Название: Технологічний експорт і динаміка економічного зростання в Україні - Черкас Н.

Жанр: Економіка

Рейтинг:

Просмотров: 800

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |


style='text-align:justify'>3. Емпіричне дослідження функціональних залежностей технологічного експорту

 

Функціональні  залежності технологічного експорту  оцінювали ся за допомогою структурної регресійної моделі, що враховувала ефект заміщення між сировинним і технологічним експортом, за лежність   обох  показників  від  технологічного  імпорту,   а  також взаємну  залежність між експортомімпортом і промисловим вироб ництвом. Отримані результати досліджувалися на стійкість  за  до помогою відповідної авторегресійної моделі.

 

25  Лазебник Л. Зовнішньоторговельні чинники розвитку України // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 6 (24). — С. 59—64.

26 Соловьев В., Войтович А., Покровский С. Пути повышения эффективности инновационного партнерства Украины со странами Европейского сообщества // Проблемы науки. — 2002. — № 3. — С. 16—21.

27  Кияк А. Реальний ефективний обмінний курс гривні як показник конкурентоспроможності національної економіки (1998—2000 рр.) // Тенденції української економіки. — 2001. — № 3. — С. 60—68.

28  Кораблин С. Боргова стабільність гривні // Дзеркало тижня.  2001.  № 46 (328).  24

листопада.  С. 1, 8.

29  Шевчук В. Чинники українського експортуімпорту в 1994―2000 рр. // Вісник Львівської

комерційної академії.  Вип. 10. Збірник наукових праць за матеріалами другої Міжн. eконом. конф. «Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика».  Львів: Коопосвіта, 2001.-  С. 50―59.

 

 

 

Таблиця  2

Товарні  групи номенклатури зовнішньої торгівлі України (XVI–XVIII)

 

Номер

Назва

 

XVI.

Механічне обладнання; машини  та механізми, електрообладнання та їх частини;  пристрої  для  записування або відтворення зображення і звуку:

84

котли, машини, апарати  і механічні  пристрої

85

електричнi машини  та устаткування

XVII.

Транспортні засоби  та шляхове  обладнання:

86

залізничні або трамвайні  локомотиви, шляхове  обладнання

87

наземні  транспортні засоби  крім  залізничних

88

аеронавігаційні або космiчнi  апарати

89

плавучi  засоби  морські  або річкові

 

XVIII.

Прилади й апарати  оптичні  для  фотографування або кінематографії;

апарати  медикохірургічні; годинники:

90

прилади  й апарати

91

годинники

 

Джерело: Держкомстат України

 

Обсяги експорту машинобудування значно перевищили рівно важне  значення  у 2004 р., а з 2005 р. відбулася не менш контраст на  корекція цього  показника (рис. 2). Для  міжнародного обміну продукцією машинобудування характерним є досить швидке її оновлення,  поява  нових  поколінь  більш  наукоємної техніки. Пер спективним   напрямом   світової  торгівлі   машинобудівною  продук цією стає  авіакосмічна техніка, розширення ринків  нових  типів енергетичного устаткування, приладів та інструментів, зростання якості  традиційних механізмів та агрегатів  (автомобілі, судна, техніка   спеціального  призначення  тощо)  за  рахунок  обладнання їх електронними пристроями30.

Сировинний експорт  EXPORT15 репрезентує XV  група  митної статистики,   що   охоплює   чорні   та   кольорові  метали   (рис.  2).

 30 Лелека В. В. Порівняльне статистичне дослідження науковотехнічного, виробничого та торговельного  потенціалів  енергетичного  машинобудування  України  //  Статистика  України.   2003.  № 2.  С. 4651.

 

 

Україна два  роки  поспіль  посідає  третє  місце  у  світі  з  експорту чорних  металів31. Подальший розвиток  металургії може  видавати ся «локомотивом» української економіки  і засобом збільшення валютних  надходжень32,  проте  її  важливість не  варто  переоціню вати. Україна експортує  переважно металопродукцію з невисокою доданою вартістю, а нинішні виробничі  потужності вимагають  до корінної   модернізації  задля   збільшення  частки   продукції  вищої якості  та з більшою  доданою  вартістю. На  жаль, збільшення екс порту  українського металу  залежить від критичного  імпорту  енер гоносіїв.

Таблиця  3

Тест Джохансена для  BDt, Et, METALt, INDWORLDt

 

 

Кількість рівнянь

Лаги

Критичні значення

1

2

3

5 %

1 %

1

55,90474**

98,79828**

122,6452**

47,21

54,46

2

15,35514

38,74943**

60,99518**

29,68

35,65

3

6,211692

18,62723*

24,49442**

15,41

20,04

4

1,630494

2,633146

9,775410**

3,76

6,65

 

Примітка: тестове припущення – лінійний  тренд, (**–1 %, *–5 %).

 

 

Для  врахування  кризових явищ  використано фіктивну  змінну

CRISISt із значенням «1»  для  1998:Q1 – 2001:Q1  та 2004Q3  –

2005:Q2. У  рівнянні (1)  використано  рівні  відповідних показників, а в рівнянні (2) – їх  перші  різниці  ( X  log( X t )  log( X t 1 ) ). Коефіцієнти Aj – Bi  відбивають  довгострокові,  а aj  – bi   коротко строкові  залежності. Стохастичні залишки zt  з довгострокових ре гресійних  рівнянь  для рівнів використовувалися для коригування оцінок   короткочасної  динаміки.  Хоча  змінні   у  рівнянні (1)  мо жуть не відповідати вимогам стаціонарності (наявність тренду), включення залишків zt1  у рівняння (2)  дозволяє отримати  точні ші оцінки  регресійних коефіцієнтів.

Показники експортуімпорту, промислового виробництва і сальдо бюджету  очищено  від  сезонності  за  допомогою  методу  Census  X11.  Перед  використанням в емпіричному  оцінювання всі показники (окрім сальдо  бюджету) прологарифмовано.

У  таблиці  4 подано  оцінки  довгострокових залежностей технологічного  експорту,  експорту  металопродукції,  технологічного імпорту  і промислового виробництва. В усіх  регресійних рівняннях скориговане значення коефіцієнта детермінації (adj. R2  ) є достатньо високим. Статистика ДарбінаВатсона (DW) перебуває  в до пустимих  межах, не виявляючи автокореляції залишків. Для  під твердження стаціонарності залишків використовувався Тест ADF (англ. Augmented Dickey  – Fuller).

Експорт  технологічної продукції характеризується авторегре сивною залежністю з лагом у квартал, яка може означати, що збільшення експорту створює умови для подальшого його наро щування. Не  простежується впливу  знецінення грошової  одиниці на  експорт  технологічної продукції, що засвідчує нейтральність цінового чинника як засобу стимулювання експорту. Український технологічний експорт характеризується високою позитивною  за лежністю  від  імпорту  аналогічної продукції та від  сальдо  бюдже ту (з лагом  у квартал). Таким  чином  поліпшення фіскальної дис ципліни стає чинником стимулювання технологічного експорту. Адміністративний перерозподіл фінансових ресурсів  на користь технологічних експортних секторів в українській економіці відбу вається  нерівномірно34. Державна політика підпорядкована інте ресам впливових експортерів сировини  Як наслідок, стає надпри бутковим металургійний сектор, який аж ніяк не можна вважати довгостроковою порівняльною перевагою  української економіки.

 

34  Стельмах  В., Петрик  О. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність // Вісник

НБУ. ― 2001. ― № 9. ― С. 3—6.

 

 

Експорт  продукції металургії позитивно залежить від  промислового  виробництва у країнах–торговельних  партнерах та  світового  рівня  цін  на  метал. Цілком  передбачувано зростання промислового  виробництва у  країнах–торговельних  партнерах (левова

частка  якого  припадає на Росію)  стимулює  експорт  продукції машинобудування та  металургії. Це  підтверджує високу  залежність

вітчизняної економіки  від  кон’юнктури світових  ринків. Зростання  світової  ціни  на  метал  у 2005  році  сприяло збереженню позитивної  динаміки  експорту  чорних  металів. Водночас  скоротилися

його  фізичні обсяги,  що  частково  можна  пояснити  депресією  попиту, посиленням конкуренції з азійськими виробниками35.

Експорт  металопродукції так  само  має  авторегресивний характер з лагом  в один квартал. На  відміну  від технологічного експорту  знецінення грошової   одиниці  сприяє   збільшенню  обсягів  експорту  металопродукції.  Отже   девальвація  гривні  видається  чинником   стимулювання  сировинного  експорту,  що,  зі  свого  боку,

зменшує  обсяги  технологічного експорту.  Хоча  не  виявлено   прямого  впливу  обмінного  курсу  на  технологічний експорт,  його  обмеження  знеціненням грошової  одиниці  здійснюється опосередковано – через  збільшення експорту  металопродукції.

Водночас   слід  зауважити, що  збільшення  технологічного  експорту  є  сприятливим  для  експорту   металопродукції.  Отриманий результат  можна   інтерпретувати  таким   чином,  що  надходження від експорту  вкладаються у розширення виробництва, збільшуючи загальний обсяг експорту  загалом  і металургійної галузі  зокрема.

На   обсяги   експорту   металопродукції  відчутно   впливає   зменшення   дефіциту  бюджету.  Обмеження  пільг   для   металургії  поліпшує   сальдо  бюджету  та  виступає   чинником   заміщення на  користь  технологічного експорту.

Обсяги  технологічного імпорту  так  само залежать від  власного лагового  значення, що видається універсальною характеристикою більшості  показників української зовнішньої торгівлі. Немає  нічого  дивного  у  тому,  що  пожвавлення  промислового  виробництва стає  помітним  чинником   збільшення  імпорту   продукції  машинобудування. Експорт  технологічної продукції стимулює  імпорт  даної товарної  групи  з випереджуючим лагом:  очікування збільшення      експорту             ведуть             до        збільшення    імпорту.         За допомогою фіктивної змінної  CRISIS  простежується вплив  кризових явищ  в економіці  України на обсяги  імпорту  виробів  машинобудування.

 35  Литвицький В. У заручниках зовнішньої кон’юнктури // Вісник НБУ. ― 2006. ― № 5. ― С. 23—27.

 

 

Знецінення грошової  одиниці  негативно  позначається на  дина міці промислового виробництва в Україні. Збільшення обсягів технологічного експорту, а також імпорту технологічних товарів, сприяє  зростанню  промислового виробництва в Україні. Позитив ний  вплив  експорту  металопродукції може  пояснюватися зростан ням  внутрішнього попиту  і як  наслідок, виникненням ефекту заощаджування від масштабу. Збільшення промислового вироб ництва країн–торговельних партнерів позитивно  впливає  на українське промислове виробництво.

 

 

 

Чинники  окремих груп експорту, імпорту

Оцінки    чинників   короткочасної  динаміки   окремих   товарних груп  експорту,  імпорту  та  промислового  виробництва  наведені  у табл. 5. Порівнюючи з довгостроковими коефіцієнтами  (табл. 4), помічає, що зникає  залежність експорту  від власного  лагового значення. Це означає, що можливості збільшення експорту відоб ражають  радше  довгострокові характеристики української еко номіки, ніж короткочасні тенденції. Для експорту  технологічної продукції не простежується впливу  дефіциту  бюджету. Також  по мітно  доволі  оперативне  коригування довгострокових тенденцій,  а саме: протягом кварталу відхилення поточних значень від довго строкового  тренду  коригуються на  70 %. Несприятливий вплив сировинного експорту  металопродукції на технологічний експорт підтверджується і  в короткостроковому періоді. Вплив  номіналь ного обмінного  курсу  на технологічний експорт  не простежується й у короткостроковій перспективі. Тож  квітнева  (2005  р.) реваль вація гривні аж ніяк не могла перешкодити збільшенню техноло гічного експорту. Підтверджується позитивний зв’язок  експорту  із промисловим виробництвом у країнах–торговельних партнерах.

Оцінка короткочасних залежностей експорту  металопродукції підтверджує наведені  вище довгострокові коефіцієнти. Зокрема, помітний  позитивний вплив  технологічного експорту  та поліпшен ня  сальдо  бюджету. Також  зростання світових  цін на метал  спри чиняє  збільшення  експорту   металопродукції,  що  цілком  очікува но. У  короткочасному періоді  втрачається вплив  обмінного  курсу на  експорт  сировини.  Порівнюючи з  довгостроковими  коефіцієн тами для технологічного імпорту, зауважуємо, що зберігається залежність від промислового виробництва в Україні та авторегре сивна залежність. Простежується слабкий  негативний  вплив тех нологічного   експорту   з  лагом   у  квартал.  Це  пояснюється  замі щенням технологічного імпорту надходженнями від експорту. Залежності промислового виробництва також  зберігаються у ко роткостроковій перспективі, лише зникає  вплив експорту  метало продукції.

Збільшення  технологічного експорту  на  10 % додає  0,7 % до короткочасної динаміки  промислового виробництва, тоді як збіль шення  технологічного імпорту  – 0,4  %.

 

Обсяги технологічного експорту знижуються внаслідок збіль шення  експорту  металопродукції (рис. 4). Збільшення промисло вого виробництва позитивно  впливає  на експорт протягом  трьох кварталів, надалі  вплив  послаблюєтьтся. Імпорт  машинобудуван ня виразно  стимулює  технологічний експорт, його вага в декомпо зиції   залишків  стрімко   зростає   протягом   року   і  надалі   досягає

55 %. Зростання експорту  визначається насамперед  власною  ди намікою та технологічним імпортом. Вага експорту  металу та промислового  виробництва  в  декомпозиції залишків  майже  одна кова  і коливається на рівні  10 %.

 

Збільшення експорту машинобудування та промислового виро бництва спочатку стимулюють  технологічний імпорт, а надалі  за лишаються нейтральними (рис. 5).  Зростання експорту   метало продукції перешкоджає нарощуванню технологічного імпорту,  що свідчить про незалежність сировинного експорту  від імпорту тех нологій. Однак  вага даного чинника  в декомпозиції залишків найнижча (зростає  до  8 %). Технологічний експорт  визначає ди наміку  технологічного імпорту  на  20 %, а промислове виробницт во  – на  15 %.  Технологічний  імпорт  характеризується  значною авторегресивною залежністю  і значною  мірою  залежить від  влас них тенденцій.

Експорт  металургійної галузі  (рис. 6) збільшується внаслідок нарощування технологічного імпорту (протягом двох років) та експорту  продукції машинобудування (протягом  1,5  року). Ваго мий вплив даних чинників підтверджує їх частка у декомпозиції залишків (50 % і 30 %, відповідно).  Розвиток технологічних галу зей  не  знижує   експорт   металургії,  отже,  технологічний експорт доповнює    експорт    металів.   Спостерігається   позитивний  вплив

промислового виробництва,  що у декомпозиції залишків визначає зміни  сировиннтго  експорту  на  10 %.  Експорт   металопродукції виявляє авторегресивну залежність протягом  трьох  кварталів, на далі  імпульс  слабне, і відбуваєтьтся корекція показника.

 

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: