Название: Екологічний маркетинг

Жанр: Маркетинг

Рейтинг:

Просмотров: 1376

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |



Тема 2 Роль громадських рухів у формуванні екологічного маркетингу

Витоки екологічного маркетингу лежать в розвитку таких рухів, як конс'юмеризм (рух на захист інтересів споживачів) та інвайронменталізм (рух на захист довкілля) [10].

Конс'юмеризм – організований рух громадян та державних органів, спрямований на підвищення прав та впливу покупців на продавців продукції. Виник на початку ХХ ст. у США і був пов'язаний із зростанням цін, скандалами у м'ясній і фармацевтичній промисловості. Друга хвиля цього руху споживачів виникла у 30-х рр., і була пов'язана з різким зростанням споживчих цін і ще одним скандалом у фармацевтичній галузі. Третя хвиля руху почалась у 60-х рр. У цей час було організовано багато груп споживачів, а президент США Д.Ф. Кеннеді оголосив, що споживачі мають право на безпеку та інформацію, а також право на вибір та право бути почутими. З цього часу конс'юмеризм став міжнародним і дуже впливовим в Європі рухом. Відповідно до принципів конс'юмеризму основними правами споживачів є:

право не купувати товар, що пропонується до продажу;

право розраховувати на безпеку товару;

право розраховувати на те, що товар буде відповідати розповсюджуваній про нього інформації;

право бути добре проінформованими щодо найважливіших характеристик продукту;

правовий захист від сумнівних виробів та методів продажу;

право впливати на вироби та методи продажу так, щоб це сприяло підвищенню «якості життя».

Інвайронменталізм – організований рух зацікавлених громадян та державних органів, спрямований на захист та покращання стану довкілля. Виник через усвідомлення обмеженості природних ресурсів та занепокоєність впливом зростаючого виробництва та споживання на довкілля. Інвайронменталісти вимагають, щоб товаровиробники і споживачі ухвалювали рішення з урахуванням впливу на довкілля.

На відміну від конс'юмеристів інвайронменталісти не поділяють принципи пріоритету споживачів, якщо їх потреби спричиняють руйнування довкілля. Метою економічної системи, на їх погляд, повинно бути не задоволення споживача як таке, а підвищення якості життя в цілому.

Без сумніву, вплив на економічне середовище та життєдіяльність людства з боку руху інвайронменталістів дуже великий. Багато галузей змушені екологізувати свою поведінку під його впливом.

Примітка

Рух інвайронменталістів вплинув на ряд галузей: сталеварну, хімічну, важку промисловість, комунальним службам довелось виділити чималі кошти на очисні споруди, на безвідходні та більш чисті технології, на засоби контролю за забрудненням довкілля. Однак екологічна політика в різних країнах дуже відрізняється. Такі країни, як Данія, Німеччина, Японія та США вже повністю розробили свою екологічну політику, інші країни перебувають на різних стадіях розроблення. Більше того, екологічні чинники, що мають велике значення для споживачів в одних країнах, нічого не означають в інших. Так, пластикові пляшки для безалкогольних напоїв заборонені для використання в Німеччині та Швейцарії, але вони широко використовуються у Франції, стали дуже популярними в Україні. Однак, на жаль, якщо у Франції розроблений ефективний технологічний процес їх утилізації, то в нашій країні всі пластикові речі – зростаюче нагромадження сміття.

Одним із наслідків інвайронменталістського руху є виникнення нового покоління конс'юмеристів, так званих "зелених" конс'юмеристів. Вони усвідомлюють можливість споживання, сумісного з особистими потребами і вимогами захисту довкілля і спонукають виробників і торговців переходити на екологічні товари.

Екологізація потреб споживачів для одних підприємств створює значні обмеження, для інших – відкриє нові можливості щодо адаптації товарів до вимог екологічності для забезпечення конкурентних переваг.

Вважається [10], що екологічний маркетинг – реакція товаровиробників на нові вимоги ринку. Багато корпорацій та компаній поспішили оголосити свої товари екологічними. Відповідно до досліджень "Marketing Intelligens Ltd" (Великобританія), порівняно з 1986 р., кількість екологічних товарів збільшувалась у 20 разів швидше, ніж інших. Такі ярлики, як "руйнується під впливом природних факторів", "придатний для вторинної переробки", "саморуйнується", "вільний від сполук фтору", "не руйнує озоновий шар", "екологічно чистий", "екологічно безпечний продукт" та ін. все частіше з'являються на упаковках та в рекламних проспектах товарів.

Примітка

Часто ці ярлики не відповідають дійсності або не підтверджені ніякими документами чи дослідженнями. "Зелені" конс'юмеристи вважають, що відсутність єдиних стандартів щодо таких ярликів вводять споживачів в оману, і відповідно зумовлюють недовіру до екологічного маркетингу.

Останнім часом майже 90% проблем зі здоров'ям населення стали пов’язувати з забрудненням довкілля [16]. Це є однією з причин того, що за останні два десятиріччя занепокоєність людей станом довкілля значно зросла (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Проблеми, що найбільше турбують людство у 21-му сторіччі [10]

Примітка

Дуже схвильовані екологічними проблемами жителі м. Суми. Нижче, у табл. 8.1, буде подано картину їх стурбованості щодо окремих екологічних негараздів.

Застосування екологічного маркетингу в практиці діяльності підприємств сприяє розвитку ринку екологічних товарів і як наслідок – вирішенню екологічних проблем. На рис. 2.1 схематично зображено, як переорієнтування у різних масштабах з традиційних на екологічні товари (ЕТ) впливає на екологічне становище. Графік показує, що екодеструкція територій тим нижче, чим більшими є масштаби впровадження екологічних товарів.

Просування на ринок України екологічних товарів є необхідним для підвищення рівня екологічної безпеки, при чому для цього існують достатні передумови та потенційні можливості, з якими українська економіка в змозі подолати еколого-економічні проблеми, які мають місце сьогодні. Підвищення екологічної безпеки країни є одною з найголовніших переваг формування та розвитку ринку екологічних товарів.

Рисунок 2.1 – Залежність рівня забруднення від типу товарів, що випускаються:

          на окремому підприємстві;

          в Україні;

          у світі

Екологічна безпека – це стан навколишнього середовища, який забезпечує умови функціонування, відтворення та розвитку нинішнього та прийдешніх поколінь людей на певному рівні [24].

Примітка

Під екологічною безпекою, яка є складовою національної безпеки, також розуміється стан, при якому відсутня загроза нанесення шкоди природному середовищу та здоров’ю населення [72]. З іншої точки зору [74, с. 9-19] поняття екологічної безпеки інтерпретується як охорона та збереження природного середовища.

Виділяють такі рівні екологічної безпеки [17]: І – природний – не змінений безпосередньо господарською діяльністю людини (місцева природа відчуває тільки слабкі опосередковані впливи від глобальних антропогенних змін); ІІ – рівноважний – швидкість відновних процесів вища чи дорівнює темпам антропогенних порушень; ІІІ – кризовий – швидкість антропогенних порушень перевищує темп самовідновлення природи, але ще не відбувається корінної зміни природних систем; ІV – критичний – відновна заміна попередніх екологічних систем під антропогенним тиском на менш продуктивні (часткове утворення пустель); V – катастрофічний – важковідновна заміна попередніх екологічних систем під антропогенним тиском на менш продуктивні, закріплення малопродуктивних екосистем (утворення пустель); VІ – колапс – безвідновна втрата біологічної продуктивності.

Рівні І-ІІ екологічної безпеки забезпечують ідеальні умови функціонування, відтворення та розвитку людства, рівні ІІІ-ІV ставлять під загрозу функціонування, відтворення та розвиток прийдешніх поколінь, V рівень – нинішнього і прийдешніх поколінь, VІ – призводить до загибелі людства (та інших біологічних видів) [62].

Розглянемо, як впливає рівень екологічності товарів на екологічну безпеку країни. Рівень екологічної безпеки країни залежить від обсягів виробництва товарів різного рівня екологічності (у спрощеному вигляді він є функцією суми добутків рівнів екологічності товарів на обсяги їх виробництва та споживання). На рис. 2.2 схематично подано залежність у довгостроковій перспективі рівня екологічної безпеки від частини екологічних товарів у загальному обсязі виробництва та споживання.

Рисунок 2.2 – Залежність рівня екологічної безпеки країни від частки екологічних товарів у загальному обсязі виробництва та споживання

Крива залежності має вигнутий профіль через те, що складові екодеструктивного впливу на довкілля накладаються одна на одну, зумовлюючи збільшення загального впливу. Ця крива не торкається межі І рівня екологічної безпеки, бо навіть при 100% виробництві екологічних товарів деякий екодеструктивний вплив на довкілля все одно буде (звичайно, у випадку, якщо в майбутньому не зможуть забезпечувати їжу, житло тощо синтезуванням сонячної енергії і т.п.).

Наші розрахунки свідчать про те, що сучасному стану ринку в Україні відповідає точка А на рис. 2.2. Таким чином, формування ринку екологічних товарів є передумовою забезпечення екологічної безпеки країни.

Кривизна графіка на рис. 2.2 змінюється залежно від обсягів виробництва. При їх зростанні частина екологічних товарів, яку необхідно виробляти, прогресивно зростає.

Екологічна ситуація в Україні становить нині велику загрозу для внутрішньої стабільності країни. Як говорилося в темі 1, країна має офіційний статус зони екологічного лиха [8]. Однак екологічні кризи були першоджерелами будь-яких соціально-економічних революцій. У розвитку людства відомі п’ять екологічних криз і відповідних їм технічних революцій [40]:

Криза збідніння ресурсів промислу і збирання – біотехнічна революція (початок використання знарядь праці);

Перша антропогенна екологічна криза (криза перепромислу консументів) – сільськогосподарська революція, перехід до виробляючого господарства;

Криза примітивного поливного землеробства – друга сільськогосподарська революція, широке освоєння неполивних земель;

Друга антропогенна екологічна криза (продуцентів) – промислова революція;

Сучасна глобальна екологічна криза редуцентів (тобто відтворюючої здатності біосфери) і загроза недостачі мінеральних ресурсів – науково-технічна революція.

Як бачимо, розвиток екологічного маркетингу відповідає вимогам громадських рухів, які баряться за задоволення вимог споживачів і за збереження якості довкілля. Тому підприємства, які будуть будувати свою діяльність на екологічному маркетингу, не зазнають опору громадських рухів, більш того, знімуть певну частину психологічної напруги у населення, пов’язаної з відчуттям незадоволеності екологічним станом у містах їх проживання, екологічною чистотою продукції, що вони споживають тощо, а також зниженню рівня екодеструктивного впливу на довкілля завдяки просуванню на ринок екологічних товарів і як результат – підвищенню екологічної безпеки країни.


Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: