Название: Технологічний експорт і динаміка економічного зростання в Україні - Черкас Н.

Жанр: Економіка

Рейтинг:

Просмотров: 800

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |


1. Огляд  літератури

 

Численні переваги експорту традиційно пов’язуються з підви щенням продуктивності та зменшенням  залежності від цінових тенденцій, стимулюванням інвестицій  і застосуванням інновацій, поширенням знань та технологій, підвищенням якості продукції1, збільшенням попиту  на кваліфіковану робочу  силу2. Останнім ча сом увагу  дослідників привертають не так обсяги  експорту,  як  йо го  структура. Д. Хаммелс  і  П. Кленов   показали,  що  промислові

 

1 Awarez R,. López R. Exporting and Performance: Evidence from Chilean Plants // Canadian Journal of Economics. ― 2005. ― Vol. 38. ― No. 4. ― P. 1384―1400.

2  Yeaple  S. A Simple Model of Firm Heterogeneity, International Trade and Wages // Journal of

International Economics. ― 2005. ― Vol. 65. ― P. 1―20.

 

 

країни  експортують  значно  більше  товарів  за  високими  цінами  та вищої якості, ніж менш розвинуті економіки3. Вплив експорту  на економічне  зростання залежить від  його  технологічної компонен ти;  експорт  сировини  може  бути  негативним   чинником,  оскільки не вимагає  концентрованого використання досягнень  науки й тех нологій,  а  також  є  чутливим   до  цінового  чинника4. Х. Креспо   і Ю. Вюрц  на  підставі  аналізу показників 45  країн  продемонстру вали  стимулюючий  характер експорту  для  країн, що розвивають ся, передусім   у  конкурентному  середовищі   відкритої  економіки, але  наголошують важливість  постійного  підвищення  якості  това рів  та  ефективності  виробництва5.  На  прикладі аналізу показни ків  28  провінцій   Китаю6   за  період   1978—2000 рр.  показано,  що збільшенню  експорту   сприяли лібералізація зовнішньої торгівлі, залучення прямих  іноземних  інвестицій  та індустріальна реструк туризація, що передбачала експортну  спеціалізацію в напрямі ефективнішого  використання  порівняльних  переваг.  В.   Нод   і Т. Ґріз7  довели,  що використання ноухау  належить до найважли віших  чинників  зростання експорту  африканских країн.

У Сінгапурі стимулювання розвитку технологічних галузей принесло  відчутні результати протягом порівняно короткого  часу завдяки політиці  підвищення рівня  заробітної плати  та  збільшен ня  різниці  тарифних ставок  між  високо  та низькокваліфіковани ми працівниками, що заохочувало підвищення кваліфікації пер соналу8. Для  підприємств на так званих  територіях стимулювання експорту  (англ. export processing  zones)  передбачалися «податкові канікули»,  субсидування та звільнення від мита  товарів  для  реек спорту.  Дослідження  довготермінового (1960–2001 рр.)  зв’язку між  експортом  та економічним  зростанням у Чилі4  продемонстру вало  негативний   вплив   на  ВВП  сировинної  орієнтації  експорту, тоді як виявилося, що зростання технологічної компоненти  сприяє залученню інвестицій,  підвищує  продуктивність зовнішньої торгів лі та забезпечує довготермінове економічне  зростання.

 

3 Hummels D., Klenow P. The Variety and Quality of a Nation’s Exports // The American Economic

Review. ― 2005, June. ― Vol. 95. ― No. 5. ― P. 704―719.

4 Herzer D., NovakLehmann F., Siliverstovs B. ExportLed Growth in Chile: Assessing the Role of

Export Composition in Productivity Growth // Discussion Papers. ― 2004, November. ― No. 103. ― 28 p.

5 Cuaresma J., and Wörz J. On Export Composition and Growth // Review of World Economics. ―

2005. ― Vol. 141― No.1. ― P. 33―49.

6  Shujie Yao.  On Economic Growth, FDI and Exports in China // Applied Economics. ― 2006,

February. — No. 3 (38). ― P. 339―351.

7  Naude W., Gries T. The Economic Geography and Determinants of Manufacturing Exports from

South Africa // The Conference on Growth, Poverty Reduction and Human Development in Africa,

Centre for the Study of African Economies, University of Oxford. ― 2004, March 21—22. ― 27 p.

8  ChaoWei Lan. Singapore’s Export Promotion Strategy and Economic Growth // Working Paper.

― 2001, March. ― No. 116. — 18 p.

 

 

Важливим чинником  збільшення технологічного (у ширшому розумінні  – несировинного)  експорту  може  бути  імпорт  техноло гій, машин,  обладнання  та  сировини. Б.  Хокман   і  С. Джанков9 довели,  що  імпорт  технологій   та  обладнання має  стійкий  зв’язок зі  структурою та  обсягами  експорту   до  ЄС  із  країн  Центральної Європи  (Болгарії, Чехії, Угорщини, Польщі  та Румунії). Відомий феномен  «голландської  хвороби» демонструє,  що  навіть  у розви нутій країні  з диверсифікованим промисловим сектором може відбуватися «витіснення» технологічного експорту  промислових товарів   сировинним  експортом   (деіндустріалізація  експорту)  че рез  зміцнення грошової  одиниці  та  підвищення рівня  цін  з  одно часним прискореним розвитком  сектора товарів внутрішньої тор гівлі10.  Корисний досвід  Японії  полягає   у  тому,  що  від  початку було обрано курс на виробництво конкурентної технологічної продукції на експорт11.

Важливість збільшення експорту  загалом  і стимулювання тех нологічного   експорту   зокрема   наголошується  багатьма   вітчизня ними економістами  та політиками як шлях до економічного  зро стання12,  підвищення  не  лише  економічної,  а  й  політичної потужності країни13. Попри  розвинутий технологічний, науковий  і ресурсний  потенціал, обсяги експорту в розрахунку на душу на селення  в Україні вдвічі  менші, ніж  у Болгарії та Росії, втричі  – ніж  у  Польщі,  вчетверо   – ніж  у  Хорватії,  вдесятеро   – ніж  в Угорщині   та  вдванадцятеро – ніж  у Чехії14.  Підвищення конку рентоспроможності українського експорту  пов’язується з цілеспря мованим   оновленням  основних   фондів,   технологій  та   продук ції15, використанням надходжень від  експорту  для  технічного переозброєння, передусім  у галузі машинобудування16. Водночас залишається  дискусійною залежність  українського експорту  зага лом  та  його  технологічної компоненти  від  обмінного  курсу17. За

 

9 Hoekman B., Djankov S. Determinants of the Export Structure of Countries in Central and Eastern

Europe // The World Bank Economic Review. — 1997. ―Vol. 11. ― No. 3. — P. 471―487.

10 Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика. — Львів: Каменяр, 2003, — C. 589—607.

11   Hibbert  P.  Evaluating  Government  Export  Promotion  —  Some  Conceptual  and  Empirical

Approaches // The International Trade Journal. ― 1998. ― Vol. XII. ― No. 4. ― P. 24―41.

12 Пирець Н. М. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України // Проблемы развития

внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. ―

Донецк: ДонНУ, ― 2004. ― С. 271—273.

13  Юхименко В. В. Експортний потенціал України // Політика  і час.  ― 2001. ― № 12. ―

С. 35—41.

14 Сальник О. М. Шляхи підвищення експортного потенціалу України // Формування ринкових

відносин в Україні. — 2004. — № 1. — С. 127—129.

15  Сухоруков  А. І. Проблеми та шляхи забезпечення конкурентної спроможності економіки

України // Стратегічна панорама. — 2002. — № 2. — С. 25—31.

16  Алимов О., Ємченко В. Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку //

Економічний часопис — ХХІ. — 2003. — № 6. — С. 28—32.

17  Береславська О. Ревальвація, девальвація чи лібералізація? // Вісник НБУ. — 2001. —№ 9.

— С. 40—43.

 

 

нижений   обмінний   курс   гривні,  на  думку   багатьох   українських учених, є чинником збільшення виробництва та поліпшення тор говельного  балансу18. Проте не бракує  протилежних думок щодо доцільності девальвації грошової  одиниці  в українській економіці: залежність виробництва від критичного імпорту, погіршення фіс кальних показників19, послаблення стимулів  до ефективного ви користання трудових та енергетичних ресурсів20. Так само немає визначеності щодо  залежності  технологічного експорту  від  сальдо бюджету. Загалом існує потреба  у визначенні таких  засадничих функціональних характеристик української економіки, як вплив технологічного і сировинного експорту на динаміку  промислового виробництва чи залежність обох показників від окремих  груп ім порту. Нарешті, зацікавлює порівняння довго і короткострокових тенденцій, а також оцінка швидкості  адаптації  короткочасної ди наміки  до рівноважних довгострокових трендів.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: