Название: Пов’язані з ГАТС проблеми для країн з перехідною економікою, що прагнуть вступити до СОТ

Жанр: Економіка

Рейтинг:

Просмотров: 754

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |


Специфічні секторальні зобов’язання

 

Структура зобов’язань з доступу до  ринку та національного режиму

 

Зазначаючи сектор послуг чи вид діяльності в національному розкладі, Член бере на себе більш високі зобов’язання, ніж пе редбачено ГАТС, включаючи  зобов’язання з доступу до ринків  та національного режиму21. Кожен  Член  може  визначити точний  рі вень  доступу  до  ринків  та  національного режиму, який  він  при йняв на себе, зазначивши обмеження  у власному  національному розкладі.  Обмеження зазначаються окремо  щодо  кожного  з чоти рьох  способів  постачання послуг. Обмеження можуть  бути  у фо рмі  загального винятку   з  будьякого зобов’язання  для  одного  чи

 

20  Ці винятки  аналогічні положенням статті XXI  та XX ГАТТ.

21    Розклади  ГАТС  базуються   на  секторальній  класифікації,  розробленій  Секретаріатом

СОТ, яка  поділяє  послуги  на 12 секторів, що мають по 54 підсектори. Підсектори, у свою чергу,  мають   161  вид   діяльності.  Секретаріат  ГАТТ,   Класифікація  секторів   послуг  – GATT

Secretariat, Services Sectoral Classification List: Note  by  the  Secretariat (MTN.GNS/W/120,

10 July  1991)  – базується на статистичному  документі  ООН No.  77,  Тимчасовій основній  класифікації  продукції – Provisional Central  Product  Classification (New  York:  Department  of

International Economic  and  Social  Affairs, Statistical Office  of the  United Nations, 1991). Система класифікації ООН була  оновлена.

 

 

більшої кількості способів поставки, в кожному  випадку  буде зазначено   «незв’язані» (unbound).   Крім   того,   обмеження   мо жуть описувати конкретні  умови, які характеризують рівень зо бов’язань  Члена щодо певного способу поставки22. Обмеження записуються як «горизонтальні», якщо вони стосуються певного способу  поставки  щодо  всіх  перелічених видів  діяльності23. Ко ли обмеження  стосуються  лише певного виду діяльності, воно записується лише  для  цього  сектора. В результаті розклад Чле на зобов’язує його забезпечити як доступ до ринку, так і націо нальний  режим у перелічених секторах послуг та щодо поста чальників  таких   послуг   у  відповідності  з  кожним   з  чотирьох способів поставки, але з обмеженнями, зазначеними в самому розкладі.

 

Національний режим

 

У  ГАТС  зобов’язання  національного режиму  вимагає  від  Чле нів  СОТ   ставитися   до  послуг   та  постачальників  послуг   інших Членів  не  менш  сприятливо,  ніж  до  подібних  власних  послуг  чи їх постачальників24. Але, якщо положення ГАТТ щодо національ ного  режиму   стосуються   практично  всіх  товарів   без  винятків25, принцип  національного режиму згідно з ГАТС стосується  лише секторів,  зазначених  у  національних розкладах.  Також   зобов’я зання національного режиму часто мають загальні чи специфічні секторальні обмеження.

Оскільки більшість  урядів, які брали  участь в Уругвайському раунді, мала складні  системи внутрішнього регулювання, що пе решкоджали чи гальмували імпорт шляхом  відмови від націона льного режиму, і оскільки скасування таких широко  розповсю джених  заходів  не було політично  прийнятним, було неможливо включити  в  ГАТС  будьякі   зобов’язання щодо  національного ре22  Наприклад, загальним обмеженням  на зобов’язання з комерційної присутності  (спосіб  3)

є вимога мінімального рівня  участі резидентів  у спільному  підприємстві.

23  Наприклад, зобов’язання щодо комерційної присутності  (спосіб  3)  з приводу  доступу  до ринку   може  зазначатися  в  горизонтальній  частині,  якщо   всі  іноземні   інвестиції   підлягають

офіційній перевірці та дозволу.

24    Ст.  XVII.  та   ст.  XVII.2  ГАТС   відображає  той   факт,  що   національний  режим   не обов’язково вимагає  формально ідентичного  режиму. Параграф 3 статті  передбачає,  що реальна  перевірка національного режиму, не залежно  від  того,  чи є він  формально ідентичним,  чи ні, є  однаковість   «умов  конкуренції.»  Стаття  ІІІ  ГАТТ  стосується   швидше  «подібних»,  а  не

«конкурентних» умов. При  цьому  таке  більш  вузьке  визначення є досить  амбіційним,  оскільки очевидно  з механізму  врегулювання суперечок  згідно  ГАТТ,  що більшість  суперечок  виникає  з приводу  розбіжностей у трактуванні та ставленні  до «подібних» імпортних  та вітчизняних товарів.

25   Ст. IV  ГАТТ вилучає  демонстраційні квоти  з  зобов’язань щодо  національного режиму.

Однак, що  цікаво, такі  квоти  можуть  вважатися  обмеженням   у  торгівлі   послугами   (розвагами), а не в торгівлі  товарами  (фільмами).

 

 

жиму, які б застосовувалися щодо всіх послуг26. Натомість було вирішено, що слід провести переговори  про зобов’язання з «наці онального  режиму» та включити  їх до національних розкладів зо бов’язань  відповідно до кожного  визначеного виду послуг.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: