Название: Пов’язані з ГАТС проблеми для країн з перехідною економікою, що прагнуть вступити до СОТ

Жанр: Економіка

Рейтинг:

Просмотров: 754

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |


Угоди  постУругвайського раунду в окремих секторах

 

Члени погодилися продовжувати переговори  по закінченні Уругвайського раунду  в чотирьох  сферах, де не було досягнуто значного  прогресу: пересування фізичних осіб, фінансові послуги, базові  телекомунікації та морський  транспорт.

Наприкінці Уругвайського раунду  чимало  розвинутих та деякі країни, що розвиваються, взяли  специфічні зобов’язання надати доступ працівникам компаній, необхідний  для управління комер ційною  присутністю  постачальника послуг  та доступ  для  тимчасо30  Art.  IIIbis ГАТС.

31  Art.  VI.5  ГАТС.

32   Члени  також  зобов’язані (Art. VIII.1) забезпечити,  щоб  монопольний постачальник  послуг  не зменшував  зобов’язання з  доступу  до  ринку, прийняті відповідно  до  поступок,  зазначених  у національному розкладі.

33  Однією  з таких  тем є Додаток  щодо відмови  від зобов’язання за Статтею  ІІ, розглянутий вище в розділі  «Режим найбільшого сприяння».

 

 

вого перебування працівників з метою проведення переговорів та укладання контрактів. Ці  переговори  тривали  до кінця  1995  року в надії, що пропозиції в цій сфері  будуть поліпшені. Однак  було зроблено  лише мінімальні вдосконалення в пакеті  зобов’язань, які були прийняті в кінцевому  підсумку34.

Переговори про фінансові послуги не були завершені до кінця Уругвайського раунду. Значною мірою  це було  пов’язано з неба жанням  американців запровадити зобов’язання про  доступ  на  ос нові  РНС.  Сполучені Штати   розуміли,  що  надання   РНС дозво лить   дуже   ліберальний  доступ   для   постачальників  фінансових послуг  з інших  країн, тоді як  доступ  американських постачальни ків  фінансових  послуг,  який   вони  отримають   від  інших   країн, особливо  в  Південносхідній Азії, залишиться обмеженим.  Пере говори  було  поновлено   1996  року  та  врештірешт   у  грудні  1997 року  нова  угода  про  фінансові послуги  була  підписана   102  краї нами, включаючи  Сполучені Штати, які  зробили  додаткові  зо бов’язання35. США  значно  зменшили  винятки  з РНС відносно  фі нансових  послуг.

Багато  країн, що розвиваються,  побудували власні  зобов’язання стосовно  фінансових послуг  на  основі  Домовленості про  зо бов’язання у сфері  фінансових послуг36. Ця необов’язкова домов леність дає схему для поліпшеного доступу, який може бути вста новлений   у  національних  розкладах  поступок.  Вона,  ймовірно, стане стандартом  для  майбутніх  зобов’язань про лібералізацію. Те лекомунікації є одночасно і окремим сектором послуг, і засобом поставки  багатьох  інших  послуг. Додаток   ГАТС  звертає  особливу увагу на неспроможність досягти згоду щодо зобов’язань у сфері базових  телекомунікаційних послуг37. Як і у випадку  фінансових послуг,  неспроможність укласти   загальну угоду  було  пов’язано з небажанням США та інших країн узяти на себе зобов’язання про лібералізацію  на  основі  РНС  в  умовах,  коли   вони  не  отримали згоди  на  взаємні   поступки   від  багатьох   інших  країн. Переговори було  поновлено  1996  року  та, після  здійснення низки  додаткових

 

34  Члени  зазначили додаткові  зобов’язання в цій  сфері  в додатках до Третього  Протоколу

Генеральної угоди про торгівлю  послугами, прийнятого  24 липня  1995 року.

35  Ці нові зобов’язання були  додані  до П’ятого  Протоколу Генеральної угоди  про торгівлю  по слугами. Цей протокол  набув чинності  в березні  1999 року. Попередній перелік  зобов’язань був до даний  до Другого  Протоколу Генеральної  угоди про торгівлю  послугами, прийнятого 2 липня  1995

року та який  набув чинності 1 вересня  1996 року. Нові  зобов’язання про фінансові послуги  розгля даються   в  журналі R.  Dattu,  J.  Boscariol, «WTO Pact  Revolutionizes Financial Services   Trade» (1998) 17 National Banking Law Review  25.

36  Домовленість надруковано Секретаріатом ГАТТ у книзі  «Результати  Уругвайського рау нду багатосторонніх торговельних переговорів». Тексти  офіційних документів  – THE  RESULTS OF  THE  URUGUAY ROUND OF  MULTILATERAL TRADE  NEGOTIATIONS: THE  LEGAL  TEXTS   (Geneva:

GATT Secretariat, 1994), с. 477.

37  Переговори не були успішними  у визначенні  «базових телекомунікацій». Переговори стосувалися державної  та  приватної   передачі  інформації (наприклад,  голосова  телефонія або передача  даних  від відправника отримувачу).

 

 

пропозицій, було укладено угоду про включення в розклади послуг

71 Члена  сектора  базових  телекомунікацій38.

Морські  транспортні послуги  досить  сильно  захищені протекціоністськими заходами, включаючи   правила, що  обмежують  доступ  до портів  або надають  доступ  на дискримінаційній основі. У

кінці  Уругвайського раунду  не було  згоди  серед  Членів  прийняти

зобов’язання, які  б скасовували такі  заходи. Деякі   країни  вимагали  від  США  відмовитися  від  захисту   власного   судноплавства,

встановленого  відомим  Законом Джонса,  що  передбачає,  що  всі

морські  перевезення між  портами  США  повинні  здійснюватися на

суднах  під  прапором  США  та командою  з громадян  США. Переговори  заплановано  було  завершити  в  червні   1996  року, але  їх було подовжено  за відсутності  будьяких поступок  з боку США39.

 

Зміна  розкладів

 

Відповідно до статті  XXI  ГАТС,  Член  може  скасувати  посту пку  в національному розкладі в будьякий час  через  три  роки  з часу  набуття   чинності   зобов’язанням,  попередивши  про  це  за три  місяці  до наміченої  дати  скасування поступки40. Відкликан ня  поступки   має  супроводжуватися компенсацією Членам, екс порт  яких  може  зазнати  негативного  впливу. У разі, коли  пере говори про компенсацію  закінчуються без згоди, Член, якого стосуються  зміни, може звернутися до арбітражу41. Якщо було подано   запит   про   арбітраж,  Член,  який   прагне   змінити   роз клад, не може  цього  зробити,  доки  він  не виконає  дії  компенса ційного  характеру відповідно до рішень  арбітражу. Якщо  ж  він не  виконує   рішення   арбітражу,  будьякий Член,  якого   торка ються  зміни  і який  брав  участь  в арбітражі, може  скасувати  по ступки  у відповідь. Якщо  жодна  з  країнекспортерів не зверну38  Національні зобов’язання було додано  до П’ятого  Протоколу Генеральної угоди про тор гівлю  послугами,  прийнятого   30  квітня  1996  року  та  який  набув  чинності  1 січня  1998  року. Було  напрацьовано низку  принципів про  такі  питання, як  захист  конкуренції, гарантії  взаємо зв’язку, прозорі  процеси  ліцензування та  незалежність регуляторних органів, які  було  зазна чено  в базовому  документі. Більшість членів  взяла  на себе зобов’язання за  цим  документом  у цілому  або щодо його окремих  частин.

39   Чутливість стосовно  Закону Джонса   у  внутрішній політиці  США  чітко  підкреслюється статтею  3(a) вступу  до  вступу  до  Генеральної угоди  з  тарифів і  торгівлі  1994  року, яка, насправді, зберігає  як виняток  з правил  ГАТТ Закон  Джонса  як  законодавство, яке  було  введено в дію  до  ГАТТ 1947  року. Згідно  з  Протоколом про  тимчасове  застосування (та всі  наступні

протоколи про приєднання),  Договірні Сторони  ГАТТ були  зобов’язані виконувати  положення Части  ІІ  угоди  лише  тією  мірою,  якою  це не суперечило  специфічному обов’язковому законо давству, введеному  в дію до приєднання цієї країни. Цей виняток  було виключено  з ГАТТ 1994

року  для  всього попереднього  законодавства, окрім  Закону Джонса  та подібного  законодавства щодо морського  транспорту.

40  Ці положення аналогічні Ст. XXVIII ГАТТ.

41  Подібного  положення в Ст. XXVIII ГАТТ не існує.

 

 

лася  до арбітражу, то Член  може  вільно  запровадити такі  зміни чи скасувати  зобов’язання.

Наступний розділ  розглядає, яким  чином  ГАТС  розвивалася з базового  набору правил, охарактеризованих раніше, після  завер шення  Уругвайського раунду.  Постійна   зміна  правил   ГАТС  ро бить «рухомою» ціль узгодження зобов’язань країнами з перехід ною економікою, які  намагаються приєднатися до СОТ.

 

Проблеми вступу  I:

Еволюційний характер правил  ГАТС

 

ГАТС передбачає продовження раундів  переговорів про лібе ралізацію торгівлі  послугами  в майбутньому, перший з яких роз почався    в   лютому   2000   року   з   метою   підвищення  рівня   зо бов’язань    у   розкладах  та   зменшення    негативного    впливу    дій уряду  на торгівлю  послугами. Зменшення негативного  впливу включає  не лише  скасування дискримінаційних заходів, а в ціло му  розповсюджується на  усунення   всіх  форм  бар’єрів   з  доступу до  ринків.  Хоча  існує  вимога  проведення  переговорів  про  пода льшу лібералізацію, в дійсності у Членів  немає зобов’язання за безпечити, щоб процес переговорів призвів  до лібералізації. На справді, ця  вимога  сформульована  в  статті  XIX:2   таким  чином:

«процес  лібералізації повинен  відбуватися з належною повагою  до цілей  національної політики  і рівня  захисту  окремих  членів…»

У березні 2001 року Рада з торгівлі  послугами  сформувала мето дологію   та  процедури  проведення  переговорів  нового   раунду.  Всі Члени  СОТ  зробили  запити  про поліпшення доступу  до ринків  до 30 червня  2002  року. Початкові пропозиції про  доступ  на  ринки  мали бути представлені до 31 березня  2003 року. Проте  не всі Члени  всти гли це зробити до кінцевого  терміну. Переговори тривають  з метою укладення угоди в 2005 році в рамках  Доського  раунду  переговорів42.

Крім забезпечення переговорів про лібералізацію доступу до ринків, ГАТС передбачає проведення переговорів у чотирьох  спе цифічних сферах правил  ГАТС, де не було досягнуто  значного прогресу    протягом    Уругвайського  раунду,  – захисні    заходи, державні закупки, субсидії  та внутрішнє регулювання. Стан цих переговорів розглянуто далі.

Захисні  заходи. Згідно зі  статтею  XIX  ГАТТ  та  угодою  СОТ

про захисні  заходи43, Членам  дозволяється за  певних  умов  призу42             Декларація     Міністрів       –          Ministerial      Declaration     of         14             November       2001 (WT/MIN(01)/DEC/1), параграф 15.

43  Правила стосовно захисних заходів  були значним  чином вдосконалені в Угоді про захисні  заходи, яка є Додатком  1A до Марракеської угоди про заснування Світової  організації торгівлі.

 

 

пинити  виконання зобов’язання чи скасувати  тарифні поступки  на тимчасовій  основі,  з метою запобігання серйозній  шкоді  вітчизня ним виробникам. Стаття X ГАТС передбачала проведення перего ворів  про  подібні  положення у сфері  послуг  до 1998  року. Нещо давно  цей  термін  було  подовжено   до  15  березня   2004  року. Все ще обговорюється питання необхідності положень  про «захисні заходи» у сфері  послуг. І хоча на переговорах вже представлено пропозиції, поки що немає консенсусу  про правила у цій сфері.

Державні закупки. Стаття XIII ГАТС чітко вилучає  державні закупки із  загального режиму  найбільшого сприяння РНС,  а  та кож  специфічних зобов’язань з доступу  до ринків  та національно го режиму, прийнятих у національних розкладах44. Однак  стаття зобов’язує Членів  провести  переговори  про закупки, які було розпочато  в січні 1997 року. Потреба  в окремих  правилах закупки послуг не зовсім зрозумілі. Багатостороння Угода про державні закупки45 (УДЗ)  охоплює   сферу   послуг. Інтерес  західних країн щодо  угоди  про  закупки послуг  можна  пояснити  неспроможністю

«зробити   глобальною» УДЗ  наприкінці Уругвайського раунду46. Навряд чи  переговори   згідно  зі  статтею  XIII   дадуть  кращий   ре зультат. Переговори все ще ведуться  навколо  розробки робочого плану, і наразі  не досягнуто  значного  прогресу  у цій сфері47.

Субсидії. Згідно зі ст. XV ГАТС, Члени  зобов’язані провести переговори  з метою створення правил, які  б дозволяли уникати негативного  впливу  на торгівлю  практики субсидіювання. Такі правила могли  б бути створені  на основі  правил  Угоди  про субси дії  та  компенсаційні заходи, яка  має  справу  з  субсидіями, що впливають на торгівлю  товарами,  однак  досі немає  прогресу  в цій сфері.  Переговори й  досі  ведуться   про  розробку їх  робочої  про грами48.

Внутрішнє  регулювання. Створення правил  у цій  сфері  обго ворюється від часу завершення Уругвайського раунду. Окремі правила було узгоджено щодо бухгалтерських послуг, однак не досягнуто   згоди  про  створення   загальних правил, які  б  стосува лися  всіх  секторів  послуг. Нині  Рада  з торгівлі  послугами  продо вжує  досліджувати приклади національних правил  та практики49. Якщо  буде  узгоджено правила  про  внутрішнє регулювання длят всіх  секторів  послуг,  це призведе  до значного  збільшення  роботи для країн з перехідною  економікою  з приводу  забезпечення від повідності  ГАТС.

Якщо поточний раунд переговорів буде завершено до моменту вступу  країни  до СОТ, нові  правила про доступ  до ринків  будуть вимогливішими,  підвищуючи   планку   для  вступу,  навіть  якщо  до цього  ці нові  позиції  Членів  про  доступ  на ринки  фігуруватимуть у переговорах про приєднання. Оскільки країни, що приєднують ся, мають статус  спостерігачів у СОТ, вони  можуть  дізнатися про зміни  позицій  Членів, однак  не можуть  впливати  на них. Тож  во ни повинні будуть погодитися  на вищі зобов’язання відповідно до зростаючих вимог з боку Членів.

Аналогічна   ситуація:  досягнення  раунду   щодо  нових   правил для  захисних заходів,  субсидій,  державних  закупок  та  внутріш нього  регулювання впливатиме   на  пакет  зобов’язань,  які  країни, що приєднуються, повинні  будуть  взяти  на себе для  набуття  член ства  в СОТ. Зновтаки, ці правила будуть  встановлені без прямої участі  країн, які  приєднуються.

 

Приєднання країн

 

По  завершенню Уругвайського раунду, а  саме  з  1994  року  до початку  2003  року,  дев’ятнадцять країн,  у  тому  числі  Китай   та тринадцять країн з перехідною  економікою, вступили  до СОТ. Двадцять сім інших країн  намагаються приєднатися до СОТ, одинадцять  з  яких   є  країнами  з  перехідною   економікою,  однак поки що не досить успішно. Розгляд протоколів про приєднання засвідчує, що рівні  зобов’язань, узгоджені новими Членами, є вищими за ті, які були прийняті багатьма Членами  СОТ  по заве ршенню  Уругвайського раунду, і  вони  мають  тенденцію  до  зрос тання50.

Досить складно  робити узагальнення про рівень прийнятих зобов’язань з огляду на індивідуальний характер національних розкладів зобов’язань. Тим не менш, можна оцінити, наскільки було  підвищено   планку   для   вступу   до  СОТ51.  Дані,  наведені нижче,  показують,   що  більш   високий   відсоток   нових   Членів узяв  на  себе  специфічні зобов’язання  в  кожному   з  дванадцяти

 

50   П. Нерей, Росія   та  Світова   організація  торгівлі   – P.  Nary,  RUSSIA  AND  THE   WORLD

TRADE  ORGANIZATION (Houndmills,  U.K. and  New York:  Palgrave 2001)  с. 91,  110–120, 139–

140.    Вищі    стандарти    для    країн,   які    приєднуються,    викликають   стурбованість   з   боку

Генеральної ради  СОТ  (WT/GC/M/32, 9 лютого 1999).

51  Стурбованість тим,  що від  нових  Членів  вимагаються  вищі  зобов’язання, також  висловлюється   деякими   країнами, що  розвиваються,  які  побоюються,  що  це  буде  використано  для

отримання  вищих  рівнів  зобов’язань від інших  країн  у контексті  поточних  переговорів.

 

 

 

основних   секторів   послуг,   ніж   ті  країни,  які   стали   Членами СОТ наприкінці Уругвайського раунду. В дистриб’юторських послугах, наприклад, 100  відсотків  країн, які  приєдналися піс ля  Уругвайського раунду,  взяли   на  себе  зобов’язання, тоді  як лише 33 відсотка учасників Уругвайського раунду зробили зо бов’язання у цій сфері.

 

Існує також підтвердження, що зобов’язання продовжують зростати. В усіх  секторах, крім  одного,  вищий  відсоток  країн, які приєдналися з 1999  року, зробив  зобов’язання, ніж  ті, які  приєд налися  з 1995 по 1999  роки. Крім  Китаю52,  всі країни, які  приєд налися  з  1999  року, взяли  на  себе  зобов’язання в усіх  12  основ них   секторах    послуг.  Єдиним   сектором,   який   був   вилучений Китаєм, є охорона  здоров’я  – сектор,  у якому  лише  30,5  відсот ка учасників  Уругвайського раунду  зробили  зобов’язання.

 

52   Враховуючи економічну  та  політичну   вагу  Китаю, малоймовірно,  що  зобов’язання Ки таю є «репрезентативними» щодо видів зобов’язань, які вимагатимуться від інших країн, що приєднуються.

 

 

Структура ГАТС передбачає, що якість  зобов’язань має бути роз глянута  для  визначення рівня  доступу  до ринку, узгодженого кож ним Членом. Тут знову  є підтвердження того, що країни, які  приєд нуються, беруть  на  себе  вищі  зобов’язання, ніж  країни, які приєдналися наприкінці Уругвайського раунду53. Спосіб 3, комер ційна присутність, вважається одним з найважливіших способів входження  іноземних  постачальників  послуг  у  багатьох   секторах. Для  деяких  послуг,  як, наприклад, будівельні, це єдиний  технічно можливий спосіб поставки. Якість зобов’язань за 3м способом по ставки  демонструє  таку  саму модель, як і та, що розглядалася рані ше. Зновутаки, за винятком  Китаю  з десяти  країн, що приєдналися з 1999  року, лише  Йорданія (п’ять) та Македонія (три) зазначили більше  двох  секторів  послуг, у яких  вони залишилися незв’язаними щодо дозволу  на доступ  до ринку  у формі  комерційної присутності та  можуть  вільно  обмежувати іноземну  власність. Для  порівняння: група  з семи країн, які  приєдналися з 1995 по 1999 роки, взяла  ме нші  зобов’язання. Чотири  з семи країн  мали  такий  вид  обмежень  у більше, ніж  трьох  секторах  послуг. Тим не менше, загалом  усі краї ни, які приєдналися, робили менші обмеження, ніж навіть основні розвинуті країни54. Чотири  країни, які приєдналися, не встановили жодних  обмежень  за 3м способом поставки.

Існує   кілька   способів   показати  підвищення  рівня   зобов’язань країн, що приєдналися. У протоколах про вступ від більшості  країн вимагалися  додаткові   поступки,  які   не  вимагаються  ГАТС – зо бов’язання, які  не є обов’язковими для  учасників  Уругвайського ра унду. Наприклад, однією  з умов вступу  Албанії, Вірменії, Болгарії, Китаю, Грузії, Естонії, Йорданії, Киргизії, Латвії, Панами, Китай ського  Тайваню  була  вимога  розпочати  переговори  про  приєднання до Угоди  про  державні закупки55. Кілька країн  змушені  були  взяти на себе зобов’язання звітувати  про хід  програм  приватизації56  та за безпечити  відповідність дій місцевих  урядів  вимогам СОТ57.

 

Урегулювання суперечок, які стосуються ГАТС, у рамках СОТ

 

ГАТС  спільно  з  різноманітними угодами  про  торгівлю  товарами та Угодою  про  торговельні аспекти  прав  інтелектуальної влас53  Цей аналіз  базується на інформації, поданій  у діаграмах графіка 2, що додається  до цієї статті.

54  Як показано  в розкладі 2, ЄС  установив  деякі  обмеження  на комерційну  присутність у 8

секторах, Канада  – в 5 та США  – в 4 секторах.

55  Розгляд протоколів про приєднання показує  подібні  «СОТплюс» зобов’язання також  і в інших  секторах.

56  Вірменія, Естонія, Грузія, Латвія, Литва, Македонія та Молдова.

57  Албанія, Вірменія, Китай, Хорватія, Естонія, Грузія, Киргизія, Латвія, Литва, Молдова.

 

 

ності є ключовою  частиною  правових інструментів СОТ  і підлягає процедурам урегулювання суперечливих питань згідно з Домов леністю  про  врегулювання суперечок  (ДВС)58. Згідно з ГАТС по рушення  зобов’язань без  відповідної компенсації може  призводи ти до зворотних дій у відповідь  («компенсаційне скасування» поступки)59.

Справи  з  урегулювання суперечок  є  важливим засобом  тлума чення та роз’яснення застосування правил  СОТ. Кожна  справа визначає правила стосовно  певного  заходу  уряду  та дає  уявлення про те, як  ці правила застосовуватимуться в майбутньому. Рішен ня  з  окремих   справ  органу  з  урегулювання суперечок   та  апеля ційного   органу   СОТ   не  є  обов’язковими  для   вирішення  інших справ, але узгодженість рішень є важливою для передбачуваності правил  торгівлі. Тому  на  практиці   орган  з  урегулювання супере чок та апеляційний орган намагаються забезпечити відповідність поточних  рішень  попереднім.

На цьому початковому  етапі незрозуміло, яким чином орган з урегулювання  суперечок   та  апеляційний  орган   вирішуватимуть спори згідно з ГАТС. Такі суперечки  є проблемними  через брак практики застосування правил  ГАТС та їх корегування. Розгля далася  лише  одна  справа  стосовно  зв’язку ГАТС  з іншими  угода ми Заключного Акта Уругвайського раунду.

Підхід, який  використовується нині, полягає в розгляді справ щодо кожної  з угод відповідно до її положень. При цьому, якщо певний захід стосується  двох чи більшої кількості угод, орган з урегулювання   суперечки    повинен   надати   тлумачення   стосовно всіх  відповідних угод.  Наприклад,  у  справі   про  періодичні  ви дання  проти Канади, вона відстоювала позицію, що її заходи пов’язані з рекламуванням періодичної продукції, а тому  вона  не повинна  забезпечувати національний режим  у цьому  секторі, оскільки  Канада  не  взяла   на  себе  відповідних  зобов’язань.  Цей захід передбачав  встановлення податку  на журнали, які містили міжнародні реклами, призначені для  канадського ринку. Орган  з урегулювання суперечок  та апеляційний орган  визначили, що такі

 

58  Ст. XXII  ГАТС. Згідно  із СОТ  конфлікти врегульовуються відповідно  до Домовленості про врегулювання суперечок, яка  є Додатком  2 до Марракеської угоди про заснування Світової  органі зації торгівлі. Спори, що стосуються  ГАТС, також регулюються Рішенням про деякі процедури врегулювання суперечок  по ГАТС, яке передбачає створення  спеціального переліку  експертів  для розгляду справ, які мають відповідний довід та компетентність  сфері  торгівлі  послугами  або ГАТС. Це рішення  міститься  в книзі  «Результати Уругвайського раунду  багатосторонніх торговельних пе реговорів». Тексти  офіційних  документів. – THE   RESULTS  OF   THE   URUGUAY  ROUND  OF MULTILATERAL TRADE  NEGOTIATIONS: THE  LEGAL  TEXTS, примітка  36, с. 457.

59  Ст. XXII  ГАТС.  У  конфліктах, які  стосуються  зобов’язань по ГАТС,  Орган  з урегулювання  суперечок  (ОВС) може  лише  дозволити  скасування поступки,  якщо  він  вважає, що порушення  було достатньо  серйозним. Така  вимога застосовується лише щодо суперечок  згідно  із

ГАТС.  Відповідно  до  процедур, встановлених ОВС,  Члени  також  зобов’язані проводити  консультації  з іншими  країнами  щодо будьяких питань, які  впливаються на виконання ГАТС.

 

 

заходи  суперечать  зобов’язанням Канади  про  надання  національного режиму  товару  – журналам – згідно  з ГАТТ60.

В  іншій  відомій  суперечці   стосовно  зобов’язань у  сфері  послуг

апеляційний орган  СОТ  визнав  преференції щодо імпорту  в ЄС  ба нанів  відповідно  до Ломейської конвенції61  дискримінаційними і ви ніс рішення  припинити  таку  дискримінацію деюре  та дефакто62. У

цій же суперечці  апеляційний орган прийняв рішення, що при ви значенні  «подібності» послуг для цілей виконання зобов’язання на ціонального режиму  згідно  з ГАТС необхідно  визначати  природу  та характеристики таких  послуг, а не місце їх походження63.

Орган з урегулювання суперечок  не може змінювати  положення ГАТС.  Однак   він  має  право  тлумачити   зобов’язання, і  це  тлума чення  може  відрізнитися від очікувань з боку Члена  СОТ. Зі  зрос танням  кількості справ  у сфері  ГАТС розвивається й розуміння ці єї угоди, а це підвищує  вимоги до країн, які приєднуються.

 

Еволюція розуміння зобов’язань ГАТС

 

Наше  розуміння правил   ГАТС  також  розвивається. ГАТС  яв ляє  собою  значне  нововведення у  сфері   міжнародного торгового права. До закінчення Уругвайського раунду  не існувало  багато сторонніх  правил  у галузі  послуг. Тому не дивно, що не було впевненості  у сфері  дії  ГАТС  та зобов’язаннях, які  вона  встанов лює. Проблеми, пов’язані з інтерпретацією цих правил, розгля даються  в  літературі64, зокрема   фундаментальні  питання   взаємозвязку

 

60    Канада  – Деякі  заходи   стосовно  періодичних   видань:   Canada  —    Certain  Measures Concerning Periodicals AB19972  (1997) (WT/DS31/AB/R).  Цей підхід  також  застосовував ся в суперечці  з ЄС  щодо бананів, примітка  12.

61  Це зобов’язання повторює  щодо послуг  зобов’язання Ст. І ГАТТ для  товарів.

62   ЄС  – банани, примітка  13.  Ця  справа  розглядається в книжці  H.  A.  Milan  Smitmans,

«Dispute Settlement in  the  Services  Area  under   GATS»,   in  SERVICES  TRADE   IN  THE   WESTERN

HEMISPHERE:    LIBERALIZATION,   INTEGRATION   AND    REFORM,   Sherry     M.    Stephenson,   ed.

(Washington, D.C.: Brookings Institution Press,  2001)  с. 112–115.

63    Там   само,  параграф  7.322.  Справи,  що  розглядалися  згідно   з  положеннями  ГАТС,

включають: ЄС  – банани, примітка  13, Канада – періодичні  видання, примітка  61;  Канада

– заходи, які  впливають на  автомобільну  промисловість (139  розпочато  Японією,  142  розпочато    ЄС)   (2000)(WT/DS139,   WT/DS142)[Канада   – автомобілі];   Японія    – дистриб’юторські послуги  (1996)(WT/DS45); Бельгія – комерційні послуги  телефонної мережі, (1996)(WT/DS80); Канада —  послуги дистрибуції фільмів (1998)(WT/DS117);  Мексика

– телекомунікаційні послуги (2000)(WT/DS204); США  – транскордонне постачання ігорних  послуг  (2003)(WT/DS285); США  – закон  про кубинську свободу  та демократичну солідарність   (1996)   (WT/DS38);    Нікарагуа   –  імпорт    з    Гондурасу та    Колумбії

(2000)(WT/DS201);  Туреччина    – свіжі    фрукти  (2001)(WT/DS237);   United  States –

Softwood Lumber   (2003)(WT/DS277). Of  these  only  EU  – Bananas, Canada – Periodicals

and  the  Canada – Autopact cases have  resulted in final  decisions  to date.

64   Деякі  основні  проблеми  розглядаються в книзі  P.  Low  & A.  Mattoo, «Is  there  a  better way?  Alternative Approaches to Liberalization under  GATS,»  in GATS 2000, примітка  6, с. 449–

457.  Вони включають, наприклад, такі  питання  як  зв’язок  між  винятками з доступу  на ринки  і національного режиму  та статтею  VI  (внутрішнє  регулювання)  та статтею  XVI  (доступ  на ринок), а також  чи можливо  зазначити  в розкладі винятки, які  не відповідають зобов’язанням з внутрішнього регулювання?

 

 

різних  зобов’язань. Не  визначено,  наприклад, чи операції в мережі Інтернет є першим способом поставки (транскордонна поставка) або другим способом (споживання за кордоном). Мож ливо,  найкращим  підтвердженням  недосконалості структури ГАТС  була  необхідність розробки спеціальних інструментів для регулювання сфери  фінансових та телекомунікаційних послуг 65.

Незрозумілими  є  також   зобов’язання  в  національних  розкла дах зобов’язань. Країни–Члени використовують суперечливу та неточну мову66  для визначення власних  зобов’язань у зазначених секторах  та в деяких  випадках використовують різні  підходи  до класифікації видів послуг. Також  розповсюдженою є практика надання  додаткової інформації щодо  їхніх  національних режимів з метою пояснення причин існування обмежень та з метою забез печення  прозорості. Проте  вона  не має юридичної  сили  і може  ще більше  сприяти  плутанині в зобов’язаннях Членів.

Інколи  суперечливість розкладів зобов’язань викликана незро зумілістю   положень ГАТС.  Розглянемо такий  приклад. Незрозу міло, чи слід  зазначати інші  обмеження  з доступу  на ринки, крім зазначених у статті XVI.2  та визначених вище як ліцензування. Позиція  Секретаріату СОТ  полягає   в  тому,  що  це  не  є  необхід ним67.  Тим  не  менше,  багато  країн   зазначило  такі  обмеження   у власних  національних розкладах. Цей підхід  може використову ватися з метою забезпечення прозорості чи з метою уникнення стурбованості в країні. Можливо також, що доступ  на ринки  не повністю  визначений  у ГАТС у зв’язку з відсутністю  чітких  видів обмежень   на  доступ  на  ринки,  про  які   йдеться   у  статті  XVI.2

ГАТС.  Стаття  XX.1  вимагає  від  Членів   визначити «правила,  об меження  і умови щодо доступу  до ринку» в перелічених секторах. Відповідно,  стаття  XVI  вимагає  від  Членів  надати  доступ  до рин ку «не менш сприятливий, ніж той, який надається згідно з пра вилами, обмеженнями і  умовами,  узгодженими та  зазначеними в його Розкладі». Оскільки доступ  на ринки  не визначений,  можна сперечатися про те, чи правомірно зазначати обмеження  з доступу на ринки. Складність тлумачення зобов’язань за відсутності  спе цифічних  видів   обмежень   призводить  до  невизначеності  самого

 

65  Домовленість про  зобов’язання у сфері  фінансових послуг  та Додаток  щодо телекомунікацій.

66  Наприклад, деякі  країни  вважають, що доступ  на ринки  підлягає відповідності «підтве рдженню  економічної  необхідності». Це  визначення статті  XVI  ГАТС  не дає  достатньо  інфор мації  про природу  обмежень  та може бути інтерпретоване таким  чином,  що буде скасовуватися

будьяке  зобов’язання. Стаття  XX.3  визначає, що  національні розклади  є  невід’ємною  части ною ГАТС. У результаті можливі  різні підходи до формування розкладів зобов’язань та різні тлумачення правил  ГАТС, а це може впливати  на тлумачення зобов’язань країн.

67   Секретаріат ГАТТ,  Формування  початкових зобов’язань у  торгівлі  послугами:   Поясню вальна  записка  (1993) та Огляд  методології  формування зобов’язань, повідомлення Секретарі ату, 5 березня  1999  (S/CSC/W/19).  У  повідомленні зазначено, що пояснення в методології

не є обов’язковими (с 1).

 

 

зобов’язання  «забезпечити  доступ   до  ринку.»  Існують   погляди, що  якби  укладачі ГАТС  мали  на  меті  досягти  доступу  до  ринку, це було б визначено  в чіткіший  спосіб. Крім  того, чи потрібно  бу ло  б перелічувати конкретні зобов’язання, якби  доступ  до  ринку був визначений  більш широко? Зрештою положення ГАТС з’ясовуватимуться   в   результаті   врегулювання  суперечок,   коли Члени розглядатимуть обмеження  на доступ до ринків. Водночас неоднозначність базових  зобов’язань ілюструє  невизначеність, що огортає  більшість  положень  цієї угоди.

Невизначеність правил  ГАТС призводить до труднощів  із ви значенням країнами, які  приєднуються,  точного  практичного впливу  та наслідків зобов’язань, що від них вимагаються, та яким чином ці зобов’язання зазначити в розкладах. Крім  того,  така  не визначеність заважає  країнам,  які   приєднуються,  визначити  рі вень  доступу  до  ринку,  який   вони  можуть   очікувати   від  інших Членів, ґрунтуючись на розкладах зобов’язань цих Членів.

На перший погляд, проблеми, пов’язані з невизначеністю та незрозумілістю  положень   ГАТС,   можуть   здаватися  однаковими для  всіх  Членів. Насправді вони  більші  для  країн, які  приєдну ються  до СОТ. Зобов’язання в національних розкладах країн, що є  частиною  протоколу про  вступ,  вивчаються   набагато   ретельні ше, ніж це робилося  під час завершення Уругвайського раунду. Суперечливість текстів, характерна для  національних розкладів Членів, що  приєдналися наприкінці Уругвайського раунду, відо бражає їхню  порівняно поверхову перевірку, пов’язану із  завер шенням  раунду. Але такий  підхід  щодо  формування зобов’язання у  сфері  послуг  для  країн, які  приєднуються,  нині  не  застосову ється68.

Від  часу завершення раунду, Члени  та Секретаріат СОТ  намагаються мінімізувати обмеження, визначені  у національних розкладах.

Секретаріат повідомив,  що половина  обмежень,  зазначених у національних розкладах  по  завершенню раунду,  є  зайвими69.  Намагаю чись забезпечити чіткість  зобов’язань країн, які  приєднуються, Чле ни  таким  чином  насправді вимагають  зобов’язань, виконання яких вони  самі  не забезпечують. Це створює  додаткові  труднощі  для  но вачків  у системі СОТ, які, зрозуміло, не матимуть  цілковитої довіри та впевненості  у справедливості роботи СОТ.

Також  певною  проблемою  є те, що за  умов  значного  розмаїття форм  та змісту  національних розкладів зобов’язань відсутній  ста68  Feketekuty, примітка  7,  с 99.  Наприкінці Уругвайського раунду  західні  країни  були  на самперед  зайняті  залученям до СОТ  критичної  маси  договірних сторін  ГАТТ.  Протягом  чоти рьох  місяців  з  грудня  1993  року  по  квітень  1994  року, коли  відбулася Марракеська  зустріч, було  надто  мало  часу для  реальних переговорів,  і розвинуті  країни  були  змушені  погодитися  з представленими пропозиціями від країн, що розвивалися.

69  ГАТС 2000, примітка  6 (вище).

 

 

  В  більшості   сфер   правила СОТ   мають   бути  прийняті  цілковито.  У  сфері   тарифів  кожна країна   повинна  провести  переговори   про  рівень  зобов’язань,  од нак  їх легше  передбачити внаслідок широкої  практики їх застосу вання  в минулому  та легкості  порівняння тарифних зв’язувань. У сфері  послуг  складність та  різноманітність національних  розкла дів  зобов’язань  та  підходів   країн   до  регулювання  сфери   послуг означає, що  вони  формують свої  пропозиції у  цій  сфері, врахо вуючи  власну   практику.  Більшість  засновників  СОТ   описувала власні  режими  в національних розкладах,  результатом чого  була незначна  реальна  лібералізація та зобов’язання не встановлювати суворіші   правила в  торгівлі   послугами.  Проте  завдяки  швидким змінам національної політики  країн з перехідною  економікою, які намагаються вступити  до СОТ, ця  можливість не є реалістичною. Крім   того,  навряд   чи  це  буде  прийнятним  для   Членів   СОТ   за умови зростання стандартів, які  висуваються щодо вступу.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: