Название: Пов’язані з ГАТС проблеми для країн з перехідною економікою, що прагнуть вступити до СОТ

Жанр: Економіка

Рейтинг:

Просмотров: 891

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |



Постановка проблеми

Перед усіма країнами з перехідною економікою, які прагнуть вступити  до Світової  організації торгівлі  (СОТ), постають  різнома нітні  проблеми. В основних  сферах, щодо яких  проводяться перего вори про специфічні зобов’язання країни, а саме тарифи та послуги, необхідно  узгодити умови, які порушують  хиткий баланс між необ хідністю   лібералізації  доступу  на  ринки  та  захисту   національного

 

*  Цю  статтю  перекладено з  англійської мови. Її  вперше  було  представлено на  семінарі  на тему «Україна та СОТ»  у Львівському національному університеті  імені Івана  Франка 2 черв ня 2003 року.

**  Дж. Ентоні  ВанДузер є доцентом  і колишнім  заступником  декана  факультету загального права  Університету Оттави. Проф.  ВанДузер спеціалізується на міжнародній торгівлі  і є членом  Наукової  консультативної  ради  при  заступнику  міністра   зовнішньої   торгівлі.  Він  брав участь  у  проектах  технічної  допомоги,  пов’язаних з  торговельним правом  і  законодавством у

країнах з  перехідною   економікою   і  таких,  що  розвиваються,  включаючи   Бангладеш,  Росію, Китай, Україну, Грузію, Вірменію, Болгарію, Боснію, В’єтнам і Киргизію. У 2000 р. проф. ВанДузер був редактором  однієї  з перших  книжок  про пострадянську Росію  та міжнародну систему  торгівлі   і  написав  для  неї  розділи   з  інтелектуальної  власності   та  торгівлі   послугами. Проф. ВанДузер очолює  Виконавчий комітет  Центру  торговельної політики  та  права, утворе ний  факультетом права  Університету Оттави  і Школою  з міжнародних відносин  Нормана Патерсона  у Карлтонському університеті, і є доцентом  цієї школи.

 

 

виробництва. Також  досить  суттєво  необхідно  реформувати внутрі шній правовий  режим  для  забезпечення його відповідності правилам СОТ. Для  країн з перехідною економікою  такі ризики  є особливо значними  в секторах   послуг  унаслідок двох  основних  причин. По перше,  Генеральна угода  з торгівлі  послугами  (ГАТС)1,  яка  встано влює  загальні правила торгівлі  послугами,  постійно  вдосконалюєть ся2. Подруге, в країнах з перехідною  економікою  продовжуються глибокі  перетворення, пов’язані з розбудовою  ринкової  економіки, і тому досить важко  прийняти зобов’язання, яких  вимагає  ГАТС.

Справді, зобов’язання згідно  з ГАТС не були  постійними  з ча су набуття  цією угодою  чинності  у 1995 році. Переговори тривали й по закінченні Уругвайського раунду, в результаті яких  було прийнято  вищі рівні зобов’язань у сфері  фінансових послуг3, те лекомунікацій4  та стосовно  переміщення фізичних  осіб5. Розпоча то також  переговори  для  розробки правил  стосовно  субсидій,  за хисних  заходів, урядових закупівель та внутрішнього регулюван ня  у сфері  торгівлі  послугами. Ці  переговори  проходять саме  те пер. Разом  із  сільським   господарством,  сфера  послуг  є  однією  з двох сфер, де подальші  переговори  були заплановані під час Уругвайського раунду. Отже, нові  переговори  у сфері  послуг розпочалися в лютому  2000 року.

Але  це  лише  найочевидніші  шляхи   вдосконалення  зобов’язань Членів  СОТ. Крім  цього,  результати зобов’язань згідно  з ГАТС на бирають сили під час урегулювання суперечок  у рамках  СОТ, що стосуються  торгівлі  послугами. Навіть  у разі  відсутності  тлумачення з боку Органу з урегулювання суперечок, Члени  СОТ  сприяють удосконаленню розуміння правил  ГАТС завдяки дослідженням та аналізу, які  проводяться  урядами   Членів,  науковцями та  значною

 

1  Додаток  1B  до Марракеської угоди  про  заснування Світової  організації торгівлі, (1994)

33 I.L.M. 81 [ГАТС].

2  Правила ГАТТ,  особливо  ті, що стосуються  національного режиму, охоплювали послуги лише тією мірою, якою  вони стосувалися торгівлі  товарами. Наприклад, стаття  III:4  ГАТТ стосується послуг транспортування та дистрибуції. Суперечка згідно з ГАТТ щодо дистрибуції канадського лікеру  виникла  навколо  існування монополії  держави  на  роздрібну торгівлю  цим

товаром,  що призводить до режиму, менш сприятливого,  ніж  національний (та навіть  відпові дає  встановленню   кількісних  обмежень  згідно  з  ГАТТ  Ст. XI)  (Позов  США  проти  Канади: CanadaImports, Distribution  and   Sale   of  Certain Alcoholic   Drinks  by  Provincial  Marketing

Agencies,  BISD, 39th  Supp.  27, 1992). Більше того,  стаття  IV  ГАТТ,  яка  дозволяє урядам  за лишити   демонстраційні квоти,  які   в  іншому  випадку   суперечили   б  зобов’язанням  згідно   зі статтею III, є заходом, який  дозволяє порушувати національний режим  для  культурних послуг

так  само,  як  і для  товарів  (кінематографічних  фільмів).  Див. огляд, який  наведено  нижче, з приводу  врегулювання суперечки  за правилами ГАТС.

3   Нові  зобов’язання включено  до  П’ятого  протоколу  Генеральної угоди  про  торгівлю  послугами.  Цей  протокол   набув  чинності  в  березні  1999  року.  Попередній перелік   зобов’язань

було включено  до Другого  протоколу Генеральної угоди про торгівлю  послугами, прийнятого  2

липня  1995 року, та який  набув чинності  1 вересня  1996 року.

4  Нові  зобов’язання зазначені у П’ятому  протоколі  Генеральної угоди  про  торгівлю  послугами, який  було прийнято  30 квітня  1996 року  та який  набув чинності  1 січня  1998 року.

5   Члени  зазначили додаткові  зобов’язання у  цій  сфері  в  додатках до  Третього  протоколу

Генеральної угоди про торгівлю  послугами, прийнятому 24 липня  1995 року.

 

 

мірою  співробітниками Секретаріату СОТ6.  Зважаючи  на  новизну правил  ГАТС,  індивідуальний характер зобов’язань у національних розкладах та прагненні  завершити переговори  в останні місяці Уругвайського раунду  якнайшвидше,  Члени  СОТ, без  сумніву,  не до кінця  розуміли власні  зобов’язання, а ще менше – зобов’язання інших  Членів. Нині, коли  більше  семи років  минуло  з часу набуття чинності угодою, члени почали краще розуміти  природу  проблем, пов’язаних із практикою нечіткого та суперечливого формулювання зобов’язань у розкладах деяких  Членів, а також  коло проблем, пов’язаних із труднощами інтерпретації складних положень ГАТС. Зрозумівши такі проблеми, члени почали вимагати  від країн, які вступають  до СОТ, чіткіших  та конкретніших зобов’язань у сфері послуг, ніж  вони брали  на себе7. Киргизія, Латвія, Грузія  та Вірме нія, наприклад, узяли  на  себе точніші  зобов’язання у секторах  по слуг, ніж  основні  торгові  країни  – такі, як  Канада та  Євросоюз. Еволюційна природа  ГАТС створює  проблеми  для  країн, які  приєд нуються  до СОТ, оскільки вони намагаються виконати  вимоги  з бо ку чинних  Членів  за умови, коли такі вимоги постійно  змінюються.

Існує  низка  інших  проблем  перед  країнами, які  вступають  до СОТ. Досить  часто  законодавство у сфері  послуг  є новим,  непов ним  та неточним,  що відображає як  відносно  незначний  відтинок часу, протягом  якого  ці країни  намагаються розбудувати ринкову економіку, так і продовження змін  національної політики  та зако нодавства  паралельно процесу  економічної  трансформації. Розви тку сильної правової бази перешкоджають різноманітні чинники, зокрема  недостатнє   кадрове   забезпечення  компетентними   в  даній сфері  державними службовцями, слабкі  традиції  у сфері  права, відсутність  налагодженого процесу  формулювання політики  за участю зацікавлених сторін, бюджетні обмеження  щодо вибору інструментів політики  та необхідність забезпечення базовими  по слугами великого  прошарку бідного населення. Через  зміни та невизначеність законів  і процедур  у царині послуг перехідним економікам важко  розробити   власні  пропозиції щодо  послуг,  так само як і сформулювати та виконувати зобов’язання у цій сфері.

Поширення  правил   ГАТС  на  заходи   реґіональних  і  місцевих урядів та органів влади створює додатковий бар’єр на шляху приєднання до СОТ. У багатьох  перехідних економіках через  не обхідність  залучення та забезпечення відповідності актів реґіона льних  і місцевих  органів  влади  розробка ринкових правил, а  та6    Це  питання   розглядається  нижче.  Деталі   обговорення   наведено   в  ГАТС   2000:   NEW DIRECTIONS  IN   SERVICES  TRADE    LIBERALIZATION, P.  Sauvй   &  R.   Stern,  eds.   (Washington: Brookings Institution Press,  2000)  [далі  – ГАТС 2000].

7  G. Feketekuty. «Assessing  and Improving the Architecture of the GATS» in GATS 2000 [Feketekuty], там  само, с. 99.

 

 

кож  послідовної та всебічної  переговорної позиції  у сфері  послуг є досить  складною. Водночас  від  доби  розпаду  Радянського Сою зу вони створили  низку комплексних міжнародних угод Співдру жності  Незалежних Держав (СНД).  Для  приєднання до  СОТ  ці різноманітні відносини  мають бути узгоджені між членами  СНД.

Поєднання динамічної  природи  ГАТС зі  змінами,  що тривають у перехідних економіках та регуляторних механізмах у сфері  по слуг, робить приєднання до правил  ГАТС надзвичайно складним завданням. У цій статті розглядаються проблеми для перехідних економік   у  справі   формування  зобов’язань,  достатніх   для  отри мання  згоди  на вступ до СОТ.

 


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: