇ перев≥дступленн€ права працювати за самим акредитивом.

ƒл€ переданн€ права вимоги згода боржника не потр≥бна, ц≥лком дос татньо згоди м≥ж цедентом ≥ цес≥онером, у в≥дносинах м≥ж €кими цес≥€ вважаЇтьс€ такою, що в≥дбулас€ в момент укладенн€ угоди про нењ. ƒл€ трет≥х ос≥б ≥ самого боржника вона стаЇ д≥йсною з моменту пов≥домленн€ останнього про те, що вона в≥дбулас€, п≥сл€ чого боржник стаЇ зобовТ€за ним щодо нового кредитора.

Ѕанки не мають права ≥гнорувати пов≥домленн€ про перев≥дступленн€ виручки. ¬они п≥дтверджують отриманн€ пов≥домленн€ без в≥дпов≥даль ност≥ з≥ свого боку, посилаючись на те, що п≥сл€ предТ€вленн€ документ≥в за€вка бенеф≥ц≥ара на перев≥дступленн€ буде прийн€та до розгл€ду або (€кщо вона вже над≥йшла) передають безумовне зобовТ€занн€ з њхнього боку. як правило, виконуючий банк видаЇ гарант≥йний лист з умовним зобовТ€занн€м. “ака форма досить зручна, €кщо в майбутньому передба чаЇтьс€ зм≥на валюти платежу.

ѕередаючи право вимоги, цедент в≥дпов≥даЇ т≥льки за зд≥йсненн€ цьо го права за умови, що така додаткова гарант≥€ не передбачена угодою про цес≥ю. ќбовТ€зки боржника щодо нового кредитора ≥снують у тих самих межах, що й до першого, тому боржник може предТ€вити цес≥онеру запе реченн€, €к≥ в≥н мав до першого кредитора (цедента).

ѕ≥сл€ укладенн€ угоди ≥ п≥дписанн€ контракту сторонами ≥мпортер даЇ дорученн€ банку про в≥дкритт€ акредитива на користь продавц€ (ек спортера). ” дорученн≥ ≥мпортер просить банк дати постачальнику товару зобовТ€занн€ зд≥йснити плат≥ж. Ѕанк виконуЇ це дорученн€ лише тод≥, коли акредитиводавець маЇ в≥дпов≥дн≥ активи або кредитну л≥н≥ю, в≥дкри ту в ньому.

≤мпортер повинен дуже ретельно сформулювати умови акредитива. якщо йому бракуЇ досв≥ду в складанн≥ акредитивних доручень або самих акредитив≥в, €к≥ мають певн≥ нюанси, в≥н мусить звернутис€ за консуль тац≥Їю до банк≥вського спец≥ал≥ста. ћова йде не т≥льки про те, щоб умови платежу постачальника були в≥дображен≥ у форм≥ ≥ вид≥ акредитива; не менш важливо, щоб були врахован≥ власн≥ потреби ≥мпортера. ѕовн≥ й ч≥тк≥ умови акредитива спри€ють своЇчасному в≥двантаженню замовле ного товару в належному стан≥ ≥ за догов≥рною ц≥ною або наданню послу ги в≥дпов≥дно до домовленостей.

Ќеобх≥дн≥сть ретельного формулюванн€ умов акредитива обумовлюЇть с€ ще принципом його незалежност≥ в≥д основноњ угоди: акредитив за своЇю природою Ц це угода м≥ж сторонами, €ка юридично в≥докремлена в≥д дого вору куп≥вл≥продажу. ƒл€ банку це означаЇ, що в≥н перев≥р€Ї документи незалежно в≥д товарноњ угоди, €ка лежить в основ≥ акредитива, тобто банки мають справи т≥льки з документами, а не з товарами, послугами ≥/або ≥нши ми видами виконанн€ зобовТ€зань, €ких стосуютьс€ документи.

якщо банк в≥дкрив акредитив, то Їдиною умовою дл€ початку вико нанн€ його плат≥жного зобовТ€занн€ Ї поданн€ у строк документ≥в, що в≥дпов≥дають умовам акредитива. јкредитиводавець не може перешкод жати оплат≥ документ≥в через те, що поставки товару або ≥нш≥ д≥њ бенеф≥ц ≥ара, €к йому здаЇтьс€, не виконуютьс€ в≥дпов≥дно до контракту.

ƒл€ полегшенн€ складанн€ акредитивного дорученн€ банки дають ≥мпортеров≥ спец≥альний бланк за€ви на в≥дкритт€ акредитива.

Ѕланк за€ви на в≥дкритт€ акредитива заповнюЇтьс€ наказодавцем ак редитива щонайменше у трьох прим≥рниках. ” за€в≥ вказуютьс€ вс≥ не обх≥дн≥ рекв≥зити:

1)  номер рахунку кл≥Їнта Ц наказодавц€ акредитива, з €кого списуЇть с€ сума ≥ноземноњ валюти дл€ в≥дкритт€ акредитива;

2)  номер поточного рахунку, з €кого оплачуютьс€ ком≥с≥йн≥ та ≥нш≥ накладн≥ витрати банку (поштовотелеграфн≥ витрати);

3)  форма акредитива (в≥дкличний чи безв≥дкличний);

4)  спос≥б переданн€ бенеф≥ц≥ару пов≥домленн€ про в≥дкритт€ акреди тива (залежно в≥д терм≥н≥в виконанн€ Ц поштою або телеграфом);

5)  назва ≥ сума ≥ноземноњ валюти цифрами та прописом;

6)  назва ав≥зуючого банку;

7)  назва банку, €кий виконуЇ акредитив (точна ≥ повна назва викону ючого банку ≥ноземною мовою, адреса);

8)  назва й адреса бенеф≥ц≥ара (≥ноземною мовою);

9)  терм≥н д≥њ акредитива (дата зак≥нченн€ терм≥ну завжди вважаЇтьс€ останн≥м днем, коли бенеф≥ц≥ар може використати акредитив, тобто нада ти документи);

10) часткова поставка/перевантаженн€ (€кщо часткова поставка або перевантаженн€ не передбачаЇтьс€, то це маЇ бути ч≥тко вказано в акреди тив≥);

11) терм≥н в≥двантаженн€, терм≥н платежу;

12) назва  товару (банки не повинн≥ приймати дуже детальний опис товару в акредитив≥; щоб запоб≥гти помилкам ≥ непорозум≥нню, вказу ютьс€ т≥льки головн≥ ознаки товару, його маса ≥ ц≥на);

13) умови  поставки товару  (використовуютьс€ тлумаченн€ правил

≤Ќ ќ“≈–ћ—);

14) перел≥к необх≥дних дл€ оплати документ≥в (рахунокфактура, стра хов≥ документи, транспортн≥ документи тощо);

15) п≥дпис замовника;

16) ≥нш≥ рекв≥зити, €к≥ строго в≥дпов≥дають умовам контракту.

”с≥ вказан≥ рекв≥зити перев≥р€Ї сп≥вроб≥тник в≥дд≥лу ≥мпортних акре дитив≥в банкуем≥тента, отримавши в≥д наказодавц€ акредитива за€ву на його в≥дкритт€. якщо перел≥к документ≥в не вм≥щуЇтьс€ на бланку за€ви на в≥дкритт€ акредитива, наказодавець використовуЇ додаток до умов акредитива, €кий складаЇтьс€ на окремому аркуш≥ в так≥й сам≥й к≥лькост≥ прим≥рник≥в, €к ≥ сама за€ва. ќриг≥нал цього додатку п≥дписуЇтьс€ упов новаженими особами наказодавц€ ≥ скр≥плюЇтьс€ печаткою так само, €к ≥ при оформленн≥ акредитива.

 

«јя¬ј Ќј ¬≤ƒ –»““я ј –≈ƒ»“»¬ј є________

 

 

(Ќазва орган≥зац≥њ)

Ѕенеф≥ц≥ар

(назва та адреса)

(Ќазва банку)

ƒата

ѕросимо ¬ас в≥дкрити по телеграфу пов≥тр€ною поштою

безв≥дкличний трансферабельний             документарний п≥дтверджений

 

ƒата та м≥сце зак≥нченн€ терм≥ну акредитива

—ума (цифрами та прописом)

јв≥зуючий банк

јкредитив виконуЇтьс€ (ким)

через плат≥ж акцепту негоц≥ац≥ю проти поданн€ документ≥в, €к≥ вказуютьс€ нижче ≥ тратт(и) бенеф≥ц≥ара терм≥ном виставлених (оњ) на

ѕ≥дтверджуючий банк

„астков≥ в≥двантаженн€             ѕеревантаженн€ дозволен≥             дозволен≥

не дозволен≥   не дозволен≥

¬≥двантаженн€ (в≥дправленн€) прийн€тт€ до                   з/у                                  

дл€ транспортуванн€ у                                                                                                   ќпис товару й умови постачанн€                                                                                 ѕерел≥к документ≥в                                                                                                     

ѕереказ валютних кошт≥в за кордон в≥дпов≥даЇ основн≥й д≥€льност≥ п≥дприЇмства,  не суперечить його —татуту.

—пец≥альн≥ ≥нструкц≥њ

ƒокументи мають бути надан≥ в терм≥н     дн≥в п≥сл€ виписки в≥двантажувальних документ≥в, але у межах терм≥ну д≥њ акредитива.

ѕросимо списати покритт€ за акредитивом з нашого рахунку є       

 ом≥с≥€ кореспондента та ≥нш≥ витрати з нашого рахунка є     

ћ.ѕ.

√енеральний директор

√оловний бухгалтер

 

якщо ≥снуЇ необх≥дне покритт€ угоди або л≥м≥ти кредитуванн€ до до рученн€ на в≥дкритт€ немаЇ н≥€ких зауважень, то акредитив в≥дкриваЇть с€.

ѕринцип суворого дотриманн€ терм≥н≥в вимагаЇ, щоб указана в акреди тив≥ дата зак≥нченн€ терм≥ну дл€ поданн€ документ≥в ≥ останн≥й терм≥н в≥двантаженн€ товар≥в суворо дотримувались. «а документами, €к≥ над≥йшли п≥зн≥ше вказаного терм≥ну, банк маЇ право не платити. якщо в акредитив≥ не вказана останн€ дата поданн€ документ≥в, тод≥ вона зб≥гаЇтьс€ з датою зак≥нченн€ терм≥ну акредитива. “ерм≥н м≥ж датами видач≥ в≥двантажуваль них документ≥в та њх поданн€ в банк повинен становити максимум 21 день, €кщо акредитивом не передбачено б≥льший пром≥жок часу.

якщо дата зак≥нченн€ терм≥ну акредитива припадаЇ на вих≥дн≥ або св€т ков≥ дн≥, то терм≥н поданн€ документ≥в подовжуЇтьс€ до наступного ро бочого дн€. –азом з тим банки не приймають транспортних документ≥в, у €ких указуЇтьс€ б≥льш п≥зн€ дата њх видач≥, н≥ж дата зак≥нченн€ терм≥ну акредитива. ќстанньоњ дати в≥двантаженн€, заф≥ксованоњ в акредитив≥, таке подовженн€ не стосуЇтьс€, ≥ терм≥н 21 день за акредитивом, €кий не маЇ к≥нцевоњ дати в≥двантаженн€, не подовжуЇтьс€.

ѕ≥д час перев≥рки поданих бенеф≥ц≥аром документ≥в сп≥вроб≥тниками виконуючого банку можуть бути ви€влен≥ розб≥жност≥ з:

Ш умовами акредитива або в њх оформленн≥. ƒо таких розб≥жностей

належать:

Ш неправильно оформлен≥ транспортн≥ документи;

Ш в≥дсутн≥сть у транспортному документ≥ вказ≥вок про оплату фрахту

або ≥нших транспортних витрат;

Ш неправильний розм≥р суми оплати за акредитивом;

Ш страхуванн€ п≥зн≥ше дати в≥двантаженн€ товару;

Ш характеристика товару в рахунку не в≥дпов≥даЇ умовам акредитива;

Ш вага ≥ ц≥на товару, що вказан≥ в документах, не в≥дпов≥дають умовам

акредитива;

Ш у рахунку вказан≥ витрати, не передбачен≥ умовами акредитива;

Ш не подан≥ ориг≥нали де€ких документ≥в або необх≥дна к≥льк≥сть њх

коп≥й.

¬иконуючий банк не може вз€ти так≥ документи до виконанн€. ƒоку менти повертаютьс€ бенеф≥ц≥ару на доопрацюванн€ дл€ переоформленн€ у супровод≥ спец≥ального листа, в €кому вказуютьс€ вс≥ ви€влен≥ розб≥ж ност≥. “акож повертаютьс€ на доопрацюванн€ бенеф≥ц≥ару ≥ документи, подан≥ до оплати п≥сл€ зак≥нченн€ терм≥ну д≥њ акредитива.

–азом з тим у б≥льшост≥ випадк≥в шукають альтернативн≥ р≥шенн€, оск≥льки загальне поверненн€ документ≥в суперечить економ≥чним ≥нте ресам €к бенеф≥ц≥ара, так ≥ покупц€. Ќа практиц≥ використовуютьс€ три основн≥ вар≥анти р≥шенн€:

1)  банккореспондент пов≥домл€Ї банкуем≥тенту по телексу про не в≥дпов≥дн≥сть ≥ просить його все ж дозволити зд≥йснити оплату;

2)  банккореспондент пропонуЇ бенеф≥ц≥ару в≥дправити документи в банкем≥тент на ≥нкасо. ” цьому раз≥ покупець, сплативши варт≥сть това ру, стаЇ володарем документ≥в;

3)  банккореспондент може оплатити документи Ђумовної. якщо по купець або банкем≥тент не за€вить про свою готовн≥сть оплатити доку менти, €к≥ мають недол≥ки, бенеф≥ц≥ар зобовТ€заний повернути суму ак редитива банку (включаючи ком≥с≥йн≥ витрати ≥ в≥дсотки). «астереженн€ зн≥маЇтьс€, тобто плат≥ж вважаЇтьс€ зак≥нченим, €кщо покупець або банк ем≥тент приймаЇ документи з повною згодою (не робить зауважень).

ќдн≥Їю з можливих розб≥жностей Ї перевитрата суми акредитива. якщо акредитивом дозвол€Їтьс€ оплата товару з 10в≥дсотковим в≥дхиленн€м в≥д його вартост≥, сума перевитрати може бути сплачена в цих розм≥рах з рахунку наказодавц€ акредитива автоматично, але т≥льки тод≥, €кщо до кументи перебувають у повн≥й в≥дпов≥дност≥ з умовами акредитива. ≤на кше при дотриманн≥ вс≥х ≥нших умов акредитива прац≥вник виконуючого банку зд≥йснюЇ оплату документ≥в у межах залишк≥в кошт≥в на акреди тив≥, а стосовно оплати перевитрат запитуЇ наказодавц€ акредитива. ќс танн≥й у ц≥й ситуац≥њ може дати згоду на оплату перевитрат з≥ свого рахун ку в банкуем≥тент≥, з €кого був в≥дкритий акредитив, чи зб≥льшити суму акредитива на оплату перевитрат, або дати ≥нструкц≥њ банкуем≥тенту по в≥домити ав≥зуючий банк стосовно переданн€ документ≥в, €к≥ покрива ють суму перевитрат, дл€ оплати на баз≥ ≥нкасо, або в≥дмовитись в≥д оплати

перевитрат ≥ за допомогою банкуем≥тента ≥ ав≥зуючого банку поверну ти бенеф≥ц≥ару без оплати документи, що покривають суму перевитрат.

” випадку, коли переоформленн€ документ≥в з розб≥жност€ми з пев них причин неможливе з боку бенеф≥ц≥ара, останн≥й може використати дек≥лька способ≥в урегулюванн€ розб≥жностей, €к≥ мають м≥сце в доку ментах.

1.   Ѕенеф≥ц≥ар негайно звТ€зуЇтьс€ з наказодавцем акредитива ≥ про сить його уповноважити банкем≥тент внести в умови акредити ва т≥ чи ≥нш≥ зм≥ни, що дасть змогу привести документи у повну в≥дпов≥дн≥сть з умовами акредитива (подовжити терм≥н д≥њ акредитива, подовжити терм≥н в≥двантаженн€ товару, зм≥нити ≥нш≥ умови); можливе також проханн€ про акцепт документ≥в з розб≥жност€ми.

2.   Ѕенеф≥ц≥ар просить виконуючий банк самост≥йно ≥ за рахунок бе неф≥ц≥ара по телексу або каналами SWIFT звернутис€ до банкуем≥тента з проханн€м внести необх≥дн≥ зм≥ни в умови акредитива або дати згоду на казодавц€ акредитива на оплату таких документ≥в, не зважаючи на розб ≥жност≥.

3.   Ѕенеф≥ц≥ар п≥д свою гарант≥ю просить виконуючий банк зд≥йсни ти умовний плат≥ж, про що виконуючий банк пов≥домл€Ї банкем≥тент ≥з зобовТ€занн€м на першу вимогу з боку наказодавц€ акредитива задоволь нити за рахунок бенеф≥ц≥ара вс≥ претенз≥њ, що виникають.

4.   Ѕенеф≥ц≥ар може дати ≥нструкц≥њ виконуючому банку направити документи з розб≥жност€ми на адресу банкуем≥тента без оплати Ц на схва ленн€, щоб банкем≥тент при переданн≥ таких документ≥в наказодавцю акредитива уповноважив його самост≥йно вир≥шити питанн€ щодо њх оп лати.

«ауважимо, що банкем≥тент маЇ право виставити претенз≥ю викону ючому банку щодо розб≥жностей у документах ≥ вимагати поверненн€ спла ченоњ бенеф≥ц≥ару суми. ¬иконуючий банк зобовТ€заний тримати доку менти ≥ надавати њх у розпор€дженн€ банкуем≥тента до повноњ оплати поданих документ≥в або до зн€тт€ застережень щодо виплати. Ѕанкем≥ тент втрачаЇ право виставл€ти будь€к≥ претенз≥њ з боку наказодавц€ ак редитива, €к≥ виникають через розб≥жност≥ в документах.

“аким чином, зовн≥шньоторговельн≥ банки Ц учасники зовн≥шньое коном≥чноњ д≥€льност≥ несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасну оплату поданих бенеф≥ц≥аром документ≥в, €кщо ц≥ документи повн≥стю в≥дпов≥ дають умовам акредитива, а також за своЇчасне врегулюванн€ й усуненн€ ви€влених у документах розб≥жностей шл€хом проведенн€ необх≥дноњ роботи з≥ своњми кл≥Їнтами Ц бенеф≥ц≥аром дл€ ав≥зуючого банку ≥ нака312

зодавцем акредитива дл€ банкуем≥тента.

јкредитивна форма розрахунк≥в при зд≥йсненн≥ м≥жнародних операц≥й Ї найскладн≥шою ≥ дорогою. «а кожну операц≥ю за акредитивом, а також за п≥двищен≥ кредитн≥ ризики банки беруть ком≥с≥ю вищу, н≥ж при ≥нших формах розрахунк≥в. Ѕанки використовують спец≥ально встановлен≥ та рифн≥ ставки ком≥с≥йних збор≥в та поштовотелеграфних витрат, а також витрат за користуванн€ системою SWIFT.

”крањнськ≥ та рос≥йськ≥ банки використовують так≥ види ком≥с≥йних, €к:

1)  попереднЇ ав≥зуванн€ акредитива;

2)  ав≥зуванн€ документарного акредитива;

3)  в≥дкритт€ ≥ п≥дтвердженн€ акредитива;

4)  переказ трансферабельного акредитива;

5)  платеж≥, негоц≥ац≥€, перев≥рка, прийн€тт€ ≥ в≥дправленн€ доку мент≥в;

6)  зм≥на умов акредитива;

7)  акцепт тратт;

8)  поштовотелеграфн≥ витрати;

9)  витрати за в≥дправленн€ пов≥домлень по систем≥ SWIFT.

 л≥Їнтам банк≥в необх≥дно знати, що коли акредитив не використо вуЇтьс€, або використовуЇтьс€ частково, то отримана банком ком≥с≥€ не повертаЇтьс€.  ом≥с≥ю з кл≥Їнта банк ст€гуЇ поквартально, що означаЇ: €кщо акредитив в≥дкриваЇтьс€ з 10 травн€ з терм≥ном д≥њ до 15 серпн€, то банк≥вська ком≥с≥€ за в≥дкритт€ ст€гуЇтьс€ за два квартали, хоча в друго му квартал≥ акредитив д≥€тиме т≥льки пТ€ть дн≥в (перший пер≥од Ц квар тал, тобто 90 дн≥в, зак≥нчуЇтьс€ 10 серпн€).  ом≥с≥йн≥ повинн≥ ст€гувати с€ за весь пер≥од д≥њ акредитива.

 ожне зб≥льшенн€ суми акредитива розгл€даЇтьс€ дл€ розрахунку ком≥с≥њ €к самост≥йне в≥дкритт€ акредитива; ком≥с≥€ ст€гуЇтьс€ в екв≥ва лент≥ ≥ноземноњ валюти.

ѕќ–≤¬ЌяЋ№Ќј “јЅЋ»÷я “ј–»‘≤¬ Ќј ј –≈ƒ»“»¬Ќ≤ ѕќ—Ћ”√» ” –јѓЌ—№ »’ ЅјЌ ≤¬, дол. —Ўј

(за експортними операц≥€ми)

 

ќперац≥њ з документарними

акредитивами

ЌЅ”

јѕѕЅ

Ђјвальї

”кр≥нбанк

ќщадбанк

ѕопереднЇ ав≥зуванн€

20

50

Ќ/д*

50

јв≥зуванн€ акредитива

20

0,1%

min Ц 40, max Ц 500

0,15%

min Ц 50

0,1%

min Ц 50

ѕ≥дтвердженн€ акредитива

без покритт€

0,2% min Ц

50

«а

домовлен≥стю

Ќ/д

0,2%

min Ц 50 за квартал

ѕ≥дтвердженн€ акредитива

з покритт€м

Ќ/д

«а

домовлен≥стю

0,15%

min Ц 50

Ќ/д

ѕерев≥рка документ≥в ≥

зарахуванн€ покритт€ бенеф≥ц≥ару

0,1%

min Ц 30

0,3%

min Ц 50 maxЦ1000

0,2%

min Ц 50

0,2%

min Ц 50

«м≥на в умовах акредитива

30

40

20

50

ќтриманн€ документ≥в, €к≥

в≥др≥зн€ютьс€ в≥д умов акредитива

Ќ/д

30

100

50

за один пакет

јнулюванн€ акредитива

0,1%

min Ц 30

40

40

50

ѕерев≥рка документ≥в на

в≥дпов≥дн≥сть умовам акредитива ≥ в≥дправленн€ у виконуючий банк

0,1%

min Ц 30

0,1%

min Ц 40 max Ц 250

0,2%

min Ц 50

0,2%

min Ц 50

 ом≥с≥йн≥ за акредитивом

за плат≥ж в розстрочку

Ќ/д

0,1%

max Ц 50

Ќ/д

0,15%

min Ц 50

ѕереказ

трансферабельного акредитива на користь ≥ншого бенеф≥ц≥ара

Ќ/д

0,25%

min Ц 50 max Ц 1000

Ќ/д

0,2 %

min Ц 50

Ќегоц≥ац≥€ акредитива

0,1%

min Ц 30

«а

домовлен≥стю

Ќ/д

0,15%

min Ц 50

* Ќ/д Ц нема  даних.

 

ѕродовженн€ таблиц≥

(за ≥мпортними операц≥€ми)

 

ќперац≥њ з документарними

акредитиаиии

ЌЅ”

јѕѕЅ

Ђјвальї

”кр≥нбанк

ќщадбанк

ѕопереднЇ ав≥зуванн€

Ќ/д

50

Ќ/д

50

¬≥дкритт€ й обслуговуванн€

акредитива

0,1%

min Ц 30

0,3%

Min Ц100

0,3%

min Ц 50

0,2%

min Ц 50 за квартал

ѕ≥дтвердженн€ акредитива (в тому числ≥ й ≥ншим банком) з

використанн€м кредитноњ л≥н≥њ

Ќ/д

«а домовлен≥стю

0,15%

min Ц 50

Ќ/д

ѕролонгац≥€ в≥дкритого

акредитива

0,1%

min Ц 30

0,15%

min Ц 50 max Ц 500

0,15%

min Ц 50

Ќ/д

«б≥льшенн€ суми акредитива

0,1%

min Ц 30

0,15%

min Ц 50 max Ц 500

0,15%

min Ц 50

0,2%

min Ц 50

«м≥на в умовах акредитива

30

40

20

50

≤нш≥ зм≥ни

Ќ/д

50

50

50

ѕерев≥рка отриманих

документ≥в

Ќ/д

0,3%

min Ц 50 maxЦ1000

0,2%

min Ц 50

Ќ/д

ѕлат≥ж на користь

бенеф≥ц≥ара

Ќ/д

0,2%

min Ц 20 max

Ц 500

0,5% в≥д

суми акредитива

0,2%

min Ц 50

јкцепт тратт

Ќ/д

0,1%

max Ц 50 max Ц 500

Ќ/д

0,15%

min Ц 50

 онсультац≥њ спец≥ал≥ст≥в

банку

Ќ/д

Ќ/д

Ќ/д

Ќ/д

 

ѕри  нарахуванн≥ ком≥с≥йних за зд≥йсненн€ тих чи ≥нших  операц≥й сп≥вроб≥тник в≥дд≥лу ≥мпортних акредитив≥в користуЇтьс€ в≥дпов≥дною ставкою, €ка вказана в зб≥рнику ком≥с≥йних тариф≥в. “ак≥ зб≥рники над силаютьс€ на адреси вс≥х ≥ноземних банк≥в, €к≥ Ї кореспондентами до машн≥х банк≥в, щоб прац≥вники ≥ноземних банк≥в могли перев≥рити пра вильн≥сть нарахованих ком≥с≥йних. ≤ноземн≥ банкикореспонденти над силають на адресу домашн≥х банк≥в зб≥рники тариф≥в ком≥с≥йних збор≥в, €к≥ вони застосовують у себе.

Ќараховуючи ком≥с≥йн≥ за операц≥њ, спец≥ал≥сти банк≥в повинн≥ звертати особливу увагу, за чий рахунок сплачуютьс€ витрати Ц за рахунок

бенеф≥ц≥ара чи за рахунок наказодавц€ акредитива. ” випадку, коли зг≥дно з умовами контракту й акредитива передбачаЇтьс€ оплата вс≥х витрат за рахунок наказодавц€ акредитива, витрати обох банк≥в (банкуем≥тента ≥ банкурем≥тента) в≥днос€ть на рахунок наказодавц€ акредитива.

якщо оплата вс≥х витрат за акредитивом передбачаЇтьс€ за рахунок бенеф≥ц≥ара, вони оплачуютьс€ бенеф≥ц≥аром. —т€гуючи ком≥с≥йн≥ вит рати з наказодавц€ акредитива, прац≥вник банкуем≥тента дебетуЇ раху нок наказодавц€ акредитива ≥ кредитуЇ кореспондентськ≥ рахунки, а при в≥днесенн≥ витрат за рахунок бенеф≥ц≥ара њх суму в≥драховують з платежу ≥ зараховують на рахунок доход≥в банкуем≥тента.

¬икористанн€ акредитив≥в у м≥жнародних розрахунках регулюЇтьс€ спец≥альним документом Ц Ђ”н≥ф≥кованими правилами ≥ звича€ми дл€ документарних акредитив≥вї, €кий розроблено ћ≥жнародною торговель ною палатою (ћ“ѕ) у ѕариж≥. ÷≥ правила пер≥одично (один раз у в≥с≥мЦ дес€ть рок≥в) перегл€даютьс€, доповнюютьс€ ≥ зм≥нюютьс€ виход€чи з тенденц≥й розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ розрахунк≥в, упровадженн€ нових способ≥в переданн€ ≥нформац≥њ, прискоренн€ перевезенн€ вантаж≥в тощо. —ьогодн≥ д≥Ї редакц≥€ ѕравил в≥д 1993 р. (публ≥кац≥€ ћ“ѕ є 500).

”н≥ф≥кован≥ правила визначають пон€тт€ ≥ види акредитив≥в, способи ≥ пор€док њх виконанн€ та переданн€, зобовТ€занн€ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть банк≥в, вимоги до поданих за акредитивами документ≥в та пор€док њх на данн€, ≥нш≥ питанн€, що виникають у практиц≥ розрахунк≥в за акредити вами, дають тлумаченн€ р≥зних терм≥н≥в.

ѕравила Ї обовТ€зковими дл€ банк≥в, €к≥ приЇдналис€ до них, та њхн≥х

кл≥Їнт≥в, що зд≥йснюють розрахунки за акредитивами. ƒо документар ного акредитива включаЇтьс€ застереженн€ про те, що ѕравила Ї складо вою кожного виду акредитива, €кий застосовуЇтьс€ при розрахунках м≥ж контрагентами.

 

—траница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

ќцените книгу: 1 2 3 4 5

ƒобавление комментари€: