Название: Технологічний експорт і динаміка економічного зростання в Україні - Черкас Н.

Жанр: Економіка

Рейтинг:

Просмотров: 955

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |



2. Динаміка технологічного експорту

 

Збільшення технологічного експорту  видається актуальним для України з декількох причин. Поперше, через обґрунтовані побо ювання щодо підвищеної  залежності української економіки  від сировинного експорту. Подруге, поліпшення структури експорту забезпечить формування передумов  для стійкого економічного зростання.  Несировинний  експорт   створює   збільшення  попиту, яке  менше  загрожує посиленням залежності від  кон’юнктури сві тових цін21, тим паче цього слід очікувати  від технологічного екс порту. В багатьох  країнах із переважанням сировинного експорту траєкторія стійкого економічного  зростання порушувалася «не сподіваним» погіршенням платіжного балансу  внаслідок  раптово го зниження цін на сировину, в українському випадку  – світових цін на метал. Потретє, відбувається посилення імпульсів  для ре алізації моделі інноваційнотехнологічного зростання, яка перед бачає підвищення якісної конкурентоспроможності та відхід від сировинної орієнтації економіки. Зв’язок  між  обома  показниками може бути взаємним, коли переорієнтація від сировинного на не сировинний  експорт  (наприклад,  через  зміцнення  грошової   оди

 

18  Геск’єр А. Загальний огляд макроекономічної ситуації в Україні//Вісник НБУ. — 2001. —

№ 4. — С. 5—6.

19 Шевчук В. О. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних економіках: досвід України. — Львів: Каменяр, 2001. — С. 340—358.

20 Крючкова І. Макроекономічні наслідки зміцнення гривні // Вісник НБУ. — 2005. — № 5. —

С. 14—18.

21  Вахненко Т. Нееквівалентність зовнішньої торгівлі — фундаментальна проблема економічного розвитку країн, що розвиваються // Економіка України. — 2005. — № 2. — С. 65—73.

 

 

ниці)  посилює  інноваційну компоненту  експорту  зокрема  і виробництва  загалом.

Товарна  структура української зовнішньої торгівлі  є недвозначною:  зростання  експорту  відбувається переважно за  рахунок сировинних галузей  (табл. 1). Станом  на  кінець  2005 р. в експорті

домінували продукція  металургії (близько  40 %)  і  хімічної   промисловості   (10  %),  тоді   як   машини   та  устаткування  становили

близько   13 %.  Основними  товарами   українського  імпорту   залишаються  енергоносії,  хоча  зростає  питома  вага  продукції машинобудування та хімічної  галузі. У структурі експортуімпорту зберігається           вузька             спеціалізація,             коли    на        3–4      товарні           групи припадає 70–75 % зовнішньоторговельного обороту.

Таблиця  1

Структура найважливіших експортних та імпортних  товарів

( % від загального обсягу)

 

 

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Експорт

Металопродукти

36,2

32,3

41,5

34,0

39,1

41,9

39,3

38,2

36,6

37,9

40,9

Машинобудування

11,8

9,8

9,6

12,0

11,1

12,0

13,7

14,1

13,5

18,5

13,1

Хімія

9,7

11,7

10,6

10,5

11,1

12,4

10,9

9,7

10,1

9,8

10,4

С/г    та    харчова галузь

 

8,5

 

8,7

 

4,8

 

8,5

 

11,4

 

9,0

 

10,7

 

12,8

 

13,1

 

12,8

 

12,6

Імпорт

Енергоресурси

55,4

51,7

47,6

42,0

42,1

42,9

39,0

38,6

38,1

36,4

32,1

Машинобудування

14,9

13,5

15,2

21,0

17,4

17,6

20,0

21,1

22,3

25,2

26,5

Хімія

5,4

5,6

7,3

10,0

11,3

11,1

11,6

12,4

12,3

12,4

13,9

 

Джерело: Держкомстат України

 

У 2005 р. питома  вага  продукції чорної  та кольорової металур гії в українському експорті  зросла  до 40,9 % проти  37,9 % у 2004 р. (рис. 1), що створює  побоювання  щодо зниження ефективності (збільшення фізичних обсягів експорту  відбувалося на тлі стабі лізації  світових цін на метал та зниження рентабельності22), нега тивного   впливу   на  природне   середовище   та  недостатніх  коштів для  модернізації виробництва23. Порівняння з країнами Централь

22  Дем’янченко А. Анализ внешнеэкономической деятельности Украины в 1998—2003 годах:

от спада к экономическому росту // Економіст. — 2004. — № 9. — С. 42—45.

23 Непомняща Т. Стимулювання експортної діяльності підприємств малого та середнього бізнесу // Актуальні проблеми економіки. — 2004. — № 2 (32). — С. 146—155.

 

 

 

ної та Східної  Європи  лише  посилює  зроблені  зауваження. Вітчи зняний  експорт  сировини  і товарів  з низькою  питомою  вагою  до даної  вартості  у  410  разів  перевищує   аналогічний показник  для Чехії, Угорщини  та Польщі. Водночас  експорт продукції україн ського машинобудування у 25 разів нижчий від аналогічного по казника країн  Центральної Європи24. В Україні поступово  закріп люється   вкрай  невигідна   у  стратегічному  плані  сировинна структура;  не  виключено,  що  тривале   в  часі  зниження  світових цін на сировинні  товари  обмежуватиме надходження від експорту.

 

Додаткові труднощі  створює  підвищена  енергоємність експорт них  галузей. На  кожен  долар  ВВП  Україна витрачає   у  5,5  разу більше  енергоресурсів порівняно з  державами Центральної Євро пи, і в 12 разів більше країн  Організації економічного  співро бітництва  та розвитку, причому  з часом ситуація  не поліпшується, а  погіршується.  За   1990–2000  рр.  енергомісткість українського ВВП  зросла  з 1,39  кг умовного  палива  на одну  гривню  продукції

 

24  Вірван Л. Проблеми і перспективи у міжнародній торгівлі // Фінанси України. — 2003. —

№5. — С. 78—88.

 

 

до  1,96  кг25, що  підвищує   залежність  від  імпорту  сирої  нафти   і природного газу.

Попри  визнання  конкурентоспроможності вітчизняних  товарів на світовому ринку як сукупності  технічних  (якість продукції, екологічність, дизайн, безпека, умови передпродажного та після продажного обслуговування тощо), економічних (престижність продукції, попит,  витрати  виробництва,  рентабельність,  ціна, лі зинг, умови платежів і постачань, ефективність інноваційно інвестиційних процесів,  вибору  ринку  і технології маркетингового просування продукції,  рівень   митних   тарифів)  та  інших   чинни ків26  в Україні зберігається «девальваційний синдром», успадко ваний  з інфляційних 1990х  років27. Занижена вартість  гривні  да лі вважається однією  з найважливіших конкурентних переваг28. З іншого боку, стверджується, що гіпертрофоване зростання мета лургії, хімії, енергетики  та  паливної  промисловості стало  наслід ком саме передевальвації грошової одиниці29, яка помилково  роз глядалася засобом оперативного поліпшення цінової конкуренто спроможності експорту. Прихильниками «слабкої»  гривні  не вра ховувалася залежність експорту  від здешевлення критичного ім порту, передусім  машин  та обладнання, що важливо для  техноло гічного  переоснащення виробництва.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: